Біологічні наслідки поповнення Куяльницького лиману морською водою з Одеської затоки

Анотація
Показано, що всі досліджені біологічні характеристики мають чітко виражений сезонний хід, головними чинниками якого є були температура і мінералізація води лиману та випадання гіпсу, яке спостерігалось в серпні – вересні 2015 та 2016 років. Проаналізовані біологічні характеристики дали змогу зробити висновки про те, що запуск морської води не дав очікуваного результату розпріснення вод лиману, але значно погіршив стан унікального біоценозу. Використання запуску морської води в лиман не є доцільним, тому що зафіксовані негативні наслідки з кожним подальшим запуском морської води в лиман будуть наростати і приведуть до незворотних та небезпечних процесів в лимані. Пропонується зосередитись на пошуку інших інженерних рішень, які дадуть змогу відновити водний баланс лиману без використання морської води.
It has been shown that all the studied biological characteristics have pronounced seasonal variation, the main factors of which are temperature, mineral content of the water in the estuary and sedimentation of gypsum observed in August – September of 2015 and 2016. The biological characteristics analysed enabled us to conclude that refilling with sea water did not give the expected result of the estuary water freshening; on the contrary, this worsened significantly the state of this unique biocoenosis. Refilling with marine water is inadvisable as the negative consequences registered will grow after each refilling and cause irreversible and dangerous processes in the estuary. It has been proposed to focus on search for other engineering solutions which can restore the estuary’s water balance without using marine water
Опис
Ключові слова
Куяльницький ліман, Kuyalnik Estuary, фітопланктон, бактеріопланктон, зоопланктон, фотосинтетичні пігменти, photosynthetic pigments, phytoplanktom, bacterioplankton, zooplankton
Бібліографічний опис
Людина та довкілля. Проблеми неоекології
DOI
ORCID:
УДК