DSpace Collection:
http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/1162
2024-03-28T16:54:22ZМультимодальне вираження вербальної агресії у мережевому дискурсі
http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/37560
Title: Мультимодальне вираження вербальної агресії у мережевому дискурсі
Authors: Малишева, Марія Геннадіївна; Malysheva, Mariia G.
Abstract: Розвідку присвячено дослідженню вербальної агресії у дискурсі соціальних мереж.
Метою дослідження обрано простеження реалізації агресивної мовленнєвої поведінки у
мультимодальних текстах соціальних мереж. Для досягнення мети було розв’язано такі
завдання: проаналізовано мультимодальні елементи у дискурсі соціальних мереж,
простежено реалізацію вербальної агресії та надано комплексну характеристику виявлених
маркерів. Джерельною базою слугував українськомовний сегмент соціальної мережі
Facebook. Методом суцільного добору для подальшого аналізу відібрано 70 коментарів, що
містять нетекстові елементи. До аналізу залучено не лише тексти коментарів, а й реакції
на них (вподобання), утім особові відомості авторів не було взято до уваги. Усі тексти
досліджено і подано із збереженням авторської орфографії та пунктуації. Встановлено, що
широкий спектр технічних можливостей для самовираження у соціальних мережах
дозволяє користувачам вільно висловлювати свої думки без втрати емоційної складової
повідомлення з урахуванням цензури та загальноприйнятих правил поведінки на ресурсі.
Серед нелітерних маркерів, що здатні позначати агресивну позицію комунікантів, виявлено
емодзі, тобто піктограми, що їх вживають зокрема задля ілюстрації дій (напр., жестів або
виразу обличчя) та емоційного стану мовця. На письмі агресивна мовленнєва поведінка
може бути маркованою за допомогою зміни регістра тексту, зловживання знаками оклику
або питання, кодифікації інвектив та словосполучень з інвективним потенціалом.
Шифрування нецензурної лексики пов’язано із правилами спілкування у соціальних мережах,
кодифіковані лексеми не втрачають свого агресивного значення, комуніканти, що
володіють однією мовою, все ще здатні декодифікувати вислів, утім програмне
забезпечення (фільтри, цензура тощо) не виявляє у цих елементах забороненого змісту.; The research is devoted to the study of verbal aggression in the discourse of social networks.
Multimodal actualization of aggressive speech behavior in social networks has not yet become the
subject of linguistic research and requires comprehensive analysis. The objective of the study was
to trace the implementation of aggressive speech behavior in multimodal texts of social networks.
To achieve this goal, the following aims were solved: multimodal elements in the discourse of social
networks were analyzed, the implementation of verbal aggression was traced and a comprehensive
description of the identified markers was provided.
The source base was the Ukrainian-language segment of the social network Facebook. 70
comments containing non-textual elements were selected by the method of continuous selection for
further analysis. Not only the texts of the comments were included in the analysis, but also the
reactions to them (likes), the personal information of the authors was not taken into account. All
texts are researched and submitted with the preservation of the author's spelling and punctuation.
Collected and analyzed factual material allows us to record certain observations on the
peculiarities of the implementation of verbal aggression in the social network Facebook. It was
established that social networks provide users with unique technical capabilities for
communication: a wide range of technical possibilities for self-expression in social networks allows
users to freely express their opinions without losing the emotional component of the message,
taking into account censorship and generally accepted rules of conduct on the resource. Among the
non-letter markers that can indicate the aggressive position of communicators, emoji were found.
Emoji are used in particular to illustrate actions (for example, gestures or facial expressions) and
the emotional state of the speaker. In writing, aggressive speech behavior can be marked by
changing the case of the text, abusing exclamation marks or questions, codifying invectives and
phrases with invective potential. Note that writing one's own names in lower case is not always a
marker of verbal aggression. In our opinion, this can mark the aggressive position of the speaker
only in the presence of the appropriate context or other markers of verbal aggression. Codifying of
obscene language is associated with the rules of communication on social networks, codified tokens
do not lose their aggressive meaning, communicators who speak the same language are still able to
decode the expression, but software (filters, censorship, etc.) does not detect prohibited content in
these elements.2022-01-01T00:00:00ZУкраїнське усне мовлення: психо- та соціофонетичний аспекти
http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/37075
Title: Українське усне мовлення: психо- та соціофонетичний аспекти
Authors: Дружинець, Марія Львівна; Druzhynets, Mariia L.
Abstract: Монографію присвячено комплексному аналізу українського усного мовлення у двох вимірах: психофонетичному (експериментальна верифікація психофоносемантичних особливостей звуків української мови, здійснена в зіставних аспектах) та соціофонетичному (визначення шляхом соцопитування рівня володіння орфоепічними нормами української літературної мови молоддю на теренах України та зарубіжжя). У дослідженні узагальнено теоретичні засади різноаспектного вивчення українського усного мовлення, подано діахронічну ретроспективу його опрацювання, у межах якої простежено історичне коріння кожної орфоепічної норми в писемних пам’ятках; схарактеризовано нормативну базу сучасного українського усного мовлення з наведенням критичних зауваг і коментарів; описано девіантні та деградаційні процеси сучасного українського усного мовлення у проекції на його психо та соціолінгвістичну специфіку, запропоновано шляхи підвищення рівня мовної культури, сформовано теоретичну базу нового напряму – синхронічнодіахронічної психосоціофонетики. Монографію адресовано спеціалістам у галузі лінгвістики, викладачам, аспірантам, студентам вищих закладів освіти, усім, хто цікавиться питаннями становлення і розвитку української літературної мови та прагне оволодіти її орфоепічними нормами.2019-01-01T00:00:00ZАнтропологія української прози першої половини XIX століття. Культурні трансфери
http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/36641
Title: Антропологія української прози першої половини XIX століття. Культурні трансфери
Authors: Малиновський, Артур Тимофійович; Malynovskyi, Artur T.
Abstract: Монографію присвячено українській прозі першої половини XIX століття в антропологічному вимірі. Її
осмислення під кутом зору «культурного» вибуху, мінливості канону, перехідності художньої системи спонукало автора до виходу за межі власне літературознавчої методології. Історико-міфологічні проєкції, міжнаціональні аналогії, мовно-етнічні екскурси потребують опертя на синергетичну концепцію культури. Застосування теорії культурного трансферу і тезаурусного підходу сприяє вивільненню української
літератури із завузьких рамок етнографічного прочитання, з лабет старомодності, локальності, надмірної
соціологізації, народницького пафосу. Принципово новий погляд на зародки українського письменства в
контексті культурної історії літера-тури проливає світло на його модерність, зв’язок із процесами
націєтворення в умовах гібридизації, розколотої ідентичності і «заблокованої культури».
Наукове видання адресовано літературознавцям, мовознавцям, історикам, філософам, культурологам та усім зацікавленим стрімким розвитком сучасної гуманітарної думки.2022-01-01T00:00:00ZОповідання Джуліана Барнса «Безмовність»: структура дискурсу
http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/34137
Title: Оповідання Джуліана Барнса «Безмовність»: структура дискурсу
Authors: Мусій, Валентина Борисівна; Мусий, Валентина Борисовна; Musiy, Valentyna B.
Abstract: Дослідження оповідання сучасного англійського письменника Джуліана Барнса «Безмовність» (частини книги «Лимонний стіл») у статті здійснено з урахуванням ідей теорії риторичної структури, запропонованої у 1980-і Вильямом Манном та Сандрой Томпсон. Художній твір розглянуто як суперструктуру, яка складається з двадцяти сьомі дискурсивних одиниць. Вони розрізняються за своїм об’ємом: десята, найменша, складається з одного речення; одна з найбільших, шістнадцята займає півтори сторінки. Дискурсивні одиниці розрізняються також своєю направленістю, того акта комунікації, який в кожній з них здійснено (інтерв’ю, дискусія, акт саморефлексії, обґрунтування думок і так інше). Але між окремими дискурсивними одиницями існують зв’язки. Перша, тринадцята та двадцять сьома пов’язані ситуацією очікування героєм зустрічі з журавлями, яки, як зізнається старіючий композитор, наново вчать його звучанню. Смерть є тим ядром, яке скріпляє дванадцяту, вісімнадцяту, двадцять другу та двадцять третю частини тексту. Усі дискурсивні одиниці скріплено у цілісність тою концепцією життя, яку втілено письменником у художній твір, герой якого все більше поглинається атмосферою мовчання, намагається пристосуватися до нього та виправдати його, але у той же самий час не може залишатися в самотині. Це, у свою чергу, мотивує оформлення внутрішнього монологу героя як його віртуального, уявного діалогу. Робиться висновок про те, що навіть на рівні форми явна цілісність дискурсу, як його когерентність, так і когезія.; The purpose of the paper is to investigate Julian Barnes’s story “The Silence” (a part of the book named “The Lemon Table”) according to the Rhetorical Structure Theory, which was suggested by William Mann and Sandra A. Thompson in 1980-th. So the story by J. Barnes was studied as holistic structure, which consists of twenty seven text spans. They are different in their volume: the smallest, tenth, consists of one sentence; volume of sixteen, one of the largest, is one and a half pages. They are different in the focus of the act of communication carried out in them: it may be interview, dispute, discussion, act of self-reflection, justification of hero’s views, etc. But all text spans are united. So, the first, thirteenth and twenty-seventh parts of the text are connected by the situation of the hero's expectation of a meeting with the cranes and the realization of this expectation. The situation of hero's reflections on his relationship with his wife unite the ninth, eleventh, sixteenth, twenty-third and twenty-fifth text spans. Death is the core that unites the twelfth, eighteenth, twenty-second, twenty-third parts. If we compare the first and second parts of the work, as its largest discursive units, it turns out that in the first part the hero mainly appears in relations with strangers and, as a rule, these relations are unfriendly. In the second part of the work, the hero is mostly focused on the increasing discord with his wife, on the approaching of old age and death. Thus, the first part has a more dramatic character as a discursive unit, while the second is mostly lyrical. And the fact that the entire story “The Silence” is organized as an internal dialogue of the hero with imaginary interlocutors and opponents emphasizes the motive of his loneliness. Text spans are united with the author’s conception embodied in the story, too. The investigation of relation structure between different text spans made it possible to determine writer’s conception of the hero, who tries to adapt to the growing silence in his life and to justify it, but at the same time he cannot be in absolute isolation from the world. All the text of the story is an inner monologue of an aging composer. But it is framed as a series of his virtual, imaginary dialogues. So, already at the level of form of the story by J. Barnes both its cohesion and coherence are obvious.2022-01-01T00:00:00Z