Археологічні студії професора І. А. Линниченка наприкінці XIX - на початку XX ст.

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2008
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
Номер ISSN
Номер E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Істориків другої половини XIX - початку XX ст. відрізняла надзвичайна різнобічність наукових зацікавлень. Тому сучасний біоісторіограф має використовувати комплексний підхід до вивчення наукової біографії. Тим більше, що сьогодні науковці знову повертаються до проблеми пошуку ідеальної моделі міждисциплінарної інтеграції. Напевно, найяскравіший досвід такої інтеграції у XIX - на початку XX ст. надала археологія, що викликала інтерес з боку істориків різних спеціалізацій та напрямків. Не даремно поняття «археологія» часто використовувалось як синонім історичної науки (наприклад, археологічні з'їзди у Російській імперії були фактично з'їздами історичними). Історики-позитивісти вбачали в ній джерело об'єктивних наукових фактів, «останнє слово» у суперечках, що викликали архівні пошуки. Тому у науковій діяльності багатьох видатних російських та українських істориків присутній археологічний аспект. Цей аспект далеко не завжди належним чином враховується біоісторіографами. Наприклад, базова для української історіографії київська школа істориків В. Антоновича переважно розглядається як школа документалістів1. Археологічний доробок членів школи вивчений недостатньо. На нашу думку, він є не менш визначальним для характеристики методологічних, світоглядних, інституційних основ функціонування цієї школи.
Опис
Ключові слова
Іван Андрійович Линниченко, археологічні студії, археологія, «Одесский вестник»
Бібліографічний опис
Лукомор'я: археологія, етнологія, історія Північно-Західного Причорномор'я
DOI
ORCID:
УДК