О понятии «техно-анимизм»

Abstract

Статья посвящена рассмотрению понятия «техно-анимизм». На данный момент существуют четыре подхода к пониманию понятия «техно-анимизм». Первый подход – подход американских религиоведов Дж. Киркпатрика и Д. Тумминиа: техно-анимизм рассматривается как верование, в котором сочетаются анимистические практики и научная фантастика; само это верование основано на вере в космических существ, которые замещают природных духов в классическом анимизме. Данный подход находится в прямой зависимости от того, какой концепции анимизма (классической или неклассической) придерживается исследователь. Второй подход – это подход, которого придерживаются исследователи А. Блок, К. Йенсен, М. Ода, Т. Окуно, М. Пэскэ: техно-анимизм понимается как форма анимизма, верования, в котором технологии, которые окружают человека, одухотворяются. Третий подход – это подход американского культурного антрополога Э. Эллисон: это разновидность японской эстетики, которая связана с аниме и мангой и в которой центральную роль играют одухотворённые технологии (меха). Четвёртый подход – это подход японского американоведа Э. Огихара-Шук: техно-анимизм – это квазианимизм, который возникает в результате взаимодействия современных технологий и анимистических традиций Японии и который проявляет себя в аниме.

Статтю присвячено розгляду поняття «техно-анімізм». На сьогодні є чотири підходи до розуміння поняття «техно-анімізм». Перший підхід – це підхід американських релігієзнавців Дж. Кіркпатріка та Д. Туммініа: техно-анімізм розглядається як вірування, у якому поєднуються анімістичні практики та наукова фантастика; саме це вірування ґрунтується на вірі в космічних істот, які заміщують природних духів у класичному анімізмі. Цей підхід прямо залежить від того, якої концепції анімізму (класичної чи некласичної) дотримується дослідник. Другий підхід – це підхід, якого дотримуються дослідники А. Блок, К. Єнсен, М. Ода, Т. Окуно, М. Песке: техно-анімізм розуміється як форма анімізму, вірування, у якому технології, що оточують людину, одухотворені. Третій підхід – це підхід американського культурного антрополога Е. Елісон: техно-анімізм є різновидом японської естетики, яка пов’язана з аніме та манґою та в якій центральну роль відіграють технології (меха), що одухотворені. Четвертий підхід – це підхід японського америкознавця Е. Огіхара-Шук: техно-анімізм – це квазіанімізм, який виникає внаслідок взаємодії сучасних технологій і анімістичних традицій Японії та який проявляє себе через аніме.

The article is devoted to the concept ‘technoanimism’. There are four approaches for understanding of the concept ‘techno-animism’ in contemporary studies. The first approach is the G. Kirkpatrick and D. Tumminia approach: techno-animism is a belief which combines animistic practices and science-fiction imagery. This belief is based on believe in extra-terrestrial creatures which substitute natural spirits in classic animism. This approach depends on the animism theory the researcher uses, either it is classical or non-classical. The second approach is the approach of a number of researchers (A. Blok, C. B. Jensen, M. Oda, T. Okuno, and M. Pesce): techno-animism is a form of animism, believes that technologies surround human beings, are spiritual. The third approach is the A. Allison’s approach: techno-animism is a Japanese aesthetics which is related to anime and manga and based on spiritual technologies (mecha). The fourth approach is the E. Ogihara-Schuck approach: techno-animism is a quasianimism, which is originated from the interaction of modern technologies and animistic traditions of Japan and presented in anime.