The concept of personality in a positive existentialism of Nicola Abbagnano

Abstract

The purpose of the article is to analyze the concept of personality in philosophy of N. Abbagnano. The author notes that this theme is very topical, because the state of a contemporary person as to his true being and the loss of values requires the appeal of philosophical thought to the existential dimension of being, i.e. to existential philosophy. The author reveals in details the concept which was created by Italian existentialists. The author comes to the conclusion that in the positive existentialism the idea of the existence of man has the same relative character, as in the concepts of negative representatives of existentialism. Also, even though the positive existentialism has attempted to reform the negative context of existential philosophy, yet it hasn’t fully overcome the tragic worldview of classical existentialism.

Целью статьи является анализ концепции личности в философии Н. Аббаньяно. Автор отмечает, что эта тема очень актуальна, ведь состояние современного человека с его утратой подлинного бытия и ценностных ориентиров требует обращения философской мысли к экзистенциальным измерениям бытия, а значит и к экзистенциальной философии. В статье подробно рассматривается концепция итальянских экзистенциалистов. Автор приходит к выводу, что в позитивном экзистенциализме представление о существовании человека носит такой же ситуационно-релятивный характер, как и в концепциях представителей негативного экзистенциализма. Также, хоть позитивный экзистенциализм и предпринял попытку реформировать негативный контекст философии существования, ему всё же не удалось полностью преодолеть трагическое мировосприятие классического экзистенциализма.

Метою статті є аналіз концепції особистості у філософії Н. Аббаньяно. Автор зазначає, що ця тема дуже актуальна, адже стан сучасної людини з його втратою справжнього буття та ціннісних орієнтирів вимагає звернення філософської думки до екзистенційних вимірів буття, а тому і до екзистенційної філософії. У статті докладно розглядається концепція італійських екзистенціалістів. Автор робить висновок, що в позитивному екзистенціалізмі уявлення про існування людини носить такий самий ситуаційно-релятивний характер, як і в концепціях представників негативного екзистенціалізму. Також, хоч позитивний екзистенціалізм і зробив спробу реформувати негативний контекст філософії існування, йому все ж не вдалося повністю подолати трагічне світосприйняття класичного екзистенціалізму.