До питання щодо розуміння понять «розлади психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб» та «соціально небезпечне захворювання»

Abstract

У чинному Кримінальному кодексі України (далі - КК України) закріплено, що суб’єктом злочину визнається фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність. У разі, коли особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене КК України як злочин, вирішується питання про підстави притягнення такої особи до кримінальної відповідальності. Якщо особа вчинила злочин та в неї наявне захворювання (хвороба), що становить небезпеку для здоров’я інших осіб, ця особа, по-перше, може бути направлена для відбування кримінального покарання (до такої особи, на підставі ст. 96 КК України, поряд із кримінальним покаранням може бути застосоване примусове лікування, яке є «іншим заходом кримінально-правового характеру», відмінне від кримінального покарання); по-друге, така особа може бути звільнена від реального відбування кримінального покарання з випробуванням на підставі ст. 75, 79 КК України. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 76 КК України, на осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, суд може додатково покласти такий обов’язок як пройти курс лікування від розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб. Тобто у різних нормах Загальної частини Кримі-нального кодексу України передбачено певний вид захворювання (хвороби), за наявності якого застосовуються різні види заходів кримінально-правового впливу - примусове лікування або звільнення від відбування покарання з випробуванням.