Факультет міжнародних відносин, політології та соціології

Постійне посилання зібрання

https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/14225

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 1199

Конструювання стилю в мережі Instagram
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Бобошко, Вікторія Сергіївна
Ціль нашої роботи полягає у фіксуванні і вивченні елементів конструювання стилю в мережі Instagram на прикладі профілів Lifestyle блогерів. Реалізація цілі роботи передбачає вирішення таких завдань: 1. Дати визначення поняттю «візуальності» як формі прояву соціального; 2. Визначити специфіку і методи візуальної соціології і розглянути фотографію як один з цих методів; 3. Показати особливості методологіі дослідження стилю; 4. Визначити поняття «стиль» та «стиль життя» в контексті даної роботи; 5. Проаналізувати 5 акаунтів lifestyle блогерів та виявити закономірності і прийоми конструювання стилю Предмет - складові елементи і особливості конструювання стилю в мережі Instagram. О б'єкт - профілі Lifestyle -блогеров в соціальній мережі Instagram. Метод дослідження, що був використанний це якісно-кількісний контент аналіз. Методологічна база складається з робіт П.Штомпки, В.Л. Круткіна, Р. Брекнера, що займалися виченням фотографії як метода соціологічного аналізу. Також використовувалися роботи Малеса Л. В. що розглядав проблеми візуалізації соціології.
Колекторські практики в умовах сучасного українського суспільства
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Чернявська, Тетяна Сергіївна
Затребуваність банківських позик спричинила бум неповернення кредитів, у зв'язку з чим, банки часто вдаються до послуг так званих колекторів. Колекторство прибуло в країни СНД із Заходу. Там практика законного «рекету» вже давно існує. Саме поняття походить від англійського слова «collect» і означає буквально «збирати». Насправді ж колекторська діяльність в Україні відноситься до роботи спеціалізованих організацій по обробці, стягненню (сприянню стягненню) безперечною заборгованості фізичних, юридичних осіб перед кредитними установами. Варто відразу обумовити, що законодавчо така діяльність не закріплена, так як її немає в переліку видів економічної діяльності, допустимої на території України.Саме тому колекторська діяльність в Україні переживає пік популярності. Пропонована робота має своєю метою вивчення явища колекторської діяльності, як специфічного виду реагування на «безвідповідальну» поведінку клієнтів сучасних українських банків та розробку на цій основі пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення законодавства про колекторську діяльність. Досягнення зазначених цілей забезпечується вирішенням наступних завдань: - розглянути взаємовідносини на тлі відповідальності/безвідповідальності у сучасному соціумі; - проаналізувати проблеми правового регулювання колекторської діяльності - розглянути загальні положення про колекторську діяльність в Україні - оцінити ставлення українського суспільства до колекторських практик; - оцінити перспективи розвитку законодавства про колекторську діяльність Об'єктом дослідження є відносини між трьома особами : кредитором, колектором та боржником. Предмет - cтавлення українського населення до колекторської діяльності сучасних банків.
Інформаційно-комунікативні практики взаємодії органів місцевого самоврядування з громадою: регіональний аспект
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Герасимчук, Костянтин Олегович
Об’єкт дослідження – територіальна громада міста Березівки, Одеської області. Предмет – особливості інформаційно-комунікаційної взаємодії громади та органів місцевого самоврядування на сучасному етапі. Види інформації прямого і зворотного зв’язку між органами місцевого самоврядування та громадою міста, механізми, які використовуються для донесення інформації. Мета: дослідження особливостей інформаційної взаємодії органів місцевої влади і громади, визначення комплексу характеристик системи інформаційної взаємодії як механізму народовладдя та важливого чинника розбудови громадянського суспільства; оцінка сучасного стану і аналіз основних тенденцій розвитку інформаційних взаємовідносин місцевої влади і громади міста Березівки та розробка рекомендацій щодо їх оптимізації. Завдання: 1. З’ясувати теоретичні засади комунікативного процесу в місцевому самоврядуванні. 2. Дослідити питання інформаційної взаємодії влади та громади в системі місцевого самоврядування. Провести аналіз законодавчої бази. Визначити основні критерії ефективності інформаційної взаємодії. 3. Дослідити основні механізми надання інформації органами місцевого самоврядування населенню міста. 4. Провести соціологічне дослідження та на його підставі: ─ оцінити стан інформаційної взаємодії, провести порівняльний аналіз законодавчих аспектів інформування населення з реальним станом справ; ─ розробити рекомендації щодо оптимізації механізмів інформаційної взаємодії та оптимізації інформаційних взаємовідносин влади і громади. Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі використано загальнонаукові методи: узагальнення, аналіз, синтез, пояснення, систематизація, критичний та міждисциплінарний підхід. З метою отримання інформації щодо особливостей інформаційної взаємодії органів місцевої влади і громади, в роботі застосовується аналіз соціологічних даних, отриманих методом анкетування, традиційний аналіз текстів для отримання потрібних даних.
Щастя як соціальний феномен: проблеми вимірювання та інтерпретації
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Гнатій, Дар'я Євгенівна
Щастя, в його ідеальному розумінні, є головною метою людини, що сприяє активізації всіх його життєвих сил, змушує розкривати фізичний і духовний потенціал особистості. Основною особливістю соціального дослідження проблеми щастя є розгляд щастя в реальному повсякденному житті людей, в конкретних ситуаціях або конкретних групах або інститутах. Незважаючи на те, що більшість дослідників рекомендують шукати щастя «усередині себе», вплив навколишнього соціуму на відчуття суб'єктивного щастя оскаржити неможливо. Більш того, сам стан щастя (а точніше, його наявність або відсутність) прямим чином впливає на соціальне життя людини і на життя країни в цілому. Щастя як соціальний феномен, об'єднує безліч аспектів соціальної реальності, кожен з яких важливий як для окремої людини, так і для суспільства в цілому. Актуальність проблеми визначається особливою значущістю досліджуваного поняття, а також запитом з боку товариства, обумовленим як природним бажанням кожної людини бути щасливим, так і необхідністю поліпшення соціального здоров'я та якості життя населення в цілому. Практичне значення Результати проведеного в роботі вторинного аналізу досліджень феномена щастя в різних областях науки, а також виділення тенденцій в його вимірі та інтерпретації, дозволять в подальшому розробити більш адекватний інструментарій досліджень в цій області, які в свою чергу дозволять підвищити якість управління в суспільстві. Метою роботи є комплексне дослідження соціального феномену щастя, аналіз проблем його вимірювання та інтерпретації. Відповідно до цілей були поставлені наступні завдання: 1. Виявити зміст феномена щастя в соціології та суміжних науках 2. Визначити фактори, що впливають на вимірювання щастя 3. Порівняти методики визначення щастя 4. Виявити складнощі вимірювання та інтерпретації в емпіричних дослідженнях щастя Проблемна ситуація: Вчені вже не перше десятиліття відстежують рівень задоволеності людей своїм життям. Цікаво, що незважаючи на величезне зростання добробуту населення західних країн за останні півстоліття рівень щастя у них не збільшився. Проблемна ситуація полягає в розбіжностях розуміння щастя, як соціального феномена в різних науках і, як результат цього протиріччя - в розбіжностях щодо результатів досліджень, що стосуються щастя Об'єкт дослідження: щастя як соціальний феномен Предмет дослідження: проблеми вимірювання та інтерпретації щастя
Соціокультурні чинники формування підрозділу територіальної оборони в період соціальної нестабільності
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Головченко, Михайло Олегович
Актуальність теми дослідження зумовлена об’єктивним характером, який свідчить про те, що основні виклики та загрози національним інтересам України у воєнній сфері залишаються. Вони стають динамічнішими, частині з них притаманний асиметричний характер, а частина інтегрується з іншими загрозами, які самі по собі не є військовими. В зв’язку з цим діяльність усіх державних органів мають бути зосереджені на прогнозуванні, своєчасному виявленні, попередженні і нейтралізації зовнішніх і внутрішніх загроз національній безпеці, захисті суверенітету і територіальної цілісності України, безпеки її прикордонного простору, піднесенні економіки країни, забезпеченні особистої безпеки, конституційних прав і свобод людини і громадянина, викоріненні злочинності, вдосконаленні системи державної влади, зміцненні законності і правопорядку та збереженні соціально-політичної стабільності суспільства, зміцненні позицій України у світі, підтриманні на належному рівні її оборонного потенціалу і обороноздатності, радикальному поліпшенні екологічної ситуації. Зростаючі потреби Збройних сил, складності розробки та виробництва сучасного озброєння та воєнної техніки, необхідність накопичення матеріальних засобів для забезпечення нових військових формувань під час мобілізації, складність переводу економіки на виробництво за планами військового часу викликають необхідність постійної наявності й удосконалення воєнної економіки в Україні. Її прерогативою повинні бути організація оборонної промисловості виробництва зброї, воєнної техніки та інших матеріальних засобів, забезпечення воєнної промисловості трудовими, фінансовими та іншими ресурсами Значну увагу виділено на розробку шляхів забезпечення воєнної безпеки способів усунення зовнішніх і внутрішніх загроз національній безпеці держави. В умовах зростання зовнішніх викликів та хронічної соціальної кризи, яка спостерігається в українському суспільстві з дня проголошення незалежності, особливого значення набуває проблема територіальної безпеки України.
Консенсуальний союз як соціальний феномен
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Карагяур, Вікторія Іванівна
Сучасні тенденції розвитку суспільства – це плюралізація, індивідуалізація, емансипація, свобода вибору, що безпосередньо впливають на функціонування інституту сім’ї та шлюбу [7, с.11]. Та найбільш суттєвою рисою розвитку сучасних форм сім’ї та шлюбу більшість дослідників вважає плюралізацію форм сімейного життя, тобто їх урізноманітнення, що дає можливість сучасним чоловікам і жінкам вибрати у межах системи доступних варіантів модель життя, найкраще пристосовану до їх особистих інтересів та прагнень. Індивіди та сім’ї стають все більш вільними у виборі стиля життя, сценарію розвитку власної сім’ї – жити або без сім’ї, або в сім’ї батьків, або створити власну сім’ю, мати шлюбного партнера чи виховувати дітей самостійно, реєструвати шлюб або ні, розлучатися чи просто роз’їхатися, проживати спільно з представниками покоління прабатьків чи доручити їм виховання дитини, але жити окремо тощо. Так, деякі науковці стверджують, що трансформаційні зміни інституту сім’ї та сімейно-шлюбних відносин свідчать про його кризовий стан. Але існує інша думка, що стверджує виникнення на уламках старої традиційної сім’ї нових альтернативних сімейних структур. Серед основних категорій нових альтернативних форм сімейно-шлюбних відносин у науковій літературі використовуються такі, як: «консенсуальний союз» - («consensual union») [13], [14], [16], [17], [18]; чи фактичний шлюб [18], [19], [20], [35]; співжиття («cohabitation») [3], [13], [21], [22], [23], [25], [26] [40]; конкубінат («concubinage») [23], [24], [36]; шлюбне партнерство («marriage partnership») [13]; та похідні: LAT-союзи або гостьовий союз (LAT - скорочення від «living apart together») [26], [39]; пробний шлюб [26] та інше. Співжиття («cohabitation») характерне для населення всіх країн Європи та США, де переважна більшість шлюбів починається із сумісного проживання. Набуває поширення відповідне явище і в Україні. Уперше інформація щодо поширення нових форм шлюбних відносин серед усього населення шлюбного віку України була одержана з матеріалів Всеукраїнського перепису населення 2001 р [12]. За даними цього перепису населення 2001 р. у незареєстрованому шлюбі перебуває 7% чоловіків і жінок дорослого населення. Однак серед молоді 15-19 років їх частка є досить вагомою – 25,3% у чоловіків і 19,2% у жінок, тобто нові форми шлюбних союзів більш поширені саме серед молоді, яка знаходиться «на порозі» дітородної діяльності. Феномен співжиття видається дуже складним та не однорідним явищем, про що свідчить велика кількість споріднених понять до нього та критеріїв його диференціації. На теренах України феномен «співжиття» ще досить слабо вивчений, тому і представляє інтерес для дослідження.
Президентські вибори США 2016 року у дзеркалі українського політикуму і медіа
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Кондратюк, Катерина Павлівна
Президентські вибори в США стали найбільше обговорюваною подією у українському медіапросторі. Адже результати виборчої кампанії вразили не лише американське суспільство, а й увесь світ. В Україні вони знайшли відображення на шпальтах рейтингових видань,в особистих блогах представників політики та й не тільки. До прикладу лише пошуковий запит «вибори в США 2016р» видає 4,550,000 результатів. Об’єктом даного дослідження стала українська політична журналістика. Емпіричне дослідження проведено на прикладі інтернет-видання «Українська правда». «Українська правда» один з найбільших інтернет-видань в Україні,про що свідчать запити користувачів у пошуковій мережі Google – 1,600,000. Матеріали на сайті в основному публікуються українською мовою, окремі статті — російською або перекладаються нею. Основна тематика — політика, соціальні проблеми, економіка. На сайті є постійно оновлювана стрічка новин, архів публікацій, блоги політиків, письменників, журналістів, спортсменів. Предмет дослідження полягає в особливостях «українського погляду» ( мається на увазi - журналістів і політиків) на вибори в США 2016. У ході проведення дослідження було поставлено такі задачі: 1. Розглянути медіатизацію політики як соціокультурний феномен 2. Описати політичну журналістику в Україні 3. Провести та описати емпіричне дослідження: вибори у США 2016р.: ідеї, образи,оцінки та прогнози української політичної журналістики( на прикладі інтернет-видання « Українська правда»).
Очікування від інтеграції в європейське співтовариство
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Костіна, Тетяна Олександрівна
Характерною рисою сучасного світового розвитку країн є активізація інтеграційних процесів у світі та Європі зокрема. Актуальним є питання становлення дружніх, партнерських відносин між ЄС і Україною. Європейський Союз виступає активним діячем в сучасному геополітичному просторі, відповідно, об'єднання Європи - це одна з найбільш значних геополітичних подій XX століття. В результаті масштабної і глибокої інтеграції Європейський Союз став потужним геополітичним центром. Геополітичне майбутнє європейського проекту і його роль в світовій політиці в першу чергу залежить від ефективності співпраці з країнами і регіонами, які є безпосередніми сусідами Євросоюзу. Європейські держави, які вступили до цієї спільноти, мають державний суверенітет і незалежність, у кожної з них своя мова, свої органи управління, як місцеві, так і центральні. Проте їх багато що об'єднує. Існують певні критерії, яким вони повинні відповідати та всі важливі політичні рішення вони повинні між собою узгоджувати. Держави, які бажають приєднатися до ЄС, повинні довести свою прихильність основним принципам Союзу та європейським цінностям, таким як: демократія, захист прав людини та принципи вільної торгівлі в умовах ринкової економіки. На початок 2017 року до складу ЄС входять 28 країн, крім того, є ще кілька країн-претендентів на вступ до спільноти: Сербія, Чорногорія, Македонія, Туреччина і Албанія. Завдання інтеграції України в європейський політичний та економічний простір, які неодноразово проголошувалися в якості пріоритетного вектора входження в світове господарство, поставили на порядок денний розвиток всебічного співробітництва з ЄС. Співпраця між Україною та ЄС має велике значення для обох сторін. Але виникає проблема відсутності інформації і знань про те, які очікування переважають в сучасному українському суспільстві по відношенню до євроінтеграційних процесів (на прикладі м. Одеси). Різностороння співпраця з Євросоюзом не тільки відповідає природному геополітичному напрямку інтеграційної стратегії України, а й є ключовим практичним засобом формування ефективної відкритої економіки. Виходячи з цього, нам необхідно визначити, що ж для українців є першочерговим і що насправді вони очікують від вступу до Європейського Співтовариства. Мета: Виявити очікування в сучасному українському суспільстві від інтеграції в європейське співтовариство (на прикладі мешканців м.Одеси). Завдання: 1) Розкрити і проаналізувати зміст поняття «очікування» на шляху до євроінтеграції. 2) Простежити історичні етапи західноєвропейської інтеграції. 3) Встановити початок правового підґрунтя для євроінтеграційних процесів в Україні. 4) Розглянути відносини між Україною і ЄС. 5) Визначити позитивні і негативні сторони Співробітництва України з ЄС. 6) Проаналізувати сучасний етап євроінтеграції України в очікуванні українських громадян (на прикладі м. Одеси). Об'єкт: мешканці м.Одеси у віці від 18 років і старше. Предмет: Очікування українських громадян (на прикладі мешканців м.Одеси) від інтеграції в європейське співтовариство. Проблема: У суспільстві процес інтеграції України в Європейське Співтовариство настільки значущий, що спричинив за собою політичний процес, який визначає перспективи вступу в ЄС для громадян нашої країни. Однак відсутні конкретні знання того, що ж очікують люди від такого доленосного і активно-обговорюваного явища як інтеграція України в ЄС.
Феномен лудоманії в соціокультурному вимірі
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Мазурченко, Олександр Валерійович
В 21 століття розвиток азартних ігор досягнув свого піку, сьогодні в азартні ігри грають близько 40% населення планети, та 60 відсотків людей з Європи, адже для того або мати змогу грати в азарті ігри особливих вмінь та навичок не потрібно. Азартні ігри легалізовані, та є частиною культури в багатьох країнах, таких як Франція, США, Китай , Японія, Велика Британія, Росія. В умовах глобалізації люди часта налаштовані на швидкий успіх, так як бачать історії успіху інших людей, і хочуть зробити той самий шлях за максимально короткі терміни, великий відсоток людей готові йти на ризик, та вважають це час, часом великих можливостей, а значить це час – великого азарту. Утворилися цілі пласти людей охочих до азартних ігор. В Україні розвиток азартних ігор не є настільки швидким, але і не дуже відстає. Досить великі групи людей в Україні є азартними гравцями, вони складають, хоч і не велика, але частину українського суспільства, а тому цей феномен потрібно вивчати, адже групи азартних гравців вже становлять частину культури українського народу. Аналіз доступної спеціальної літератури з соціології культури показав недостатність соціологічного вивчення субкультури лудоманів. Самий концепт «субкультури» є новим по відношенню до вивчення лудоманів, адже в основному таку групу населення вивчали з позиції девіантної поведінки. Теоретико-методологічною основою дослідження послужили праці вітчизняних і зарубіжних вчених в галузі соціології, культурології. Проблему азарту досліджували Зайцев В.В., Шепель Ю., Веселкова Н.А. Серед українських вчених проблему азарту досліджували Ю.В Підкамінна, Жмуров В.А., Шабанов А.Д., Овчарова Р.В. В наш час проблему азарту та ігроманії досліджують Л.М Лібеман та В.Н Моторін. Структура дипломної роботи відповідає меті та завданням дослідження. Диплом складається з вступу, трьох розділів, висновків, та списку використаних джерел та літератури. Об’єкт дослідження – лудомани як соціальна група Предметом дослідження є характеристика лудоманії як соціокультурного феномену. Мета роботи: вивчення лудоманії, як соціокультурного феномену, з’ясування її соціальної природи та культурних форм прояву в житті суспільства. Завдання: 1) проаналізувати сучасні інтерпретації поняття лудоманія. 2) охарактеризувати лудоманію як соціокультурних феномен. дослідити феномен азарту як форми дозвілля (базову форму культури). 3) дослідити та виокремити характерні риси лудоманів, як представників окремої субкультури. 4) охарактеризувати лудоманію як соціокультурних феномен. 5) проаналізувати нормативно-правову базу регулювання ігрового бізнесу в Україні. Методом дослідження було обрано case study , адже це підходящий метод для попереднього дослідження не великих груп, з формулюванням майбутньої гіпотези дослідження. Основний метод зібрання інформації – метод невключеного спостереження.
Соціалізація індивіда в віртуальному просторі
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Недогода, Марина Дмитрівна
В наш час людство стає все більше залежним від комунікативних процесів. Збільшення обсягу інформації призвело до більшого її споживання та використання. Комунікативний компонент впливає на політичну, економічну, військову та інші системи. У різні етапи розвитку людства цивілізація створювала різні системи цінностей та міфи. Адже саме ці компоненти і формують картину нашого світу. Якщо брати до уваги соціально-ціннісні системи кожної країни у всі часи, які визначають подальший її розвиток, в тій чи іншій мірі гарантують її самозбереження. Такі системи утворюють віртуальний простір, тобто сукупність соціальних, культурних, ціннісних чинників, котрі можуть суттєво впливати на реальність: створювати її, підтримувати, а можуть і руйнувати. Актуальність такого вивчення обумовлена також тим, що віртуальний простір демонструє можливості рушійної сили змін у соціальній системі, у поведінці індивідів. Якщо цей простір не може задовольняти вимог, що висуваються суспільством, то настає так звана «втома» віртуальної системи, і цей процес призводить до змін у ній. Процеси формування віртуального простору інформаційних суспільств відбуваються так швидко в історичному плані, а трансформації такого простору та його впливу на життя окремих країн у добу глобалізації є настільки непередбачуваними з точки зору сучасного знання людства, що перед ним постало завдання створення нового світобачення на основі синергетичної інтеграції релігії, науки, культури та кіберпростору. Основним соціальним активом постіндустріального суспільства є молодь, яка більшою мірою пізнає світ за допомогою засобів масової інформації, комунікації і соціальних мереж. Проблему даної роботи складає протиріччя між очевидним впливом віртуального простору на поведінку молоді, на процеси соціалізації кожної окремої особистості, та нестачею репрезентативних конкретно-соціологічних досліджень в цьому напрямку. Саме на цей аспект звернемо увагу в роботі, яка є першим кроком до вирішення цієї проблеми. Об’єктом дослідження є соціалізація як одна з центральних соціологічних категорій, найбільш глибоко вивчена як на теоретичному, так і емпіричному рівні. Предметом дослідження є особливості процесу соціалізації індивіда під впливом віртуального простору. Метою дослідження є виявлення сутності впливу віртуального середовища на процес соціалізації особистості (на прикладі теоретичних та емпіричних досліджень). Для досягнення зазначеної мети в роботі вирішуються такі дослідницькі завдання: 1. ознайомитися з соціологічними теоріями соціалізації; 2. розглянути соціалізацію у віртуальному просторі з структурно-функціонального підходу; 3. визначити Інтернет-простір як чинник соціалізації особистості; 4. виявити психологічні аспекти віртуальної соціалізації; 5. проаналізувати кіберсоціалізацію як новий вид соціалізації; 6. дослідити особливості соціалізації у віртуальному просторі учнів старших класів.
Публічний простір як культуротворчий чинник розвитку сучасного міста
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Ніколаєнко, Катерина Валеріївна
У сучасному суспільстві існує тенденція приватизації міських територій, «закупорювання» і індивідуалізації міського способу життя, що призводить до поступового скорочення числа функціональних майданчиків та публічних просторів. Також слід зазначити, що на сьогоднішній день в Одесі не вирішене питання с розвитком окремих територій та їх плануванням. Звідси з’являються різні проблеми, які впливають на якість життя та комфорт городян. Тому існує необхідність у детальнішому вивченню даного феномену та у розробці плану стратегічного просторового розвитку міста. Крім цього, існує проблема у використанні та інтерптетації деяких термінів, пов’язаних з публічних простором; тобто немає чітких меж у використанні таких понять, як «соціальний простір», «публічний простір» та «громадський простір». Наявність такої неузгодженості використання термінології стає найбільш проблематичним в умовах проведення соціологічного дослідження, що передбачає процес операціоналізації поняття. Таким чином, постає необхідність уточнення тлумачення поняття «публічного простору міста» саме в контексті соціологічного дослідження. Об’єктом даного дослідження є публічний простір міста. Предметом дослідження виступають трансформаційні процеси публічного простору міста як чинник розвитку територіальної громади на загальнокультурному рівні та в особистісному вимірі. Метою дослідження є виявлення специфіки публічного простору як соціокультурного феномену. Згідно з метою дослідження передбачено розв’язання наступних задач: ─ розглянути підходи до інтерпретації понять «публічний простір», «соціальний простір», «суспільний простір» та «громадський простір», здійснити теоретичне обґрунтування; ─ виявити соціальне значення та основні функції публічного простору міста; ─ розкрити вплив публічного простору на формування територіальної спільноти; ─ виявити взаємодію та взаємозв’язок особистості та урбаністичної культури; ─ дати аналіз тенденції розвитку благоустрою міста на прикладі проведення проектів та урбаністичних експериментів в Одесі, а саме проектів платформи «Моє місто» та експерименту «Оккупай Жукова».
Досвід пережитого насильства та схильність до віктимної поведінки підлітків: гендерний аспект
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Новікова, Христина Сергіївна
Дане дослідження присвячене теоретичному і експериментальному аналізу психологічних чинників виникнення віктимної поведінки підлітків. Віктимна розуміється нами як сукупність властивостей людини, обумовлених комплексом соціальних, психологічних і біофізичних умов, що сприяють дезадаптивної стилю реагування суб'єкта, що приводить до збитку для його фізичного або емоційно-психічного здоров'я. Віктимна поведінка – як відхилення від норм безпечної поведінки, що реалізуються в сукупності соціальних, психічних і моральних проявів. Актуальність дослідження обумовлена низкою обставин. Перш за все, вона визначається соціальною і практичною значущістю питань гуманізації суспільства, вирішення завдань формування здорової, активної і соціально адаптованої особистості, а так же збільшеною потребою віктимологічні профілактики і корекції. Так в останні роки проблема насильства піддається глибокому міждисциплінарному аналізу, пов'язаного з дослідженням культури насильства взагалі, виявленням соціо-політичних, культурних, психологічних і біологічних чинників, що сприяють збереженню насильства і передачі його з покоління в покоління: стає необхідним розгляд другої сторони цього процесу – віктимної поведінки жертви. Науковці звертають увагу на наявність значної кількості дезадаптованих підлітків, які мають різні прояви віктимної поведінки – агресивність, роздратованість, конформність, безпорадність. Це засвідчує відсутність гнучкості та дивергентності у поведінці неповнолітніх і може спричинити перетворення дитини у жертву несприятливих умов соціалізації. Особливо позначена проблема стосується дітей підліткового віку, оскільки саме у цей період відбуваються значні фізичні та гормональні зміни, наявний нестійкий емоційний фон, недостатність соціальної зрілості для самореалізації. Об'єктом дослідження є віктимна поведінка підлітків. Предметом дослідження є чинники виникнення віктимної поведінки у підлітків після пережитого насильства. Мета дослідження розглянути схильності до віктимної поведінки підлітків в гендерному аспекті. Для досягнення мети були поставлені такі завдання: – розглянути поняття «віктимність», її категорії, причини та фактори виникнення; – виявити гендерну специфіку віктимної поведінки підлітків; – проаналізувати формування віктимної поведінки; – організація діагностики до схильності віктимної поведінки; – інтерпретація результатів.
Соціальна семантика сучасного міста: мурали, як спосіб переосмислення публічного простору
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Образцова, Анастасія Олександрівна
Стріт-арт привертав увагу дослідників у різних сферах знання: археологів, культурологів, соціологів, педагогів психологів тощо. Про давньоримські графіті відомо з праць археологів Р. Бенефіл, Дж. Лінсдей, Х. Тенкер т.ін. З Х-ХІІІ ст. в Україні походять мозаїки й фрески соборів Києва (Софійського, Михайлівського-Золотоверхого, Кирилівської церкви), Чернігова (Успенського Єлецького монастиря, Борисоглібського), Остра (Юрієвої Божниці) та ін. З другої половині ХVІІ- ХVІІІ ст. пам’ятки стінопису у мурованих спорудах збереглися у Києві (в Успенському соборі і Троїцькій надбрамній церкві Києво-Печерської Лаври та в Андріївській церкві) й на Лівобережжі (в Троїцькому соборі Густинського монастиря, в полтавському Хрестовоздвиженському монастирі, Успенському соборі Єлецького монастиря в Чернігові, в Миколаївській церкві в Переяславі). На початку 20 ст. почалися спроби відродження українських народних та історичних традицій у декоративному малярстві. Найбільше вдалі розписи Полтавського земства (1903–1906) і Музичного Інституту ім. М. Лисенка у Львові (1915). У 1920-их pp. в українському стінописі працювали М. Бойчук і його школа монументалістів (стінопис Селянської санаторії в Одесі 1928 і Червонозаводського театру в Харкові, 1933–1935; але обидва знищені) та Л. Крамаренко в Києві і Харкові (розпис конференційної залі АН УРСР у Києві, 1930). Протягом останнього десятиліття мурали й графіті зацікавили українських дослідників. Український соціолог І. Є. Головаха досліджує їх як форму спілкування, соціолог Т. Г. Єрмакова аналізує феномен стріт-арту з позиції його суперечливого статусу як різновид девіації та норми повсякденності. Оскільки в даному дослідженні мурали розглядаються як один з релевантних семіотичних засобів для розкриття соціальної семантики урбаністичного світу, долучено теоретичний доробок дослідників соціології міста, урбаністики та соціальної географії. Об’єктом дослідження є соціальна семантика урбаністичного світу. Предмет дослідження – символіка муралів в системі соціальної семантики урбаністичного світу. Мета і завдання дослідження. Мета полягає у соціальному дослідженні символіки стріт-арт (зокрема муралів) та виявленні їх креативного потенціалу в процесі розв’язання проблем соціальної семантики урбаністичного світу. Відповідно до мети формулюються наступні дослідницькі завдання: - здійснити систематизацію та критичну реконструкцію теоретичних джерел щодо дослідження урбаністичного світу; - описати символіку стріт-арту як складника системи семантики урбаністичного світу та розкрити методологічну роль семіотичного методу в дослідженні символіки муралів.
Життєві орієнтації сучасних підлітків
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Осіпова, Марія Дмитрівна
Об’єктом дослідження дипломної роботи є наукові підходи до вивчення поняття «життєві орієнтації» на теоретичному та емпіричному рівні. Предмет дослідження – особливості соціологічного аналізу життєвих орієнтацій підлітків. Мета дипломної роботи – полягає у виокремленні теоретичних підходів до вивчення поняття «життєві орієнтації» та аналізі емпіричних даних життєвих орієнтацій підлітків на прикладі конкретно-соціологічного дослідження «Старшокласник 2016: життєві орієнтації та настрій». Для реалізації поставленої мети визначено такі завдання дослідження: 1. Проаналізувати основні підходи до визначення поняття «життєві орієнтації» в науковій парадигмі психологічного та філософського знання. 2. Проаналізувати проблеми концептуалізації поняття «життєві орієнтації» в соціологічному дискурсі. 3. Визначити типологію життєвих та ціннісних орієнтації. 4. Проаналізувати історію досліджень життєвих орієнтацій у вітчизняній науці. 5. За результатами соціологічних досліджень визначити особливості життєвих орієнтацій підлітків в умовах суспільства, що трансформується.
Крос-культурний механізм становлення національної ідентичності
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Рекута, Владислава Анатоліївна
Мета дослідження – теоретичне та емпіричне обґрунтування засад становлення національної ідентичності та її еволюції в період суспільних трансформацій. Для досягнення цієї мети в роботі поставлені такі завдання: •окреслити основні етапи наукової думки щодо вивчення національної самосвідомості; •визначити основні істотні риси національної ідентичності як структурної частини суспільної свідомості; •прослідкувати зв’язок становлення національної ідентичності зі стадіальною позицією розвитку соціуму; •осмислити можливі шляхи еволюції національної самосвідомості в період суспільних трансформацій. Об’єктом є крос-культурні дослідження національної ідентичності сучасного українського соціуму. Предметом дослідження є механізми становлення національної ідентичності. Теоретико-методологічну основу дослідження склали фундаментальні твори класиків світової та вітчизняної соціології, філософії, психології, а також праці ряду сучасних вітчизняних, російських і зарубіжних вчених, що займаються вивченням процесів становлення національної ідентичності, які зробили певний внесок у розробку теоретичних положень сучасної соціології. В основу дослідження було покладено соціокультурний підхід, що дозволяє розглядати досліджувані явища у взаємозв'язку і взаємозалежності. Використання системного і структурно-функціонального підходів дозволило дати визначення національної ідентичності, проаналізувати соціокультурні механізми її становлення. На окремих етапах дослідження було застосовано загальнонаукові принципи і методи: принцип всебічності, наступності, а також такі методи, як аналіз, синтез, генетичний метод (для встановлення стадіальних відмінностей розвитку національної самосвідомості), метод системного та структурного аналізу (для визначення рівнів національної самосвідомості в період суспільних трансформації), індукція, дедукція, діяльнісний метод та ін. Усвідомлюючи необхідність звернення до різних областей соціально-психологічної науки і видів дискурсу, автор використовувала в якості найважливіших інструментів дослідження принципи системності, додатковості, порівняльного аналізу. В якості методів збору матеріалу було використано якісні соціологічні методи, такі як контент-аналіз державних документів, що містять інформацію про процеси становлення національної ідентичності; вторинний аналіз соціологічних даних. Наукова новизна полягає у дослідженні суб’єктивних переживань та оцінці національної ідентичності з боку найбільш кризових груп українського суспільства, до яких відносяться Внутрішньо переміщені особи. Теоретична значимість дослідження. Основні теоретичні висновки, отримані в результаті проведеного дослідження, можуть використовуватися для подальшої розробки концептуальних і теоретико-методологічних положень крос-культурних досліджень. Практична значимість дослідження. Матеріали дослідження можуть бути корисні в науково-дослідницькій діяльності та представляти інтерес для студентів різних областей соціогуманітарного знання, що займаються вивченням ідентифікаційних процесів у сучасній Україні та процесів суспільних трансформацій пострадянського суспільства; для розробки програм удосконалення демократичних трансформацій українського суспільства.
Дозвілля української студентської молоді в умовах нової соціокультурної реальності
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Сторіяско, Катерина Сергіївна
Протягом всього життя людина потребує використовування дозвіллєвих ресурсів, які є невід’ємною частиною в житті людини для повноцінного функціонування особистості. Адже вони сприяють культурному та фізичному розвитку, виступають елементами соціалізації та безпосередньо впливають на рівень освіченості кожної людини (зокрема) та суспільства (взагалі). Проблема організації студентського дозвілля є дуже важливою і потребує значної уваги. Тому що саме молодь виступає активною і динамічною групою в суспільстві і представляє рівень культури і освіти на рівні держави. Актуальність даної теми полягає в тому, що молодь є мінливою групою суспільства, особливо в умовах кризового стану. Тому, слід приділяти більше уваги дослідженням у напрямку молодіжної проблематики. В представленій роботі ми розглядаємо студентську молодь в умовах нової соціокультурної реальності. Нову соціокультурну реальність ми співвідносимо з післяреволюційним періодом, зокрема після 2014 року. Після даних подій змінилося ставлення молоді до певних проблем у суспільстві і проблема дозвілля не стала виключенням. Мета роботи полягає в тому, щоб дослідити дозвілля української студентської молоді в сучасних умовах. Відповідно до даної мети в роботі поставлені такі теоретико-методологічні та прикладні завдання: 1. Дослідити історію виникнення поняття «дозвілля». Визначити зміст, функції та роль дозвілля у житті людини. 2. Розглянути трактування дозвіллєвої діяльності у межах соціогуманітарних дисциплін. 3. Визначити види дозвілля сучасної студентської молоді та фактори, що впливають на проведення дозвілля. Об’єктом роботи є студентська молодь (на прикладi студентiв одеських вишiв, рiзних спецiальностей). Предметом роботи є репрезентації дозвіллєвих практик у студентів. Методи дослідження: для вирішення поставлених задач ми використовували порівняльний аналіз літератури по досліджуваній роботі, метод узагальнення а також метод анкетування студентів міста Одеса за допомогою google форми, в якій використовувалася техніка «незакінчених речень». Кількість опитаних респондентів складала 95 осіб. Запрошення для участі в опитуванні розсилалися в соц. мережах за допомогою листа-сповіщення, якщо в профілі користувача була вказана інформація про те, що він навчається в даному вищому навчальному закладі.
Соціально-політичні стереотипи в умовах Євроінтеграції
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Стиркул, Тетяна Сергіївна
Ми всі живемо в світі стереотипів. Саме стереотипи в значній мірі визначають моральні норми, формують політичні, релігійні і світоглядні концепції. Поведінкові стереотипи теж дуже різноманітні й багато в чому визначають нашу поведінку, наші думки і ставлення до навколишнього. Завдяки цим стереотипам ми чітко знаємо, як себе вести в тому чи іншому випадку; знаємо, що погано і що добре; знаємо, хто правий, а хто не правий. Знаємо, але це не означає, що так і є насправді тому, що стереотипи, на яких засновані наші судження, можуть бути сформовані на помилкових передумовах або певних, не завжди обґрунтованих умовностях. Люди зазвичай думають, що їх сприйняття і уявлення про речі збігаються, і якщо дві людини сприймають один і той же предмет по-різному, то один з них точно помиляється. Власні уявлення людині здаються вірними і не підлягають зміні. Стереотипи - невід'ємний елемент повсякденної свідомості. Жодна людина не в змозі самостійно, творчо реагувати на всі зустрічаються йому життя ситуації. Стереотип, що акумулює якийсь стандартизований колективний досвід і викликаний індивіду в процесінавчання і спілкування з іншими, допомагає йому орієнтуватися в житті і певним чином спрямовує її поведінку. Однак стереотип може бути як істинним, так і помилковим. Він може викликати і позитивні емоції, і негативні. Його суть у тому, що він висловлює ставлення, установку даної соціальної групи до певного явища. Формування стереотипів є обов'язковим елементом нашої культури, але разом з тим формування стереотипів породжує і певний консерватизм у нашій діяльності, у тому числі і в процесі мислення. Найчастіше люди не віддають собі звіту в тому, які саме причини вплинули на формування ставлення до інших людей і різних соціальних процесів і не здогадуються про те, що в першу чергу це соціальні стереотипи. До соціальних стереотипів відносяться як більш часті випадки етнічні, гендерні, політичні і цілий ряд інших стереотипів. Їх вивченням поряд з психологією займається соціологія, культурологія, філософія. На мій погляд, проблема соціальних і політичних стереотипів актуальна в даний час. Є підстави припускати, що стереотипи як елементи міфологічної свідомості, засновані на стародавніх, глибинних пластах останнього, відіграють визначальну роль у прийнятті масами політичних рішень тоді, коли суспільство знаходиться у перехідному або кризовому стані. На силі стереотипів заснована комерційна реклама і торгові марки. Стереотипи мають досить сильний вплив на свідомість людей і дуже широке поширення, межі якого важко навіть оцінити. Предмет дослідження: Структура, функції і механізми формування соціально-політичних стереотипів в умовах Євроінтеграції. Об'єкт дослідження: населення України. Мета дослідження: Визначити соціально-політичні стереотипи в умовах Євроінтеграції. Для реалізації даної мети необхідно вирішити наступні завдання: - розкрити сутність соціального стереотипу, функції та види стереотипів - виявити механізми формування соціальних стереотипів; - проаналізувати поняття соціального і політичного стереотипу; - визначити політичну свідомість, як різновид стереотипу, ії функціонування на рівні масової свідомості і поведінки; - емпірично довести механізми створення і руйнування соціальних і політичних стереотипів.
Протестна тематика у творчості сучасних українських реп-виконавців
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Вердиш, Володимир Васильович
Мета даної роботи – дослідження протестної тематики (сенсів)в субкультурі репу (на прикладі творчості українських виконавців). Об’єкт дослідження, відповідно, ми поділили на 2 рівні – загальний: реп як соціокультурний феномен (субкультура). Як об’єкт емпіричного дослідження виступили твори, публічні висловлювання, творчі профілі Олександра Ярмака та Артема Лоїка – на сьогоднішній день, найбільш популярних реп-виконавців в Україні. Предмет дослідження – протестні смисли в дискурсі реп-субкультури. Основні завдання дослідження: • Проаналізувати соціологічні теорії та дані досліджень сучасних субкультур; • Визначити субкультурні параметри реп – руху; • Виділити «тематику протесту» в рамках реп-стилю та реп-поетики; • Провести емпіричне дослідження творчості популярних українських реп-виконавців.
Секс-виховання підлітків в сучасній українській сім'ї: соціологічний аналіз
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Волошина, Тетяна Сергіївна
Об’єкт дипломної роботи – підлітки віком 12-17 років. Предмет – сексуальне виховання підростаючого покоління; особливості та протиріччя сучасного сексуального виховання підлітків. Метою дипломної роботи є аналіз стану і основних протиріч сексуального виховання і самовиховання підростаючого покоління в сучасній Україні. Задачі: 1. Провести аналіз сутності та змісту сексуальної освіти; 2. Визначити основні канали сексуального виховання та стратегії сексуального виховання. 3.Дослідити особливості підходів до сексуального виховання за кордоном; 3. Вивчити основні протиріччя системи сексуального виховання підростаючого покоління, що склалася до теперішнього часу в Україні. 4. З'ясувати зміст тих цінностей сексуальної культури, які сформовані у підлітків; 5. Проаналізувати результати соціологічного дослідження стосовно тематики роботи. 6. Визначити стратегічні лінії в удосконаленні сексуального виховання дітей різного віку в умовах сучасного освітнього простору. У рамках дипломної роботи вищезазначений об’єкт досліджується за допомогою теоретичних (логіко-дедуктивний аналіз, синтез, порівняння, систематизація, історичний аналіз) та емпіричних методів(анкетного опитування). Емпіричним підґрунтям даної роботи є результати власних досліджень: опитування старшокласників загальноосвітніх шкіл міста Одеса щодо специфіки їх сексуальної культури та особливостей взаємовідносин батьків та дітей стосовно сексу. Дослідження складалися з двох етапів: методико-процедурного та етапу збору і аналізу інформації.
Основні проблеми держави у працях Платона та Аристотеля та їх сучасне значення (тлумачення)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Артеменко, Руслан Олександрович
Об’єктом бакалаврської роботи є погляди великих давньогрецьких мислителів Платона і Арістотеля на державу та проблеми її функціонування. Предметом дослідження є сучасне прочитання та тлумачення (трактування) основних ідей Платона і Арістотеля щодо держави у світлі подій нинішнього етапу державотворення в Україні. Метою дослідження є аналіз основних ідей Платона і Арістотеля стосовно організації державного ладу; розгляд основних проблем українського державотворення на сучасному етапі та шляхів подолання кризових явищ в контексті ідей Платона і Арістотеля. Для досягнення визначеної мети слід вирішити наступні завдання: простежити розвиток загальних уявлень про ідеальну державу у Давній Греції; описати концепт «ідеальної держави» Платона;  розглянути політико-правові погляди на державу у працях Арістотеля; проаналізувати причини кризових явищ в Українській державі та шляхи їх подолання в контексті ідей Платона і Арістотеля.

Переглянути

Перегляд Факультет міжнародних відносин, політології та соціології за browse.metadata.dateaccessioned

Результатів на сторінці

Налаштування сортування