Перегляд за Автор "Zhukovetska, E. M."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Сорбційне вилучення мангану у формі комплексу з кармоазіном на аніоніті АВ-17-8 у динамічному режимі(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Гузенко, Олена Михайлівна; Снігур, Денис Васильович; Чеботарьов, Олександр Миколайович; Жуковецька, Олена Михайлівна; Демчук, Ангеліна Валеріївна; Гузенко, Елена Михайловна; Снигур, Денис Васильевич; Чеботарёв, Александр Николаевич; Жуковецкая, Е. М.; Демчук, Ангелина Валерьевна;; Guzenko, Olena M.; Snigur, Denys V.; Chebotaryov, Aleksandr N.; Zhukovetska, E. M.; Demchuk, Anhelina V.Із залученням динамічних і кінетичних кривих, що враховують зміну коефіцієнту швидкості процесу сорбції від часу його протікання, проведена оцінка механізму формування адсорбційних шарів у сорбційній колонці при вилученні комплексу мангану(II) з продуктом окиснення 4-сульфо-2(4′-сульфонафталін-1′-азо)нафтолу-1 аніонообмінником АВ-17-8 у динамічному режимі. На підставі розрахованих масообмінних коефіцієнтів процесу сорбції та відповідної ізотерми встановлено оптимальні умови вилучення комплексу, а саме: об›ємна швидкість пропускання сорбату через сорбційну колонку становить 8 см3/хв.; діаметр колонки – 10,0 мм; наважка сорбенту – 0,5 г; діаметр зерен іоніту – 0,43÷0,50 мм. Одержані данні в подальшому можуть бути використані для розробки тест-системи у варіанті індикаторної трубки, а також і кількісного визначення мангану у водах різних категорій за допомогою відповідних кольорометричних шкал.Документ Сорбційне вилучення меркурію(ІI) у вигляді комплексу з кармоазіном на аніоніті АВ-17-8 у динамічному режимі(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Чеботарьов, Олександр Миколайович; Гузенко, Олена Михайлівна; Жуковецька, О. М.; Снігур, Денис Васильович; Чеботарёв, Александр Николаевич; Гузенко, Елена Михайловна; Жуковецкая, Е. М.; Снигур, Денис Васильевич; Chebotaryov, Aleksandr N.; Guzenko, Olena M.; Zhukovetska, E. M.; Snigur, Denys V.Із залученням динамічних і кінетичних кривих, що враховують зміну коефіцієнту швидкості процесу сорбції від часу його протікання проведено оцінку механізму формування адсорбційних шарів у сорбційної колонці при вилученні комплексу меркурію(ІІ) з 4-сульфо-2(4′-сульфонафталін-1′-азо)нафтолом-1) поверхнею аніонообмінника АВ-17-8 у динамічному режимі. На підставі розрахованих масообмінних коефіцієнтів процесу сорбції та відповідної ізотерми встановлено оптимальні умови вилучення комплексу, а саме: об’ємна швидкість пропускання сорбату через сорбційну колонку становить не менш – 2 см3 /хв.; діаметр колонки – 10,0 мм; мінімальна наважка сорбенту – 0,05 г; діаметр зерен іоніту – 0,43÷0,50 мм. Одержані данні в подальшому можуть бути використані для розробки тест-системи у варіанті індикаторної трубки, а також і кількісного сорбційно-спектроскопічного визначення меркурію(ІІ) у водах різних категорій.Документ Спектрофотометричне визначення вісмуту(ІІІ) з перхлоратом 6,7-дигідрокси-4-карбоксил-2-фенілбензопірилію(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Снигур, Денис Васильевич; Снігур, Денис Васильович; Snigur, Denys V.; Чеботарёв, Александр Николаевич; Чеботарьов, Олександр Миколайович; Chebotaryov, Aleksandr N.; Барбалат, Д. А.; Barbalat, D. A.; Жуковецька, Олена Михайлівна; Жуковецкая, Е. М.; Zhukovetska, E. M.; Гузенко, Олена Михайлівна; Гузенко, Елена Михайловна; Guzenko, Olena M.; Щербакова, Тетяна Михайлівна; Щербакова, Татьяна Михайловна; Shcherbakova, Tetiana M.В даній роботі вивчено особливості комплексоутворення Ві(ІІІ) з перхлоратом 6,7-дигірокси-4-карбоксил-2-фенілбензопірилію (КДХ) у подвійних системах та у присутності катіонних поверхнево-активних речовин (кПАР). Із застосуванням класичних спектрофотометричних методів молярних відношень та зсуву рівноваги встановлено, що у подвійних системах утворюються два комплекси із стехіометрією Ві(ІІІ): КДХ 1:2 та 1:3 при рН 2,0 та рН 4,5 відповідно. Для комплексів Ві(ІІІ) з КДХ розраховано молярні коефіцієнти світлопоглинання, які складають 1,4⸱104 та 1,0⸱104 відповідно. Показано, що в присутності хлориду цетилпіридинію або броміду цетилтриметриламонію утворюються комплекси із молярним співвідношенням Ві(ІІІ): КДХ: кПАР = 1:3:3. В присутності кПАР не відбувається зсуву оптимального рН комплексоутворення, проте спостерігається збільшення кількості координованих молекул КДХ за рахунок розрихлення гідратної оболонки іона Ві(ІІІ) внаслідок гідрофобної гідратації комплексу. До того ж введення кПАР призводить до батохромного зсуву смуги поглинання на 10–15 нм та збільшення молярного коефіцієнту світлопоглинання до 3,1⸱104 та 4,1⸱104 при використанні хлориду цетилпіридинію або броміду цетилтриметриламонію відповідно. Розроблено методики спектрофотометричного визначення Ві(ІІІ) із застосуванням аналітичних форм на основі комплексів складу 1:2 та потрійного комплексу 1:3:3, які було апробовано при аналізі фармацевтичних препаратів, сплавів та модельних розчинів. Відзначено, що запропоновані методики характеризуються задовільною відтворюваністю та не поступаються за чутливістю відомим аналогам.Документ Спектрофотометричне визначення Стибію(ІІІ) з перхлоратом 6,7-дигідрокси‑4-карбоксил‑2- фенілбензопірилію(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Снігур, Денис Васильович; Жуковецька, Олена Михайлівна; Гузенко, Олена Михайлівна; Чеботарьов, Олександр Миколайович; Snigur, Denys V.; Zhukovetska, E. M.; Guzenko, Olena M.; Chebotaryov, Aleksandr N.В даній роботі вивчено особливості комплексоутворення Стибію(ІІІ) з перхлоратом 6,7-дигірокси‑4-карбоксил‑2-фенілбензопірилію (КДХ) у подвійних системах та у присутності катіонних поверхнево-активних речовин (кПАР). Із застосуванням класичних спектрофотометричних методів молярних відношень та зсуву рівноваги встановлено, що у подвійних системах утворюються два комплекси із стехіометрією Sb(ІІІ): КДХ 1:2 та 1:3 при рН 2,5 та рН 6,0 відповідно. Для комплексів Sb(ІІІ) з КДХ розраховано молярні коефіцієнти світлопоглинання, які складають 1,2⋅104 та 1,1⋅104 відповідно. Показано, що в присутності катіонних поверхнево-активних речовин хлориду цетилпіридинію або броміду цетилтриметиламонію утворюються комплекси із молярним співвідношенням компонентів Sb(ІІІ): КДХ: кПАР = 1:3:3. Показано, що в присутності катіонних поверхнево-активних речовин не відбувається зсуву оптимального рН комплексоутворення, проте спостерігається збільшення кількості координованих молекул реагенту КДХ за рахунок розпушення гідратної оболонки іона Sb(ІІІ) внаслідок гідрофобної гідратації комплексу. До того ж введення катіонних поверхнево-активних речовин призводить до батохромного зсуву смуги поглинання на 10–15 нм та збільшення молярного коефіцієнту світлопоглинання до 2,8⋅104 та 3,0⋅104 при використанні хлориду цетилпіридинію або броміду цетилтриметиламонію відповідно. Розроблено методику спектрофотометричного визначення Стибію(ІІІ) із застосуванням аналітичної форми на основі потрійного комплексу Sb(ІІІ): КДХ: кПАР = 1:3:3, яку було апробовано при аналізі зразків полімерних матеріалів (поліетилентерефталат). Зазначено, що розроблена методика характеризуються задовільною відтворюваністю та не поступається за чутливістю відомим аналогам.