Романтический мотив игры в художественном постижении литературой 20-х гг. ХIX в. процесса дегуманизации мира
Вантажиться...
Дата
2014
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
Номер ISSN
Номер E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Исследование прозаического мира художников начала XX века позволяет
не только постигнуть их мироощущение, но и разобраться в ситуации этого
времени. Цель данной статьи – погрузиться в художественный мир произведений писателей 1920-х годов с тем, чтобы понять, какое место в них отведе-
но мотиву игры. Автор остановился на произведениях А. Чаянова, Я. Вайсса
и С. Кржижановского. Проанализированы такие мотивы, как внутреннее расщепление героя, отчуждение творческого начала, обезличенность как результат усиления механистичности мира. Рассмотрены ведущие сюжетообразующие оппозиции в произведениях, роль мотивов игры в них.
Осягнення прозового світу художників початку XX століття дозволяє не тільки збагнути їх світовідчуття, але і розібратися у ситуації цього часу. Мета цієї статті – проникнути в художній світ творів письменників 1920-х років з тим, щоб зрозуміти, яке місце в них відведено мотиву гри. Авторка зупиняється на прозовій творчості А. В. Чаянова, Я. Вайсса та С. Д. Кржижановського. Проаналізовано такі мотиви, як внутрішнє розщеплення героя, відчуження творчого начала, втрата духовності як наслідок механістичності світу Розглянуто провідні сюжетоутворюючі опозиції та семантику гри. Дослідження творчої спадщини письменників початку XX ст. і проведення паралелей між їхніми героями дозволило зробити певні висновки про авторські погляди на ситуацію в світі. У статті використана методика типологічного дослідження. Твори Чаянова, Вайсса і Кржижановського розглянуті в синхронії, але, оскільки йдеться про засвоєння досвіду таких романтиків, як Гофман і Одоєвський, в дослідженні має місце і діахронія.
The purpose of this article is to plunge into the world of art works in order to understand the place allotted to the motive games and puppets. Methodology: the technique of typological research. Works by A. Chayanov, J. Weiss and S. Krzhizhanovskiy are considered in synchronism, but as this article deals with the experience assimilation of such romantics as Hoffman and Odoevsky, diachrony is also taken into consideration. Finding: Chayanov’s and Weiss’s heroes manage to get up above circumstances. It results from the fact that it is important for the writer to investigate identity resources, to present the personality that, thanks to integrity and sequence, finds forces for fight. Krzhizhanovskiy concentrated on the state of peace, driving person „into a corner”. Practical value: the results of the research can be used in literature classes. Results: the appeal of the writers to grotesque was first of all caused by their desire to express rejection of the world dehumanization in which the person turned into a toy, a thing.
Осягнення прозового світу художників початку XX століття дозволяє не тільки збагнути їх світовідчуття, але і розібратися у ситуації цього часу. Мета цієї статті – проникнути в художній світ творів письменників 1920-х років з тим, щоб зрозуміти, яке місце в них відведено мотиву гри. Авторка зупиняється на прозовій творчості А. В. Чаянова, Я. Вайсса та С. Д. Кржижановського. Проаналізовано такі мотиви, як внутрішнє розщеплення героя, відчуження творчого начала, втрата духовності як наслідок механістичності світу Розглянуто провідні сюжетоутворюючі опозиції та семантику гри. Дослідження творчої спадщини письменників початку XX ст. і проведення паралелей між їхніми героями дозволило зробити певні висновки про авторські погляди на ситуацію в світі. У статті використана методика типологічного дослідження. Твори Чаянова, Вайсса і Кржижановського розглянуті в синхронії, але, оскільки йдеться про засвоєння досвіду таких романтиків, як Гофман і Одоєвський, в дослідженні має місце і діахронія.
The purpose of this article is to plunge into the world of art works in order to understand the place allotted to the motive games and puppets. Methodology: the technique of typological research. Works by A. Chayanov, J. Weiss and S. Krzhizhanovskiy are considered in synchronism, but as this article deals with the experience assimilation of such romantics as Hoffman and Odoevsky, diachrony is also taken into consideration. Finding: Chayanov’s and Weiss’s heroes manage to get up above circumstances. It results from the fact that it is important for the writer to investigate identity resources, to present the personality that, thanks to integrity and sequence, finds forces for fight. Krzhizhanovskiy concentrated on the state of peace, driving person „into a corner”. Practical value: the results of the research can be used in literature classes. Results: the appeal of the writers to grotesque was first of all caused by their desire to express rejection of the world dehumanization in which the person turned into a toy, a thing.
Опис
Ключові слова
игра, сюжет, мотив, романтизм, семантические оппозиции, А. Чаянов, Я. Вайсс, С. Кржижановский, гра, семантичні опозиції, О. Чаянов, С. Кржижановський, game, story, motive, romanticism, semantic oppositions, A. Chayanov, J. Weiss, S. Krzhizhanovskiy
Бібліографічний опис
Слов’янський збірник