DSpace Collection:http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/37612024-03-19T01:00:44Z2024-03-19T01:00:44ZРоль кордонів у формуванні зовнішньої політики: кейс КНРПокась, Михайло СергійовичPokas, Mykhailo S.http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/361172023-10-20T16:31:47Z2023-01-01T00:00:00ZTitle: Роль кордонів у формуванні зовнішньої політики: кейс КНР
Authors: Покась, Михайло Сергійович; Pokas, Mykhailo S.
Abstract: Територія КНР сягає 5.5 тис. кв км. Від русла річки Хейлунцзян
(53 градуси 30 хвилин північної широти) на північ від міста Мохе до
коралових рифів Цзенмуаньша (4 градуси північної широти) до південного краю архіпелагу Наньшацзюньдао, територія Китай охоплює
понад 49 градусів північної широти. По широті територія Китаю тягнеться на 5 тис. км від місця злиття річок Хейлунцзян і Усуліцзян
(135 градусів 05 хвилин східної довготи) до західного кордону Паміру
(73 градусів 40 хвилин східної довготи), що простягається на понад
60 градусів східної довготи. Протяжність сухопутного кордону країни — 22,8 тис. км. На сході Китай межує з КНДР, на півночі — з Монгольською Народною Республікою, на північному сході — з Росією,
на північному заході — з Казахстаном, Киргизстаном, Таджикистаном, на заході та південному заході — з Афганістаном, Пакистаном,
Індією,
Непалом, Бутаном та іншими країнами, Півдні — з Бірмою,
Лаосом, В’єтнамом. На схід та південний схід від Китай має морський
кордон з Республікою Кореєю, Японією, Філіппінами, Брунеєм, Малайзією та Індонезією.2023-01-01T00:00:00ZВплив політики розширення на процеси розбудови механізмів прийняття рішень у керівних органах ЄС: інституційні виміриКузьмін, Денис ВалерійовичKuzmin, Denys V.http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/361162023-10-20T16:30:14Z2023-01-01T00:00:00ZTitle: Вплив політики розширення на процеси розбудови механізмів прийняття рішень у керівних органах ЄС: інституційні виміри
Authors: Кузьмін, Денис Валерійович; Kuzmin, Denys V.
Abstract: Інституціональна реформа 1990-х років (Маастрихтський договір
1992 року, Амстердамський — 1997 року, Ніццький — 2001 року, Лісабонський 2009 року) безпосередньо пов’язана як із розширенням
Європейського Союзу (ЄС), так і з інтенсифікацією процесів поглиблення інтеграції. Європейська інтеграція як процес постійного
удосконалення системи інститутів, є основним вектором, що формує
сучасну Європу. Крім того, від розвитку ЄС і його відносин із найближчим оточенням багато у чому залежить майбутнє Європейського континенту, а у певній мірі й всієї системи міжнародних відносин.
Утім, протягом останніх двох десятиліть у ЄС спостерігалася певна
криза інституціональної системи. Зокрема, у рамках сучасного Євросоюзу (ЄС-27) змінилися процеси прийняття рішень і законотворчий
механізм. Зміна законотворчого процесу в разі розширення Європейського Союзу була передбачена проектом Конституції, розробка
і спроба ратифікації якої стали одною із найважливіших складових
інституціональної реформи ЄС.2023-01-01T00:00:00ZЧинник СЗБП у контексті розробки концепції пріоритетних регіональних напрямків ЄСРоманова, Ольга ВолодимирівнаRomanova, Olha V.http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/361152023-10-20T16:28:32Z2023-01-01T00:00:00ZTitle: Чинник СЗБП у контексті розробки концепції пріоритетних регіональних напрямків ЄС
Authors: Романова, Ольга Володимирівна; Romanova, Olha V.
Abstract: Концепція «європейської ідентичності» у сфері зовнішньої політики й політики безпеки посіла особливе місце, як у рамках європейського інтеграційного процесу, так і у всій системі міжнародних відносин. Становлення ЄС як світового економічного центру вимагало
відповідного посилення і його політичної ролі на міжнародній арені,
зокрема й у сфері гарантування безпеки в Європі. Периферія ЄС разом з цим виділилася як пріоритетний регіон застосування Спільної
зовнішньої та безпекової політики (СЗБП), основна мета якої полягала в підтримці з країнами-сусідами ЄС відносин, спрямованих на
досягнення стабільності та правопорядку.2023-01-01T00:00:00ZКраїни Латинської Америки у світовій політиці в умовах російської агресії проти УкраїниВакарчук, Катерина ВасилівнаVakarchuk, Kateryna V.http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/361142023-10-20T16:26:55Z2023-01-01T00:00:00ZTitle: Країни Латинської Америки у світовій політиці в умовах російської агресії проти України
Authors: Вакарчук, Катерина Василівна; Vakarchuk, Kateryna V.
Abstract: Повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року
дало поштовх для трансформації наявної міжнародної системи відносин та безпеки. Одне з найбільш актуальних питань — чи можливо
сподіватися сьогодні на міжнародну підтримку України країн Латинської Америки під час жорстокої російської агресії? Чи завжди на голосуванні у Генеральній асамблеї ООН вони стають на бік України,
коли йдеться про нашу територіальну цілісність, про надання допомоги у справі постачання озброєння, гуманітарної допомоги тощо?
Попри географічну віддаленість України від регіону країн Латинської
Америки потрібно користуватися усіма важелями їх впливу і підтримки України на міжнародній арені: демонстраціями, мітингами, збором коштів, наданням зброї, співпрацею з діаспорами та ін.2023-01-01T00:00:00Z