DSpace Collection: Записки з українського мовознавства = Opera in linguistica ukrainiana: зб. наук. праць / Одеський нац. університет ім. І. І. Мечникова. – Одеса: Астропринт, 1999. - Загл. до 1999 р., вип. 7: Щорічні записки з українського мовознавства. – Вид-во з 2014 р., вип. 21: ПолиПринт.
http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/13237
Записки з українського мовознавства = Opera in linguistica ukrainiana: зб. наук. праць / Одеський нац. університет ім. І. І. Мечникова. – Одеса: Астропринт, 1999. - Загл. до 1999 р., вип. 7: Щорічні записки з українського мовознавства. – Вид-во з 2014 р., вип. 21: ПолиПринт.2024-03-29T08:31:04ZОсобливості реалізації мовної особистості освітянина в інформаційному суспільстві
http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/36578
Title: Особливості реалізації мовної особистості освітянина в інформаційному суспільстві
Authors: Труба, Ганна Миколаївна; Truba, Hanna M.
Abstract: Стаття присвячена актуальному питанню формування мовної особистості освітянина в контексті інформаційного суспільства, зокрема в популярних соціальних
мережах, таких як «Facebook», «Instagram», «TicTok». Зосереджено увагу на вивченні взаємозв’язку між поняттями «інформаційне суспільство» і «мовна особистість
освітянина», зокрема у статті детально висвітлюється поняття «мовна особистість»
та акцентується увага на значимості видалення нового типу особистості - «мовна
особистість в інформаційному суспільстві», з’ясовано соціолінгвістичні та психолінгвістичні характеристики мовної особистості в цьому суспільстві та виділено фактори, що впливають на її формування. Між іншим підкреслено складні взаємозв’язки
між мовною особистістю та знаннями, які циркулюють в інформаційному просторі.
Важливо зазначити, що особистість формується через мовлення, а також через
використання інформації, зокрема із інформаційних соціальних мережу. Завдяки активному використанню соціальних мереж особистість отримує можливість виражати
свої думки та ідеї, спілкуватися з іншими користувачами, а також отримує доступ до
безлічі інформації. Однак це також несе ризики у вигляді некоректної, недостовірної
або недостатньо обґрунтованої інформації, яка може негативно впливати на формування мовної особистості. Постає необхідність розуміння впливу соціальних мереж на
формування мовленнєвих настанов, стереотипів та способів комунікації особистості.
Мета статті полягає в дослідженні й обґрунтуванні феномену мовної професійної особистості на прикладі вивчення МО освітянина у мережі, а реалізація її
потребує виконання таких завдань: аналіз наукових праць щодо проблем розуміння
мовної особистості; вивчення мовної та мовленнєвої поведінки освітянина на основі дослідження його професійної комунікації; характеристика і аналіз професійних
мовних текстів (усні і письмові) як продукта мовної діяльності фахівця.
Об’єктом дослідження постає професійна мовна особистість, а предметом –
мовна особистість освітянина у мережі. Серед методів дослідження мозна зазначити: індукції та дедукції; теоретичного узагальнення та моделювання процесу формування професійної компетентності освітянина; порівняльний для аналізу змісту,
форм і методів культури професійної мови.; The article is dedicated to the relevant issue of shaping the language personality of
an educator in the context of the information society, particularly in popular social media
platforms such as Facebook, Instagram, and TikTok. The focus is on exploring the
relationship between the concepts of «information society» and the «language personality
of an educator.» The article provides a detailed elucidation of the concept of «language
personality» and emphasizes the significance of identifying a new type of personality - the
«language personality in the information society.» Sociolinguistic and psycholinguistic
characteristics of the language personality in this society are examined, and factors
influencing its formation are identified. It is highlighted that there are intricate interconnections
between the language personality and the knowledge circulating in the information space.
It is important to note that the formation of an individual’s personality occurs through
language usage and the consumption of information, including from social media. The
active use of social media platforms provides individuals with the opportunity to express
their thoughts and ideas, communicate with other users, and access a vast amount
of information. However, it also carries risks in terms of encountering inappropriate,
unreliable, or insufficiently substantiated information, which can negatively influence
the formation of the language personality. Therefore, understanding the impact of
social media on shaping linguistic attitudes, stereotypes, and communication styles of
individuals becomes crucial.
The objective of the article is to investigate and justify the phenomenon of the
language professional personality by studying the language personality of educators
in the online environment. To achieve this, the following tasks are outlined: analyzing
scientific works on understanding the language personality, studying the language
and communicative behavior of educators based on research into their professional
communication, and characterizing and analyzing professional language texts (both oral
and written) as products of the language activity of professionals.
The research object is the professional language personality, while the subject is
the language personality of educators online. The research methods include induction
and deduction, theoretical generalization and modeling of the process of forming the
professional competence of educators, and comparative analysis of the content, forms,
and methods of the professional language culture.2023-01-01T00:00:00ZЛексичні засоби вираження вербальної агресії в соціальних мережах (на матеіралі коментарів у Facebook і Twitter на сторінках П. Порошенка і В. Зеленського)
http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/36576
Title: Лексичні засоби вираження вербальної агресії в соціальних мережах (на матеіралі коментарів у Facebook і Twitter на сторінках П. Порошенка і В. Зеленського)
Authors: Завальська, Любов Володимирівна; Zavalska, Lubov V.
Abstract: У статті схарактеризовано лексичні засоби реалізації конфліктної комунікативної поведінки користувачів соціальних мереж. Розглянуто мережеві коментарі, представлені на офіційних сторінках українських політиків – чинного Президента України
Володимира Зеленського і попереднього Президента України Петра Порошенка
– у соцмережах Facebook і Twitter. Визначено поняття вербальної агресії як засіб
реалізації конфліктної комунікативної поведінки. Окреслено жанрову специфіку коментарів у соціальних мережах та визначено особливості їх функціонування. Проаналізовано лексичні одиниці, що є вербальними маркерами агресивної поведінки
коментаторів у соцмережах.
Мета дослідження – виявити основні лексичні засоби реалізації вербальної
агресії в політичному дискурсі соціальних мереж. Об’єктом аналізу є конфліктна
комунікативна поведінка користувачів соціальних мереж; предметом дослідження –
вербальна агресія коментаторів на офіційних сторінках українських політиків. Матеріалом для аналізу слугували коментарі до дописів на офіційних сторінках
українських політиків Володимира Зеленського і Петра Порошенка у соцмережах
Facebook і Twitter за 2023 рік. Загалом проаналізовано понад 2000 коментарів. Лексичні засоби вираження вербальної агресії було проаналізовано на матеріалі тих
коментарів, що характеризувати саме політиків, а не безпосередніх комунікантів –
прихильників одного з українських президентів. Доведено, що основними засобами
репрезентації вербальної агресії у коментарях до дописів українських політиків у
Facebook і Twitter є антропоніми, стилістично знижена лексика, інвективи, жаргонізми та ремінісценції й цитати виступів політиків.; The article characterizes the lexical means of realizing the conflictual communicative
behavior of social network users. The network comments presented on the official pages
of Ukrainian politicians - the current President of Ukraine Volodymyr Zelenskyi and the
previous President of Ukraine Petro Poroshenko - in the Facebook and Twitter social
networks were considered. The concept of verbal aggression is defined as a means of
implementing conflictual communicative behavior. The genre specificity of comments
in social networks is outlined and the peculiarities of their functioning are determined.
Lexical units, which are verbal markers of aggressive behavior of commentators in social
networks, were analyzed.
The purpose of the study is to identify the main lexical means of implementing verbal
aggression in the political discourse of social networks. The object of analysis is the
conflictual communicative behavior of social network users; the subject of the study is the
verbal aggression of commentators on the official pages of Ukrainian politicians.
The material for analysis was comments on posts on the official pages of Ukrainian
politicians Volodymyr Zelenskyi and Petro Poroshenko on Facebook and Twitter for the
year 2023. In total, more than 2,000 comments were analyzed. The lexical means of
expressing verbal aggression were analyzed based on the material of those comments
that characterize politicians, rather than direct communicators – supporters of one of the Ukrainian presidents. It has been proven that the main means of representing verbal
aggression in comments to the posts of Ukrainian politicians on Facebook and Twitter are
anthroponyms, stylistically reduced vocabulary, invectives, jargonisms and reminiscences
and quotes of politicians’ speeches.2023-01-01T00:00:00ZРегламентативна комунікативна стратегія в українському парламентському дискурсі
http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/36575
Title: Регламентативна комунікативна стратегія в українському парламентському дискурсі
Authors: Бахчиванжи, Альона Вікторівна; Bakhchivanzhi, Aliona V.
Abstract: Статтю присвячено аналізу українського парламентського дискурсу в аспекті комунікативної поведінки його учасників, зокрема реалізації комунікативних стратегій
його учасників. Визначено поняття політичного дискурсу і парламентського дискурсу
як вияву останнього; виявлено жанрові особливості українського парламентського дискурсу та схарактеризувати парламентські дебати як основний мовленнєвий
жанр. Окреслено основні комунікативні стратегії політиків – учасників українського
парламентського дискурсу та проаналізовано мовні засоби реалізації комунікативних стратегій. Дослідження зосереджено на комунікативній поведінці голови засі-дань Верховної Ради, який виконує комунікативну роль модератора та обирає регламентативну як основну стратегію комунікативної поведінки в парламентському
дискурсі. Мета статті – визначити роль регламентативної стратегії в українському
парламентському дискурсі. Об’єкт дослідження – український парламентський дискурс, предмет дослідження – мовленнєва поведінки «модератора» парламентських
дебатів у Верховній Раді України. Матеріалом дослідження слугували стенограми
засідань Верховної Ради України за 2022– 2023 роки. Розглянуто мовленнєву поведінку мовця – голови засідань є спікер Верховної ради або його заступник, який
виступає модератором на парламентських дебатах: оголошує порядок денний, надає слово, підсумовує сказане тощо. Учасники парламентських дебатів почергово
виступають в обговоренні: здебільшого тему обговорення задає один політик, який
представляє законопроект, а депутати критикують або підтримують його виступ. Регламентативна стратегія підпорядкована дотриманню процесуальних норм і правил
під час парламентських дебатів, інформаційна передбачає повідомлення учасникам
парламентського дискурсу нової й оперативної інформації. Дослідження поглиблює
теоретичні засади політичної лінгвістики, дискурсології і лінгвопрагматики; теорії
мовленнєвих жанрів і комунікативних стратегій.; The article is devoted to the analysis of the Ukrainian parliamentary discourse in
terms of the communicative behavior of its participants, in particular, the implementation
of communicative strategies of its participants. The concepts of political discourse and
parliamentary discourse as a manifestation of the latter are defined; genre features of
Ukrainian parliamentary discourse are revealed and to characterize parliamentary debates
as the main speech genre. The main communicative strategies of politicians - participants in
the Ukrainian parliamentary discourse are outlined and the linguistic means of implementing
communicative strategies are analyzed. The study is focused on the communicative behavior
of the chairman of the Verkhovna Rada meetings, who performs the communicative role of
the moderator and chooses regulatory as the main strategy of communicative behavior
in the parliamentary discourse. The purpose of the article is to determine the role of the
regulatory strategy in the Ukrainian parliamentary discourse. The object of the study is the Ukrainian parliamentary discourse, the subject of the study is the speech behavior of the
“moderator” of the parliamentary debates in the Verkhovna Rada of Ukraine. The transcripts
of the meetings of the Verkhovna Rada of Ukraine for 2022-2023 served as the research
material. The speech behavior of the speaker is considered - the chairman of the meetings
is the speaker of the Verkhovna Rada or his deputy, who acts as a moderator at the
parliamentary debates: announces the agenda, gives the floor, sums up what was said, etc.
Participants in parliamentary debates take turns speaking in the discussion: in most cases,
the topic of discussion is set by one politician who presents the draft law, and the deputies
criticize or support his speech. The regulatory strategy is subordinated to the observance of
procedural norms and rules during parliamentary debates, the information strategy provides
for the notification of new and operational information to the participants of the parliamentary
discourse. The study deepens the theoretical foundations of political linguistics, discourse
studies and linguistic pragmatics; theories of speech genres and communicative strategies.2023-01-01T00:00:00ZДезінформація як складник ІПСО в мегадискурсі: маніпулятивний аспект (на прикладі російсько-української війни періоду повномасштабного вторгнення)
http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/36574
Title: Дезінформація як складник ІПСО в мегадискурсі: маніпулятивний аспект (на прикладі російсько-української війни періоду повномасштабного вторгнення)
Authors: Кутуза, Наталя Валеріївна; Тельпіс, Д. М.; Kutuza, Natalia V.; Telpis, D. M.
Abstract: Статтю присвячено дослідженню дезінформації як складнику інформаційно-
психологічних спеціальних операцій (ІПСО) в мегадискурсі. Мета розвідки – увиразнення особливостей дезінформації як складника ІПСО, що використовується
проти України. Для реалізації мети виконано низку завдань: розрізнено та уточнено
тлумачення понять «дезінформація», «фейк», «фейкові новини», «несвідома дезінформація»; визначено головні особливості дезінформації як потужної маніпуляції та
вагомого інструмента гібридної війни; запропоновано авторську класифікацію видів
дезінформації російсько-української війни за тематичною скерованістю.
Об’єктом дослідження є феномен дезінформації як складник ІПСО в мегадискурсі за період повномасштабної війни, предметом дослідження є реалізація видів
дезінформації в українському інформаційному полі. Методами дослідження стали:
описовий – для виокремлення особливостей дезінформації як феномену, її видів;
методи аналізу й синтезу для ідентифікації видів дезінформації, вичленування її функційних характеристик та поєднання їх в єдиний комплекс; метод індукції для
конкретизації загальних висновків.
Акцентовано увагу на тому, що дезінформація є ширшим поняттям, яке охоплює введення в оману держави, населення, армії та союзників супротивника. За
тематичним скеруванням запропоновано авторську класифікацію видів дезінформації, де виокремлено воєнну, соціальну, культурну, коаліційну, кожна з яких має
різний впливовий ефект на цільову аудиторію. Підкреслено, що російська дезінформація має досить розгалужену систему її тематичного скерування, це, у свою чергу,
значно підсилює маніпулятивні ефекти. Також проаналізовано впливові ефекти, які
досягаються розповсюдженням дезінформації в соціальних медіа, серед котрих
провідними є: корегування картини світу населення держави-супротивниці у власних інтересах, психологічна дестабілізація населення та армії, виправдання власної
збройної агресії, а також зміщення найбільш невигідної для неї меседжів зі світового
та регіонального порядку денного. Перспективи дослідження вбачаємо в подальшому поглибленому вивченні складників ІПСО в мегадискурсі, видів дезінформації, а
також способів нейтралізації дезінформації в умовах гібридної війни, зокрема створенні формульної моделі виявлення та нейтралізації дезінформації в мегадискурсі.; The article is dedicated to the research on disinformation as a component of
psychological operations (PsyOps) in megadiscourse. The purpose of the research is the
emphasis of features of disinformation as the PsyOps component used against Ukraine.
The aim is achieved by execution of a list of tasks: the terms “disinformation”, “fake”, “fake
news”, “unconscious disinformation” were differentiated and clarified; the main features of
disinformation as of a powerful manipulation and a significant instrument of hybrid warfare
were distinguished; the author’s classification of the types of disinformation of the russian-
Ukrainian war by thematic focus is proposed.
The object of the research is the phenomenon of disinformation as the component of
PsyOps in megadiscourse during the period of full-scale war, the subject of the research
is the realisation of the types of disinformation in Ukrainian information field. The following
methods of the research were used: descriptive – for distinguishing the features of
disinformation as a phenomenon, its types; the method of analysis and synthesis for
identification of the types of disinformation, establishing its functional characteristics and
combining them into a single complex; the method of induction for specification of general
conclusions.
Attention is focused on the fact that disinformation is a broader concept that
encompasses military deception of the country, population, army and allies of the
enemy. The author’s classification of the types of disinformation by thematic focus is
proposed, where military, social, cultural, coalitional types were distinguished, each of which has different influential effect on the target audience. It was emphasised that
russian disinformation has got a broad system of its thematic focus, which in its turn
emphasises its manipulative effects. The influential effects which are achieved by
spreading disinformation in social media were also analysed, the leading of which are:
adjusting the picture of the world of the enemy state’s population in one’s own interests,
psychological destabilisation of the population and the army, justification of one’s own
armed aggression, and shifting the most unfavourable messages from the global and
regional agenda.
We see the prospects of the research in further profound study of the PsyOps
components in megadiscourse, as well as the ways of neutralisation of disinformation
in the context of hybrid warfare, including the creation of formulaic model of detection of
disinformation in megadiscourse.2023-01-01T00:00:00Z