До сарматського сакрального матеріалознавства

Abstract

кольоровому", „анатомічному" тощо". У людини здавна існувала віра у особливі надприродні властивості різних речовин: землі, глини, каменю, металів, скла, викопних смол, кісток тварин, рослин тощо. У міфологічному коді речовини співвідносилися з космічними сферами. Наприклад, у давньоіндійській міфологи трьом сферам буття відповідали три категорії матеріалів. Жертвоприношення живим батькам робилися у глиняному посуді. Померлим предкам відповідав посуд, зроблений з каменю. Небесну воду, яку споживали першопредки, потрібно було тримати у металевому посуді. Сакральні матеріали могли „впливати" на стан здоров'я людини та її психіку. Володіння ними могло „захистити" у реальному й потойбічному світі від впливу згубних сил. „Вірно вибраний тип мінералу, зображення, же потрібно було вирізати на амулеті, імена богів й демонів... можуть зробити камінь дієвим філактерієм проти всіх хвороб".