Перегляд за Автор "Khrustyk, Nadiya M."
Зараз показуємо 1 - 15 з 15
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Активні процеси словотворення в сучасній українській мові: динаміка словотвірного гнізда з префіксоїдом вело-(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Хрустик, Надія Михайлівна; Хрустык, Надежда Михайловна; Khrustyk, Nadiya M.Стаття присвячена дослідженню активних процесів словотворення в сучасній українській мові. На матеріалі лексикографічних праць розглядається з’ява та динаміка розвитку словотвірного гнізда з префіксоїдом вело-. Приблизно за 150 років функціонування в українській мові досліджуваного словотвірного гнізда у словниках відбито 33 його лексеми. У статті фіксуються також та аналізуються деривати цього словотвірного гнізда, які з’явилися за останні два роки в ЗМІ. З’ясовано, що за цей короткий період часу словотвірне гніздо з вершиною вело- поповнилося лексемами втричі. Визначаються й обґрунтовуються причини активного творення його дериватів. Робиться висновок, що висока динаміка розвитку словотвірного гнізда з префіксоїдом вело- є результатом взаємодії мови, зокрема її словотвірної системи, з особливостями розвитку і потребами українського суспільства на сучасному етапі. Лексеми, утворені префіксоїдами, поруч зі складними словами (юкстапозитами, композитами) завдяки особливостям своєї семантико-словотвірної структури здатні оперативно й максимально адекватно номінувати всі ті нові явища і процеси, які з’являються.Документ Активні процеси словотворення в сучасній українській мові: відіменникові дієслівні деривати(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Хрустик, Надiя Михайлiвна; Хрустик, Надежда Михайловна; Khrustyk, Nadiya M.Стаття присвячена дослідженню активних процесів словотворення в сучасній українській мові на матеріалі ЗМІ. Розглянуто питання творення відіменникових дієслівних дериватів із суфіксами -ува-, -и-, -і-. Визначено й проаналізовано причини, якими зумовлена активізація словотвірних типів, за зразком яких вони утворюються. Доведено, що зростання продуктивності цих словотвірних типів є виявом національної специфіки українського словотворення.Документ Два ювілеї(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Горбань, Вікторія Володимирівна; Хрустик, Надія Михайлівна; Горбань, Виктория Владимировна; Хрустык, Надежда Михайловна; Gorban, Viktoriia V.; Khrustyk, Nadiya M.Стаття присвячена вивченню науково-просвітньої діяльності видатного українського мовознавця, члена-кореспондента НАН України Ю. О. Карпенка на сторінках збірника «Записки з ономастики», у якому знайшли своє відображення майже всі напрями наукових інтересів ученого. Акцентується увага не тільки на науково-дослідницькій діяльності мовознавця, але й на науково-педагогічній та методичній. Робиться висновок про значення наукової спадщини Ю. О. Карпенка як ученого, Вчителя, громадянина. Актуальність роботи обумовлена недостатньою кількістю праць із зазначеної проблематики. Мета роботи — осмислення напрямів науково-просвітньої діяльності вченого у статтях, надрукованих у збірнику «Записки з ономастики». Об’єкт дослідження — науково-дослідницька та науково-педагогічна діяльність члена-кореспондента НАН України Ю. О. Карпенка. Предмет дослідження — напрями науково-дослідницької та науково-педагогічної діяльності Ю. О. Карпенка, відображені у виданні «Записки з ономастики». Провідними методами дослідження є описовий та функційний (контекстуально-інтерпретаційний аналіз), залучені для опису семантичної специфіки досліджуваного матеріалу.Документ Деякі особливості національного характеру українців: динаміка частотності вживання лексем «гідність» та «меншовартість» в українській лінгвокультурі(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Серкал, Тетяна; Хрустик, Надiя Михайлiвна; Хрустик, Надежда Михайловна; Khrustyk, Nadiya M.У статті розглянуто деякі риси національного характеру українців. Описано, чим ці риси зумовлені. Обґрунтовано причини формування таких складників національного характеру, як гідність та меншовартість. За системою ГРАК досліджено і схарактеризовано динаміку частотності вживання лексем «гідність» і «меншовартість» в українській лінгвокультурі від початку ХХ століття.Документ Етимологія, словотвірні та прагматичні особливості офіційних назв автомобілів(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2015) Романченко, Алла Петрівна; Хрустик, Надія Михайлівна; Романченко, Алла Петровна; Хрустык, Надежда Михайловна; Romanchenko, Alla P.; Khrustyk, Nadiya M.У статті досліджено проблеми, які пов'язані з номінацією автомобілів. З'ясовано питання етимології і творення цих назв, також розглянуто функційні та прагматичні аспекти появи автомобільних найменувань.Документ Звертання, виражене кличним відмінком, у поезії Т. Г. Шевченка мовою оригіналу та перекладі російською мовою(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1999) Сурінова, І. В.; Хрустик, Надія Михайлівна; Суринова, И. В.; Хрустик, Надежда Михайловна; Surinova, I. V.; Khrustyk, Nadiya M.У статті мова йде про аналіз звертань, виражених кличним відмінком, в оригінальних поезіях Т. Г. Шевченка та їх перекладі російською мовою. Методика досліджейня, в основі якої лежить порівняння двох близьких мов, в одній з яких кличний відмінок активно функціонує, а в іншій втратився, якнайкраще показує роль звертань, виражених цим відмінком, а також труднощі, пов’язані з їх перекладом. Кличний відмінок як засіб вираження звертання - не лише одна із важливих морфологічних ознак української мови, а й своєрідний стилістичний прийом.Документ Назви виробів із тіста в говірках селищ Арбузинка й Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області: лексико-семантичний аспект(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Андронатій, Анна; Хрустик, Надiя Михайлiвна; Хрустик, Надежда Михайловна; Khrustyk, Nadiya M.У статті розглядаються назви виробів з тіста, зафіксовані в говірках селищ Арбузинка й Костянтинівка Арбузинського р-ну Миколаївської обл. Вивчаються лексико семантичні особливості досліджуваних лексем, описується їх етимологічне значення. Здійснюється порівняльний аналіз діалектної лексики двох населених пунктів. Визначаються розбіжності говіркової лексики з літературною нормоюДокумент Науковий доробок О. І. Бондаря(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Хрустик, Надія Михайлівна; Khrustyk, Nadiya M.Стаття присвячена дослідженню наукової спадщини Олександра Івановича Бондаря – відомого українського мовознавця, професора, доктора філологічних наук. Йдеться про проблематику наукових праць мовознавця, особливості ідейного простору його наукового дискурсу та специфіку дослідницького я. З’ясовано, що О. І. Бондар активно працював у таких наукових напрямах, як: історія української мови, українська діалектологія, словотвір, синтаксис, лексикографія, функціональна граматика, фонологія, лексикологія, термінознавство, лінгвоекологія, український правопис, лінгвістика тексту, соціолінгвістика, загальне мовознавство, славістика, японістика, зіставлення української та японської мов, перекладознавство, комп’ютерна лінгвістика тощо. Серед них – лінгвоекологія, зіставний аналіз української та японської мов, вивчення яких науковець започаткував сам. Знання мов, нестандартне мислення науковця та прагнення пізнавати нове, і не лише в царині свого фаху, але й далеко за його межами, – усе це послугувало базою, на якій сформувалося дослідницьке я професора Бондаря. У статті акцентується увага на новаторських поглядах О. І. Бондаря: розглядається питання вивчення категорії темпоральності в українській мові; проблема, пов’язана з визначенням часу виникнення української мови; обґрунтовується кількісний склад фонем у сучасній українській мові та ступені фонематичності фонем; теорія мови як гуманітарного капіталу; висвітлюється питання про мову як головний для українців етноутворювальний чинник. Ідейний простір наукових робіт дослідника базується на прагненні вивчати мову та її різнопланові явища як цілісний динамічний об’єкт, який перебуває в тісному взаємозв’язку з усіма іншими реаліями людського буття. Звідси – багатовекторний характер праць мовознавця. Науковий доробок О. І. Бондаря, зокрема окреслені ним перспективи досліджень, його незвична «оптика» наукових спостережень, своєрідні прийоми вивчення мовних явищ, – джерело подальшого розвитку багатьох напрямів мовознавчої науки. Стаття присвячена пам’яті українського мовознавця О. І. Бондаря з нагоди його 70-річчя.Документ Неофіційні іменування осіб: асоціативний спосіб словотворення(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Хрустик, Надія Михайлівна; Хрустык, Надежда Михайловна; Khrustyk, Nadiya M.У статті розкриваються деякі особливості деривації неофіційних іменувань осіб. Йдеться про асоціації як засіб творення індивідуальних прізвиськ і позивних українських військовослужбовців. Вивчається характер мотивації досліджуваних власних назв, твірною базою для яких виступають лексеми з іншим коренем. Робиться висновок про асоціативний спосіб творення цих онімів. Обґрунтовується необхідність виокремлення в українському словотворі названого способу словотворення.Документ Позивні українських військовослужбовців: мотиви номінації(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Хрустик, Надія Михайлівна; Хрустык, Надежда Михайловна; Khrustyk, Nadiya M.; Петрова, С. А.; Petrova, S. A.; Серкал, Т. С.; Serkal, T. S.Стаття присвячена вивченню позивних іменувань українських військовослужбовців, учасників російсько-української війни, зокрема питанню мотивів номінації цих онімів. Зазначене питання є важливим і актуальним, адже його висвітлення дозволяє не лише пояснити механізм продукування нового виду неофіційних антропонімів, що вже дуже важливо, але й з’ясувати, як мотиви номінації позивних репрезентують самовираження та ідентифікацію їх носіїв (бійців, військових медиків, капеланів, волонтерів), а також інших осіб, причетних до утворення позивних іменувань. Вивчаючи мотиви номінації позивних, ми розглядали реальну мотивацію, під якою в невербальному аспекті розуміємо ситуацію, яка передує появі позивного, у вербальному – текст, що послугував мотивом творення неофіційного іменування. У цьому контексті дослідження позивних іменувань на увагу заслуговують праці О. Вербовецької, Л. Кравченко, С. Петрової. На основі опрацювання 720 позивних військовослужбовців-чоловіків нам вдалося визначити реальні мотиви творення 242 онімів, що становить 33,6% від загальної їх кількості. Визначено і схарактеризовано 11 груп мотивів, які використовуються у процесі номінації позивних воїнів-захисників: офіційні антропоніми; професія, рід діяльності, посада та звання; захоплення денотата; особливості характеру, ставлення особи до інших та особливості поведінки; зовнішня характеристика особи; життєва ситуація, пов’язана з особою; етнічна приналежність носія тощо. Отже, вивчення мотивів номінації позивних надає нам певне уявлення про носія, його світогляд, свідчить про мовну картину світу в соціальній групі військовослужбовців. Нерідко позивні містять вказівку на додаткову інформацію про носіїв іменування – місце проживання, рід діяльності, етнічну приналежність тощо, увиразнюють фізичні, психологічні, інтелектуальні якості людини, уподобання та звички. Розглянуті оніми характеризують також осіб, які стали причетними до створення позивних, свідчать про їх спостережливість, дотепність, доброзичливість, гумор.Документ Проблема вставних морфем в українській мові та інфіксальний спосіб словотворення(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2013) Хрустик, Надія Михайлівна; Хрустик, Надежда Михайловна; Khrustyk, Nadiya M.У статті йдеться про розв’язання дуже важливої й дискусійної проблеми виділення в українській мові особливого виду морфем — вставних афіксів, а також про інфіксальний спосіб словотворення.Документ Прізвище як спосіб етнічної ідентифікації: словотвірний аспект(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Хрустик, Надiя Михайлiвна; Khrustyk, Nadiya M.Антропоніми, зокрема прізвища, є важливим способом етнічної ідентифікації. На це прямо або ж опосередковано вказується у працях багатьох українських дослідників (С. П. Бевзенко, Ю. О. Карпенко, Ю. К. Редько, І. Д. Фаріон, П. П. Чучка та ін.). Вивчення означеної проблематики було й нині залишається актуальним, оскільки, як наголошує І. Д. Фаріон, антропоніми як згустки історично-культурних смислів найбільше відкриті до суспільно-політичного втручання. Їхня глибинна і знакова природа виклично провокує колоніяльне чи постколоніяльне суспільство до асиміляційного підпорядкування [1, с. 35].Документ Суспільний вербальний імідж українського експрезидента В. Януковича: семантико-словотвірний аспект(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Хрустик, Надiя Михайлiвна; Khrustyk, Nadiya M.Стаття присвячена дослідженню суспільного вербального іміджу українських високопосадовців часів незалежної України. Йдеться про семантико-словотвірні засоби формування суспільного образу експрезидента України В. Януковича. Розглянуто й проаналізовано політичні прізвиська, різні за своєю семантикою оказіональні утворення, які прямо або ж опосередковано характеризують особу політика та його діяльність. З’ясовано, як колективний суспільний розум оцінює експрезидента, його комунікацію з адресатами, суспільно-політичну діяльність, спосіб життя, особистісні риси, поведінку тощо. Вивчення суспільної вербальної характеристики українських політиків, репрезентованої семантико-словотвірними засобами, не знайшло системної уваги дослідників. Звернення до цієї проблематики мають переважно дотичний або епізодичний та фрагментарний характер. Важливим здобутком дослідження зазначеної проблематики в цьому контексті є цикл монографій М. Степаненка. Джерельною базою для написання статті послугувала лексикографічна праця «Словотворчість незалежної України. 2012–2016. Словник» (уклад. А. Нелюба, Є. Редько), а також матеріал, зібраний на основі наших власних спосте- режень у ЗМІ. У науковій розвідці схарактеризовано суспільний вербальний імідж В. Януковича – четвертого Президента незалежної української держави (2010–2014 рр.), який за свою злочинну діяльність був позбавлений цього високого звання. Визначено й описано семантико-словотвірний інструментарій формування іміджу політика. З’ясовано, що вербальний імідж високопосадовця – це суспільна оцінка його діяльності, яка відображає хронологію подій, пов’язаних з його перебуванням на посаді президента. Формується вербальний образ В. Януковича на основі сприйняття його суспільством як керівника країни і як особистості.Документ Сучасні тенденції розвитку українського словотворення(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Хрустик, Надія Михайлівна; Хрустык, Надежда Николаевна; Khrustyk, Nadiya M.У статті розглядаються сучасні тенденції розвитку українського словотворення. З’ясовується, якими є основні закономірності розвитку словотворення, подається їх коротка характеристика, визначаються й аналізуються причини, якими вони зумовлені.Документ Сучасні тенденції розвитку українського словотворення: деривація відабревіатурних похідних(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Хрустик, Надія Михайлівна; Хрустык, Надежда Михайловна; Khrustyk, Nadiya M.Стаття присвячена дослідженню активних процесів словотворення в сучасній українській мові. Розглядається питання деривації відабревіатурних похідних лексем. Визначаються й характеризуються способи їх творення. З’ясовуються та аналізуються причини, якими зумовлена активізація процесу творення відабревіатурних дериватів.