DSpace Collection:http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/8502024-03-28T08:09:25Z2024-03-28T08:09:25ZTax control and the impact of tax authorities on business in the era of electronic information exchangeKaravaieva, Tetiana L.Tashchy, EmiliaКараваєва, Тетяна Леонідівнаhttp://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/379302024-03-19T10:40:41Z2023-01-01T00:00:00ZTitle: Tax control and the impact of tax authorities on business in the era of electronic information exchange
Authors: Karavaieva, Tetiana L.; Tashchy, Emilia; Караваєва, Тетяна Леонідівна
Abstract: The modern world has entered a new stage of development associated with the digitalization of society. The application of new information technologies affects various fields of activity, influences economic and legal relations, and thus, contributes to the transformation of Ukraine’s existing tax system. Today, there is an understanding of the rapidly evolving processes of digitalization and their consequences, but there is still no complete clarity in understanding of the digital economy, with its developmental details remaining somewhat obscure.
In the digital economy, the main factor of production becomes data in a digital form and their processing on a large scale. The application of the results of analyzing this data can enhance production efficiency and take it to a qualitatively new level.2023-01-01T00:00:00ZПокращення відносин між здобувачем ступеня PhD та науковим керівником як чинник якості української аспірантуриРумянцева, Олена АнатоліївнаRumiantseva, Olena A.http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/360652023-09-28T11:35:10Z2022-01-01T00:00:00ZTitle: Покращення відносин між здобувачем ступеня PhD та науковим керівником як чинник якості української аспірантури
Authors: Румянцева, Олена Анатоліївна; Rumiantseva, Olena A.
Abstract: Український інститут майбутнього у своєму аналітичному звіті
«Україна 2022: Як не втратити свій шанс стати сильною державою»
зазначає, що науку потрібно зробити об’єктом для інвестицій, засобом
розширення можливостей і нарощування потенціалу суспільства. Для
досягнення цієї мети потрібно налагодити співробітництво та
взаємодовіру між науковцями та підприємцями, політиками та
держслужбовцям.2022-01-01T00:00:00ZВпровадження ESP-тренінгу для формування професійних лексичних навичок в магістратуріРумянцева, Олена АнатоліївнаВєйландє, Лілія Вольдемар-ВікторівнаRumiantseva, Olena A.Vieilandie, Liliia V.-V.http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/360562023-09-25T20:07:49Z2023-01-01T00:00:00ZTitle: Впровадження ESP-тренінгу для формування професійних лексичних навичок в магістратурі
Authors: Румянцева, Олена Анатоліївна; Вєйландє, Лілія Вольдемар-Вікторівна; Rumiantseva, Olena A.; Vieilandie, Liliia V.-V.
Abstract: Актуальність статті зумовлюється необхідністю впровадження сучасних методів навчання у магістратурі, які б дозволили синтезувати програмний лексичний матеріал і цілий пласт професійної лексики з англійської мови, володіння якої на рівні В2-В2+ характеризує наближення комунікативної компетенції магістрів-педагогів до компетенції освічених/професійних користувачів мови.
Метою дослідження є аналіз досвіду використання ESP-тренінгу для формування лексичних навичок здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю освітні, педагогічні науки у процесі вивчення англійської мови.
Методи: аналіз, синтез, порівняння як інструменти дослідження особливостей і специфіки існуючих визначень поняття тренінгу, його основних характеристик та реалізації у практиці; систематизація результатів з метою розробки стратегії ESP-тренінга.
Результати: ESP-тренінг розглядається не тільки як інтерактивний метод навчання, а й як комбінація активних методів, що дозволяють реалізувати завдання навчального процесу, сформувати необхідні фахові компетенції та спрямувати активну пізнавальну діяльність студентів на формування професійно значущих якостей особистості. Висока освітня результативність ESP-тренінгу визначається тим, що він, будучи побудований на моделюванні реальних професійних ситуацій, вимагає від студентів активного залучення в процес спілкування і мобілізації інтелектуального і аналітичного потенціалу. Трирівнева модель навчання дозволяє швидко перейти до формування практичних навичок, усвідомлення власного лексичних ресурсів та напрямку подальшого самовдосконалення. Серед специфічних рис ESP-тренінгу розглядаються обов’язкові етапи заняття з використанням інтерактивних методів навчання. Надається аналіз досвіду використання ESP-тренінгу для формування лексичних навичок здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти з описом структури заняття та прикладами завдань для кожного з етапів за принципами комунікативно-когнітивного підходу навчання іноземної мови.
Висновки: На підставі досвіду використання ESP-тренінгу для формування лексичних навичок у процесі вивчення англійської мови зроблено висновок про переваги даного підходу у процесі професійної підготовки, спрямування теоретичних знань у практичну площину використання.; The topicality of article is determined by the need to implement modern teaching methods in the master studies, which would allow to synthesize program requirements and a whole layer of English pedagogical vocabulary so that the Master’s degree students in Pedagogy could approach B2–B2+ level of upper-intermediate or advanced EL user.
The purpose of the research is to analyse the experience of ESP-training implementation in Master’s program for the lexical skills formation in students majoring in educational and pedagogical sciences in the process of EL teaching and learning. Methods: analysis, synthesis, comparison are used as tools for researching the features and specifics of existing definitions of the concept ‘training’, its main characteristics and practical experiences; systematization of results in order to develop an ESP training strategy for pedagogical students.
Results: ESP-training is considered not only as an interactive method of teaching and learning, but also as a combination of active methods that allow to implement the objectives of the educational process, form the necessary professional competencies and direct the students’ cognitive activity to the formation of professionally significant personal qualities. The high efficacy of ESP-training is determined by the fact that it is built on the simulation of real professional situations and requires students to be actively involved in the process of communication mobilizing their intellectual and analytical potential. The offered three-level learning model allowed the students to quickly move on to: (1) the formation of practical skills; (2) awareness of lexical resources and (3) the ability of further self-development. The mandatory stages of ESP-training with the interactive teaching strategies and methods are described. The expertise in implementing ESP-training strategies for the formation of Master students’ lexical skills was described. The explicit description of the lesson design and the offered tasks were provided for each of the stages. The efficacy of communicative-cognitive approach to EFL teaching and learning was confirmed.
Conclusion: On the basis of our expertise the ESP-training was identified as important and beneficial for the formation of lexical skills in Master’s degree pedagogical students in EL teaching and learning, there was made a conclusion about the advantages of this method in the process of professional training, aiming theoretical knowledge into the practical field.2023-01-01T00:00:00ZРозвиток дослідницької компетентності через навчання академічному читанню та письмуРумянцева, Олена АнатоліївнаRumiantseva, Olena A.http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/360552023-09-25T19:57:08Z2023-01-01T00:00:00ZTitle: Розвиток дослідницької компетентності через навчання академічному читанню та письму
Authors: Румянцева, Олена Анатоліївна; Rumiantseva, Olena A.
Abstract: Актуальність статті зумовлюється необхідністю вивчити взаємозв’язок дослідницької і комунікативної компетентностей, а саме навичками з академічного читання та письма в публікаціях іноземних дослідників з метою вдосконалення викладання на третьому (освітньо-науковому) рівні в українських ЗВО.
Метою є визначення того, як два важливих елемента визначення якості вищої освіти, а саме дослідницька компетентність і навички з академічного читання та письма можуть бути пов’язані між собою; та чи може їх симбіоз призвести до створення інноваційних стратегій та методів навчання на третьому рівні вищої освіти.
Методи: системний метод огляду літератури, аналіз та узагальнення поглядів щодо досліджуваної проблеми у закордонних наукових публікаціях з подальшим формулюванням дослідницьких питань; аналіз можливості реалізації результатів дослідження на практиці в українських ЗВО.
Результати: аналіз сучасних публікацій іноземних дослідників дозволив зробити висновки стосовно нагальності розвитку симбіозу дослідницької компетентності, академічної грамотності і навичок академічного читання та письма на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти; виокремити чотири напрями цього взаємозв’язку, а саме створення: нового знання – дисципліни Англійська для наукових досліджень, нового процесу, нового продукту та нового типу освітніх послуг; дослідити чотири види інновацій з академічного читання та письма і з загального розвитку академічної грамотності, що були запропоновані у закордонних дослідженнях: поступові, систематичні, підривні/радикальні інновації, відкриті інновації; визначити та категоризувати рекомендації та припущення, які автори зробили стосовно подальших досліджень у напрямку розвитку дослідницьких навичок та академічної грамотності: комунікація, інформація, створення контенту, вирішення проблем; встановити виклики, з якими стикаються викладачі і PhD студенти, намагаючись розвинути навички з академічного читання та письма у симбіозі з дослідницькою компетентністю: співпраця, реалістичність, створення та розповсюдження знань, дослідницькі можливості, мотивація. Висновки: дослідницька компетентність визначається як ключовий елемент, який слід враховувати у процесі розвитку академічної грамотності. Академічна грамотність є фундаментальною частиною третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти. На думку дослідників, на сучасному етапі розвитку освіти вищого рівня, систематичні та поступові інновації є найбільш затребуваними типами інновацій для розвитку академічної грамотності. Важливими характеристиками вищезазначених інновацій є поступові зміни, безперервний ефективний розвиток симбіозу компетентностей PhD студентів: дослідницької та навичок з академічного читання та письма, що з високою ймовірністю може призвести до збільшення кількості якісних публікацій PhD студентів.; The topicality of article is determined by the need to study the relationship between research and communicative competences, namely academic reading and writing skills in foreign scientists’ publications in order to improve teaching at the third level in Ukrainian HEI.
The objective of the research is to identify how two important quality standards determinants in HE, namely research competence and academic literacy can be linked together; and whether their symbiosis can lead to the creation of innovative strategies and teaching methods at the doctoral level.
Methods: systematic method of literature review, analysis and synthesis of views on the researched problem in foreign scientific publications with further formulation of research questions; analysis of the possibility of research results implementation in Ukrainian HEIs.
Results: the analysis of foreign researchers’ current publications made it possible to draw conclusions regarding the urgency in developing the symbiosis of research competence, academic literacy through academic reading and writing skills at the doctoral level; distinguish four directions of this relationship, namely the creation of: new knowledge - the creation of a new discipline ERPP (English for Research Publication Purposes), a new process, a new product and a new type of educational services; to investigate four types of innovations in academic reading and writing sphere and the general development of academic literacy: gradual, systematic, disruptive/radical innovations, open innovations; identify and categorize the recommendations and assumptions made regarding further problems in development of research skills and academic literacy: communication, information, content creation, problem solving; to identify the challenges faced by University teachers and PhD students on the way of symbiosis between academic reading/writing skills and research competence development: collaboration, awareness of reality, knowledge creation and dissemination, research opportunities, motivation.
Conclusion: research competence is identified as a key determinant that should be considered in the process of academic literacy development. Academic literacy is a fundamental part of the doctoral level. According to the researchers, at the current stage of HE development, systematic and gradual innovations are the most demanding for the academic literacy development. Important characteristics of the above-mentioned innovations are gradual changes, continuous effective development of the symbiosis of PhD students' competencies, namely: research and academic reading/ writing skills, which with a high probability can lead to an increase in the number of PhD students’ quality publications.2023-01-01T00:00:00Z