DSpace Collection: Мова: наук.-теорет. часопис з мовознавства / ОНУ ім. І.І. Мечникова; гол. ред.: Ю. О. Карпенко. – Одеса: Астропринт, 1995. - Часопис засновано в 1993 році. - ISSN 2307-4558.
http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/13223
Мова: наук.-теорет. часопис з мовознавства / ОНУ ім. І.І. Мечникова; гол. ред.: Ю. О. Карпенко. – Одеса: Астропринт, 1995. - Часопис засновано в 1993 році. - ISSN 2307-4558.2024-03-29T14:50:29ZМорфологічні особливості іменної системи Одеського списку новоболгарського перекладу «Катехізичних повчань» Теодора Студита
http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/36063
Title: Морфологічні особливості іменної системи Одеського списку новоболгарського перекладу «Катехізичних повчань» Теодора Студита
Authors: Стоянова, Дарина Федорівна; Stoianova, Daryna F.
Abstract: Мета статті — розглянути морфологічні особливості іменних частин мови у списку новоболгарського
перекладу «Катехізичних повчань» Теодора Студита, вміщеного у рукописі № 1/154, що зберігається в Одеській національній науковій бібліотеці. Предмет дослідження — морфологічні особливості імен Одеського списку «Катехізичних
повчань» XVIII ст. Морфологічні особливості імен розглядаються в контексті формування мовної норми, яка допускала комбінацію мовних засобів декількох функціонуючих у той час мовних систем (традиційної середньоболгарської
писемної мови, церковнослов’янської східної редакції, живої, народнорозмовної форми) з різною інтенсивністю Встановлено, що у списку представлена розгалужена система відмінкових закінчень, яка не відображає реального стану
живого болгарського мовлення XVIII ст., ба більше, суперечить йому; проаналізовано специфіку функціонування грамем відмінкової парадигми імен чоловічого, жіночого й середнього роду у формах однини та множини; зафіксовано помилки при вживанні відмінкових закінчень, що свідчить про їх штучний характер; відзначено майже повну відсутність
означених форм (форм з артиклем) іменних частин мови; виявлено превалювання повних форм прикметників та дієприкметників над короткими; досить високу частоту вживання активних дієприкметників теперішнього часу. Результати дослідження дають можливість зробити висновки, що окреслюють низку ймовірних факторів, які підштовхують
книжника схилятися до мовного інструментарію так званих «книжних», «традиційних», «архаїчних» писемних систем.
З іншого боку, наявність відмінкових флексій у тексті даного відносно пізнього етапу історичного розвою болгарської
мови може бути зумовлена використанням списку/списків творів Теодора Студита східнослов’янської редакції. Для
верифікації даного припущення необхідне ретельне зіставлення Одеського списку зі списками подібного складу та
змісту, як південно-, так і східнослов’янського походження, в чому вбачаємо перспективи для подальших досліджень.; The purpose of the article is to consider the morphological peculiarities of the system of the nouns in New
Bulgarian translation of the “Catechismos” written by Theodore the Studite, which is a part of the manuscripts no. 1/154
kept in Odessa National Scientific Library. The subject of the research is the morphological specifics of nouns in Odessa
copy of the “Catechismos” dating from the 18th. The morphological peculiarities of nouns is considered in the context of
the formation of a linguistic norm, which allowed the combination with different intensity of linguistic means of several
language systems functioning at the time (traditional Middle Bulgarian written language, Church Slavonic Eastern recensions,
and vernacular language form). The analysis proposed in this paper presents the extensive system of cases, which
does not reflect the real vernacular Bulgarian speech in the 18th; the specifics of the functioning of the gramemes of the
case paradigm of masculine, feminine and neuter nouns in the singular and plural forms is analyzed. Usage case endings
mistakes, which indicates their artificial nature, are considered. The lack of article of nominal parts of speech is noted; the
predominance of compound declension form of the adjectives and participles over short forms is revealed; the relatively
high frequency of use of active present participles is registered. The results of the study make it possible to outline some
probable factors that determine the writer’s preference for using the linguistic tools of the so-called “bookish”, “traditional”,
“archaic” writing systems. An another reason which to some extent explains he usage of case inflections in the text of
this relatively late stage of the historical development of the Bulgarian language might be the use of East Slavic copies of
the Studite’s sermons by the scriber. Еhe comparison of “Catechismos” copies of South and East Slavic origin is necessary
for verification of this assumption, in which we see prospects for further research.2023-01-01T00:00:00ZАнглійський концепт ЛОРД: світський, релігійний і художній аспекти вивчення
http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/36062
Title: Англійський концепт ЛОРД: світський, релігійний і художній аспекти вивчення
Authors: Корольова, Наталія Лівіївна; Korolyova, Nataliya L.
Abstract: Стаття подає аналіз лінгвокультурологічного та культурно-історичного аспектів вербалізації та функціонування англомовного концепту LORD. Дослідження базується на вивченні смислового наповнення концепту,
що репрезентується у його ключовій номінації lord. Метою наукової розвідки є виявлення провідних факторів та
напрямків розвитку концепту. Об’єктом вивчення є характер і принципи розширення концепту, його трансформації
під впливом культурно-історичних факторів, ідеологічних і художніх ідей, а також власне лінгвістичні принципи перетворень одиниць, що його представляють. Предмет дослідження — лексикографічні дані, семантичні характеристики
лексеми lord. Шляхом вивчення функціонування лексеми, що представляє концепт у світській, релігійній та художній лінгво-культурних площинах, і відповідних семантичних трансформацій на базі аналізованих лексикографічних
джерел змодельовано номінативне поле англомовного концепту LORD. У процесі дослідження було досягнуто таких
результатів. Лексема lord є центральним терміном культурного концепту LORD — владики, володаря, лорда і пана,
намісника Бога на землі або самого Бога. Розглянутий концепт є багатоярусною системою, що охоплює ставлення
представників англійської лінгвоспільноти до життєвих сфер їх існування: релігійної, соціально-класової або художньообразної приналежності. Cмислове наповнення лексеми протягом століть розширилося, і лексема стала служити
номінацією у двох різних площинах соціальних моделей світу: релігійної та світської. Все дохристиянське накопичення
і всі донорманські уявлення про концепт, що збігаються з ним у хронологічному плані, виступають базовим зарядом
для втілення християнської ідеї позначення Бога, яка з XII століття запозичала традицію ставлення до Бога як до
Господа, а до господарів — як до намісників Господа на землі. Універсальна для європейських культур площина ідеологічно пріоритетного у християнській картині світу значення цієї лексеми як звернення до Господа, залишається
лише одним «полюсом» розгляду концепту. Друге значення, що входить до ядра номінативного поля ключової лексеми
концепту, вбирає суто національне англійське поняття. Ця смислова частина концепту зумовлена сферою світських
уявлень, більш «приземлених» у концептуальній та мовній картинах світу. Таке значення виступає як самостійна
ядерна підсфера, що містить референцію до специфічної, етнічно залежної реалії, — титулу чемності (courtesy title),
етнічним ідентифікатором. Висновки: через свою концептуальну «незахищеність» концепт LORD є далеко не стабільною системою. Процес концептуалізації його ключової номінації триває з об’єктивних причин — впливу нових культурних тенденцій, включаючи героїв популярних книжок і кінематографа, політичних перетворень, провідних діячів,
які мають і одержують титул «Lord».; The article presents an analysis of the linguocultural and cultural-historical aspects of the functioning
and verbalization of the English concept LORD. Our research is based on the study of the semantic content of the concept
presented in its key nomination lord. The purpose of our study was to identify the main factors and directions of
the development of the concept. The object of the study is the nature and principles of the increase in the concept, its
transformation under the influence of cultural and historical factors, ideological and artistic ideas, as well as the actual
linguistic principles of transformations of the lexical unit lord representing it. The subject of the study is lexicographic
data, semantic characteristics of the lexeme lord. By studying the functioning of the lexeme representing the concept in the
secular, religious and artistic linguo-cultural planes and the corresponding semantic transformations on the basis of the
analyzed lexicographic sources, the nominative field of the English-language concept LORD is modeled. During the study,
we came to the following results. The lexeme lord is the central term of the cultural concept LORD — the lord, the ruler
and master, the vicegerent of God on earth or God Himself. The considered concept is a multi-tiered system that covers
the attitude of the representatives of the English linguistic community to the vital spheres of their existence: religious,
social class or artistic and figurative affiliation. The semantic content of the lexeme has expanded over the centuries, and
the lexeme began to serve as a nomination in two different planes of social models of the world: religious and secular. All
pre-Christian accumulation and all chronologically coinciding pre-Christian representations of the concept act as the basic
charge for the embodiment of the Christian idea of denoting God, which, since the 12th century, has borrowed the tradition
of treating God as the Lord, and to the lords as the Lord’s vicars on earth. The plane of the ideological priority meaning
of this lexeme in the Christian picture of the world as an appeal to the Lord, universal for European cultures, remains only
one “pole” of the concept consideration. The second meaning, which is included in the nuclear zone of the nominative field
of the key lexeme, denoting the concept, incorporates a purely national, English concept. This semantic part of the concept
is due to the sphere of secular ideas, which are more mundane in the conceptual and linguistic pictures of the world. This
meaning acts as an independent nuclear subsphere containing a reference to a specific, ethnically dependent reality —
a courtesy title, an ethnic identifier. Conclusions: Due to its conceptual «insecurity», the concept LORD is far from being a
stable system. The process of conceptualization of its key nomination lord continues for objective reasons — the influence
of new cultural trends, including the heroes of popular books and cinema, political transformations, leading figures who
have and receive the title of lord.2023-01-01T00:00:00ZВербалізація маскулінності головних героїв роману Дж. Остін «Гордість і упередженість»
http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/36061
Title: Вербалізація маскулінності головних героїв роману Дж. Остін «Гордість і упередженість»
Authors: Яковлєва, Ольга Василівна; Сіліон, Катерина Георгіївна; Yakovlieva, Olha V.; Silion, Kateryna H.
Abstract: Мета представленої розвідки — проаналізувати мовленнєву поведінку молодих чоловіків — головних
героїв роману Дж. Остін «Гордість і упередженість» Чарльза Бінглі та Фіцвільяма Дарсі задля виявлення проявів
мовного «патріархату» в англійському аристократичному суспільстві ХІХ ст. Об’єктом вивчення є різні типи маскулінності, втілені в образах Бінглі і Дарсі в контексті роману. Предметом дослідження є мовні прояви стереотипів
маскулінності у поведінці головних героїв-чоловіків. Результатами дослідження доведено, що Дарсі та Бінглі репрезентують два різні типи маскулінності: традиційний стереотип англійського аристократа, витонченого й делікатного,
представлено в мовленнєвій поведінці Бінглі; поведінка Дарсі на початку роману ілюструє традиційний стереотип
маскулінності, а наприкінці роману помітні певні трансформації цього стереотипу, які зумовлені закоханістю героя, зокрема його вихованням і прикладом батька, який був взірцем для сина, а також гарною освітою. Унаслідок цього
Дарсі прислуховується до своїх почуттів і робить пропозицію дівчині з бідної родини, що було нетиповим для заможних аристократів англійського суспільства в ХІХ ст. Він віддав перевагу щасливому майбутньому, а не матеріальним
цінностям. Герой здатний до глибокого самоаналізу, що стало результатом щирого вибачення за поведінку на початку
стосунків із коханою дівчиною. Перспективи дослідження вбачаємо у подальшому вивченні стереотипів фемінності та
маскулінності на матеріалі текстів як вітчизняної, так і зарубіжної жіночої прози.; The purpose of the presented study is to analyse the speech behaviour of the young men — the protagonists
of J. Austen’s novel “Pride and Prejudice”, Charles Bingley and Fitzwilliam Darcy, in order to identify the manifestations
of the linguistic “patriarchy” in the English aristocratic society of the nineteenth century. The object of the study was
the different types of masculinity embodied in the characters of Bingley and Darcy in the context of the novel, and the
subject was the linguistic manifestations of masculinity stereotypes in the behaviour of the male protagonists. The study
results show that Darcy and Bingley represent two different types of masculinity: the traditional stereotype of an English
aristocrat, refined and delicate, is presented in Bingley’s speech behaviour; Darcy’s behaviour at the beginning of the novel
illustrates the traditional stereotype of masculinity, and at the end, certain transformations of this stereotype are noticeable,
which are due to the protagonist’s love, as well as good upbringing, including the example of his father, who was a
role model for his son. As a result, Darcy listens to his feelings and makes an offer to a girl from a poor family, which was
not typical for the wealthy aristocrats of English society in the nineteenth century, preferring a happy future to material
values. The protagonist performs deep introspection, which results in his sincere apology for his behaviour at the beginning
of his relationship with his beloved girl. The prospects of the research are seen in the further study of stereotypes of
femininity and masculinity on the basis of texts of both national and foreign women’s prose.2023-01-01T00:00:00ZАнглійські та російські фразеологізми воднотранспортного дискурсу в соціолінгвістичному зіставленні
http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/36060
Title: Англійські та російські фразеологізми воднотранспортного дискурсу в соціолінгвістичному зіставленні
Authors: Степанов, Євгеній Миколайович; Фаіт, Абел Абрахам; Stepanov, Yevhenii M.; Faith, Abel Abraham
Abstract: Метою цієї наукової розвідки є виявлення фразеологізмів воднотранспортного дискурсу в англійській
і російській мовах та зіставлення соціолінгвістичної складової цих груп мовних одиниць. Об’єктом вивчення є фразеологічні одиниці, які мають у своєму складі лексеми, що є назвами засобів воднотранспортної інфраструктури (морської
та річкової), а також їхніх частин, деталей, устаткувань, функцій, людей, які причетні до функціювання водного
транспорту. Предметом дослідження є спільне та відмінне у причинах виникнення англійських і російських воднотранспортних фразеологізмів і особливості їх уживання в англомовних і російськомовних соціумах. У процесі виконання роботи було застосовано загальнодослідницькі методи аналізу та синтезу, елементи кількісного методу, процедури соціолінгвістичного, лінгвокультурологічного та зіставного методів як методів окремих парадигм лінгвістики,
непарадигмальний описувальний метод. Крім того, застосовано лінгвістичні методи семантичного, фразеологічного,
етимологічного аналізу. Результатом роботи є виявлення низки воднотранспортних фразеологізмів, які в різні часи
та різними шляхами потрапили до англійської та російської фразеології, спроба типологізувати їх і визначення соціолінгвістичних особливостей зіставлених груп англійських і російських фразеологізмів. Основні висновки полягають
у тому, що серед фразеологізмів воднотранспортного дискурсу виокремлено 7 груп за ознакою віднесення ключових
компонентів до різних лексико-семантичних груп; підраховано співвіднесення еквівалентних (28 %), фонових (48 %)
і безеквівалентних (14 %) пар англійських і російських фразеологізмів воднотранспортного дискурсу; 11 % фразеологізмів однієї мови не має фразеологічних відповідників у другій. Певна група англійських фразеологізмів, які виникли
на водному транспорті, мають російські відповідники, що виникли в інших дискурсах. Головна причина асиметричного
стану полягає в набагато тривалішій історії англійського флоту, ніж російського, у значно більшій трудовій зайнятості
населення Великобританії та інших англомовних країн на водному транспорті, а також тривалий проміжок часу, коли
англійська мова, за рішенням IMO, має комунікативну монополію в міжнародному судноплавстві.; The purpose of this research is to identify phraseological units of water transport discourse in English and
Russian and to compare the sociolinguistic component of these groups of language units. The object of study is phraseological
units that have lexemes in their composition, which are the names of water transport infrastructure (sea and river),
as well as their parts, details, equipment, functions, people involved in the operation of water transport. The subject of
the research is the common and different reasons for the emergence of English and Russian water transport idioms and
the peculiarities of their use in English- and Russian-speaking societies. In the process of performing the work, general
research methods of analysis and synthesis, elements of the quantitative method, procedures of sociolinguistic, linguocultural
and comparative methods as methods of separate paradigms of linguistics, non-paradigmatic descriptive method were
applied. In addition, linguistic methods of semantic, phraseological, and etymological analysis were applied. The result
of the work is the identification of a number of water transport idioms that entered English and Russian phraseology at
different times and in different ways, an attempt to typologize them and the definition of sociolinguistic features of the compared
groups of English and Russian idioms. The main conclusions are that among the phraseological units of the water
transport discourse, 7 groups are distinguished based on the assignment of key components to different lexical-semantic
groups; the correlation of equivalent (28 %), background (48 %) and non-equivalent (14 %) pairs of English and Russian
phraseological units of water transport discourse was calculated; 11 % of phraseological units of one language do not have
phraseological equivalents in another language. A certain group of English idioms that originated in water transport have
Russian counterparts that originated in other discourses. The main reason for the asymmetric state lies in the much longer
history of the English fleet than the Russian one, in the much greater employment of the population of Great Britain
and other English-speaking countries in water transport, as well as the long period of time when the English language,
according to the decision of the IMO, has a communicative monopoly in international shipping.2023-01-01T00:00:00Z