Перегляд за Автор "Dzhyga, Ganna M."
Зараз показуємо 1 - 15 з 15
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Bentonite modified with ions of transition metals in the reaction of ozone decomposition(2016) Truba, Alla S.; Dzhyga, Ganna M.; Rakitskaya, Tatiana L.; Nahaievska, Anna V.; Volkova, V. Y.; Джига, Ганна Михайлівна; Джига, Анна Михайловна; Ракитська, Тетяна Леонідівна; Ракитская, Татьяна Леонидовна; Труба, Алла Сергіївна; Труба, Алла СергеевнаSince the catalysts required for ozone decomposition in individual and collective protective devices must be in a suitable solid form, their active components are usually anchored on different supports. As such supports, natural aluminosilicates are of special interest due to their availability and cheapness.Документ Catalytic activity of Pd(II) and Cu(II) complexes anchored to natural and pre-modified bentonite in the oxidation of carbon monoxide(2015) Rakitskaya, Tatiana L.; Vasylchenko, E. G.; Kiose, Tetiana O.; Gryshchouk, Galyna V.; Dzhyga, Ganna M.; Volkova, V. Y.; Джига, Ганна Михайлівна; Джига, Анна Михайловна; Кіосе, Тетяна Олександрівна; Киосе, Татьяна Александровна; Ракитська, Тетяна Леонідівна; Ракитская, Татьяна ЛеонидовнаThe influence of different methods of pre-modification (thermal, hydrothermal, and acid-thermal) of natural bentonite on the catalytic activity of bentonite-anchored palladium(II) and copper(II) complexes in lowtemperature oxidation of carbon monoxide has been studied. The contributions of weakly and strongly bound Pd(II) and Cu(II) forms to the total activity of the catalysts were evaluated by two methods, desorption of the metal ions and a kinetic method.Документ Some features of Pd(II) and Cu(II) adsorption with bentonites and activity of bentonite based catalysts in the reaction of carbon monoxide oxidation(2016) Rakitskaya, Tatiana L.; Vasylechko, V. O.; Kiose, Tetiana O.; Dzhyga, Ganna M.; Gryshchouk, Galyna V.; Volkova, V. Y.; Джига, Ганна Михайлівна; Джига, Анна Михайловна; Кіосе, Тетяна Олександрівна; Киосе, Татьяна Александровна; Ракитська, Тетяна Леонідівна; Ракитская, Татьяна ЛеонидовнаFor the first time, Ukrainian natural bentonites are used as supports for anchoring Pd(II) and Cu(II) complexes. Depending on the bentonite origin, such supported metal complexes have different catalytic properties in the reaction o f carbon monoxide oxidation. Bentonites, similarly to other natural sorbents, are selective with respect to metal ions: the bentonite origin affects Cu(II) position in the selectivity orders. However, there are no data concerning adsorption o f Pd(II) and also Cu(II) and Pd(II) when they are simultaneously present in aqueous solution used for bentonite impregnation.Документ Адсорбційні та фізико-хімічні властивості природних та модифікованих форм монтморилоніту(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Ракитська, Тетяна Леонідівна; Джига, Ганна Михайлівна; Кiосе, Тетяна Олександрiвна; Ракитская, Татьяна Леонидовна; Киосе, Татьяна Александровна; Джига, Анна Михайловна; Rakitskaya, Tatiana L.; Kiose, Tetiana O.; Dzhyga, Ganna M.; Кіосе, Тетяна ОлександрівнаУзагальнені літературні та власні результати щодо впливу різних чинників на фізико- хімічні властивості та структурні параметри монтморилоніту різного походження. Систематично досліджено адсорбційно-десорбційні властивості відносно парів води зразків природного бентоніту з трьох родовищ України, а також модифікованих різними способами.Документ Вплив тривалості кислотного модифікування бентоніту на активність Pd(II)-Cu(II)-каталітичних композицій в реакцїї окиснення монооксиду карбону(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Джига, Ганна Михайлівна; Джига, Анна Михайловна; Dzhyga, Ganna M.Досліджено вплив тривалості кислотного модифікування бентоніту на його фізико- хімічні і структурні характеристики, а також каталітичні властивості закріплених купрум-паладієвих комплексів в реакції низькотемпературного окиснення монооксиду карбону. Встановлено, що максимальну каталітичну активність виявляє Pd(II)-Cu(II)- композиція на основі бентоніту модифікованого 1М HNO3 протягом 0,5 годин, яка характеризується мінімальним значенням рН суспензії.Документ Закономірності розкладання озону у присутності ацидокомплексів 3d-металів, нанесених на природний бентоніт(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Труба, Алла Сергіївна; Ракитська, Тетяна Леонідівна; Герега, Діана Анатоліївна; Джига, Ганна Михайлівна; Труба, Алла Сергеевна; Ракитская, Татьяна Леонидовна; Герега, Диана Анатольевна; Джига, Анна Михайловна; Truba, Alla S.; Rakitskaya, Tatiana L.; Hereha, Diana A.; Dzhyga, Ganna M.Методом РФА та ІЧ-спектроскопії досліджено фазовий склад природного бентоніту Дашуковського родовища та показано, що при закріпленні хлоридів Cu(II), Co(II) і Mn(II) на природному бентоніті спостерігається збільшення базальної відстані фази монтморілоніту, що свідчить про входження йонів металів в міжшаровий простір та узгоджується з розмірами відповідних іонів (rCo (0,65 Å) < rCu (0,72 Å) < rMn (0,83 Å)). Вперше досліджена кінетика низькотемпературного розкладання озону закріпленими на природному бентоніті хлорокомплексами Cu(II), Co(II) і Mn(II) та отримано ряди їх каталітичної активності.Документ ИК-СПЕКТРАЛЬНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ СТРУКТУРЫ И ФАЗОВОГО СОСТАВА БЕНТОНИТОВ УКРАИНЫ(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2012) Ракитская, Татьяна Леонидовна; Киосе, Татьяна Александровна; Джига, Анна Михайловна; Топоров, Сергей Васильевич; Ракитська, Тетяна Леонідівна; Кіосе, Тетяна Олександрівна; Джига, Ганна Михайлівна; Rakitskaya, Tatiana L.; Kiose, Tetiana O.; Dzhyga, Ganna M.; Toporov, Serhii V.; Топоров, Сергій ВасильовичПроведено сравнительное ИК-спектральное исследование трех образцов бентонитов Дашуковского, Горбского и Кировоградского месторождений. Показаны возможности ИК-спектроскопии не только для идентификации структуры основной фазы бентонитов — монтмориллонита, но и определения примесных минералов.Документ Каталітична активність Cu(II)-Pd(II)-комплексів, закріплених на природному та модифікованому бентоніті, в реакції окиснення монооксиду карбону(2015) Ракитська, Тетяна Леонідівна; Василечко, Володимир; Кіосе, Тетяна Олександрівна; Грищук, Галина; Джига, Ганна Михайлівна; Dzhyga, Ganna M.; Джига, Анна Михайловна; Киосе, Татьяна Александровна; Kiose, Tetiana O.; Ракитская, Татьяна Леонидовна; Rakitskaya, Tatiana L.Природні бентоніти України вперше використані в якості носіїв комплексів паладію(П) та купруму(ІІ), які виявили різні каталітичні властивості в реакції окиснення монооксиду карбону. У разі бентоніту з Горбського родовища (ТУ У 26.80572908.005.:2005) каталізатор у стаціонарному режимі забезпечував найбільшу ступінь перетворення монооксиду карбону (87%), але при цьому нормована концентрація СО для робочої зони (ГДКсо = 20 мг/м^) не досягалась.Документ Композиції на основі сполук паладію(ii), купруму(ii), галогенід-іонів та бентоніту для розкладання озону(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Ракитська, Тетяна Леонідівна; Джига, Ганна Михайлівна; Труба, Алла Сергіївна; Ракитская, Татьяна Леонидовна; Джига, Анна Михайловна; Труба, Алла Сергеевна; Rakitskaya, Tatiana L.; Dzhyga, Ganna M.; Truba, Alla S.У роботі досліджено кінетику розкладання озону композиціями, що містять закріплені на бентоніті сполуки паладію(II), купруму(II) та бромід-іони. Встановлено, що сам бентоніт розкладає озон, але його активність невисока. Максимальний каталітичний ефект виявляє монометальна Pd(II)-композиція в присутності бромід-іонів. Купрум(II) у реакції розкладання озону чинить інгібуючу дію в присутності Br--іонів та Pd(II).Документ Кінетика розкладання озону вихідним та регенерованими каталізаторами складу СоCl2/бентоніт(2017) Труба, Алла Сергіївна; Джига, Ганна Михайлівна; Ракитська, Тетяна Леонідівна; Нагаєвська, Анна Володимирівна; Dzhyga, Ganna M.; Джига, Анна Михайловна; Ракитская, Татьяна Леонидовна; Rakitskaya, Tatiana L.; Truba, Alla S.; Труба, Алла СергеевнаХлорид кобальту(ІІ), закріплений методом імпрегнування на природному бентоніті (Дашуковське родовище, Україна), виявляє каталітичну активність в реакції розкладання озону.Документ Модифицированные ионами Pd(II) и Сu(II) природные бентониты в реакциях окисления монооксида углерода и разложения озона(2015) Ракитская, Татьяна Леонидовна; Джига, Анна Михайловна; Труба, Алла Сергеевна; Киосе, Татьяна Александровна; Нагаевская, Анна Владимировна; Ракитська, Тетяна Леонідівна; Джига, Ганна Михайлівна; Труба, Алла Сергіївна; Кіосе, Тетяна Олександрівна; Нагаєвська, Анна Володимирівна; Rakitskaya, Tatiana L.; Dzhyga, Ganna M.; Truba, Alla S.; Kiose, Tetiana O.; Nahaievska, Anna V.Представлены результаты исследования физико-химических свойств природного и кислотно-модифицированного бентонита Дашуковского месторождения, а также влияния состояния носителя на кинетику низкотемпературного окисления монооксида углерода и разложения озона комплексами Pd(II) и Cu(II). Показано, что состояние носителя существенно влияет на каталитическую активность поверхностных металлокомплексов. Наибольшую активность в реакции окисления монооксида углерода проявляет образец Pd(II)-Cu(II)-KBr/3H-Бент-1, а в реакции разложения озона – Pd(II)-Cu(II)-KBr/П-Бент.Документ Модифіковані сполуками Pd(II) та Cu(II) бентоніти в реакціях окиснення монооксиду карбону, діоксиду сульфуру та розкладання озону(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Джига, Ганна Михайлівна; Джига, Анна Михайловна; Dzhyga, Ganna M.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук за спеціальністю 02.00.01 – неорганічна хімія. – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Одеса, Фізико-хімічний інститут ім. О. В. Богатського Національної академії наук України, Одеса, 2018. У дисертаційній роботі розв’язані актуальні теоретичні та практичні задачі: зіставлені властивості вітчизняних бентонітів Горбського (П-Бент(Г)), Кіровоградського (П-Бент(К)) та Дашуковського (П-Бент(Д)) родовищ і на прикладі останнього розроблені фізичні та хімічні методи ціленаправленого регулювання фізико-хімічних та структурних характеристик П-Бент(Д), серед яких термічний (300-Бент(Д)), гідротермальний (Н2О-Бент(Д)), кислотно-термальний за умови варіювання часу контакту (τ) зразків бентоніту з 1М HNO3 (1Н-Бент(Д)-τ) та концентрації HNO3 від 0,25 до 6 моль/л при τ = 1 год. ( ̅Н-Бент(Д)-1), а також інтеркаляція полігідроксокатіону алюмінію Al13 (Al-PILC). Найбільш дієвими способами є кислотно-термальний та інтеркаляція полігідроксокатіону Al13. Незалежно від способу та розроблених умов модифікування зразків кристалічна структура фази монтморилоніту не зазнає змін, але відбувається стискування алюмосилікатних шарів як для носіїв, так і для композицій Pd(II)-Cu(II)/S ( S – різні форми бентоніту). У разі інтеркаляції катіону Al13 в пілар-глині та композиції Pd(II)-Cu(II)/Al-PILC встановлено міжшарове розширення. Встановлені закономірності зміни структурних параметрів (аm, C) і Sпит; термохімічних властивостей, термодинамічної активності адсорбованої води (аН2О) та рН суспензії для природних та модифікованих різними способами бентонітів. Регулювання складу поверхневих купрум-паладієвих комплексів відбувається за рахунок зміни співвідношення термодинамічних параметрів lgaН2О/aН3О+·aBr-, які визначаються природою носія. Встановлено, що активність каталітичних композицій К2PdCl4-Cu(NO3)2-KBr/ S в реакції окиснення монооксиду карбону залежить від походження та способу модифікування бентоніту. Отримані наступні ряди активності закріплених на носіях ( S ) куп- рум-паладієвих комплексів відносно П-Бент(Д): П-Бент(Д) ˂˂ П-Бент(К) ˂ П-Бент(Г); П-Бент(Д) ≈ 300-Бент(Д) << Н2О-Бент(Д); П-Бент(Д) ˂˂ 1Н-Бент(Д)-0,5 >1Н-Бент(Д)-1 > 1Н-Бент(Д)-3 ≈ 1Н-Бент(Д)-4 ≈ 1Н-Бент(Д)-6; П-Бент(Д) <<0,25Н-Бент(Д)-1 < 0,5Н-Бент(Д)-1 < 1Н-Бент(Д)-1 < 3Н-Бент(Д)-1 < 6Н-Бент(Д)-1. Доведено, що тільки композиція Pd(II)-Cu(II)/6Н-Бент(Д)-1 при заданих співвідношеннях компонентів забезпечує високу ступінь перетворення СО (96 %), за якою к ССО ˂ ГПКСО (20 мг/м3). Розроблена фізико-хімічна модель вибору природних та модифікованих бентонітів в якості носіїв комплексних сполук Pd(II) і Cu(II), що виявляють каталітичні властивості в реакціях низькотемпературного (температура навколишнього середовища) окиснення СО, SO2 і розкладання О3. Запропоновано спосіб виготовлення каталізатора низькотемпературного окиснення монооксиду карбону КНО-СО/6Н-Бент-1 для використання в патроних респіраторах типу «Платан» (ТУ У 28.2-01530125-038:2015). На каталізатор розкладання озону КН-О3/П-Бент розроблено проект Технічних умов. Впроваджено в учбовий процес методичні вказівки «ІЧ-спектральні дослідження природних сорбентів та металокомплексних каталізаторів на їх основі» для студентів вищих навчальних закладівДокумент Модифіковані сполуками Pd(II) та Cu(II) бентоніти в реакціях окиснення монооксиду карбону, діоксиду сульфуру та розкладання озону [автореферат](Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Джига, Ганна Михайлівна; Джига, Анна Михайловна; Dzhyga, Ganna M.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук за спеціальністю 02.00.01 – неорганічна хімія. – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Одеса, Фізико-хімічний інститут ім. О. В. Богатського Національної академії наук України, Одеса, 2018. У дисертаційній роботі розв’язані актуальні теоретичні та практичні задачі: зіставлені властивості вітчизняних бентонітів Горбського (П-Бент(Г)), Кіровоградського (П-Бент(К)) та Дашуковського (П-Бент(Д)) родовищ і на прикладі останнього розроблені фізичні та хімічні методи ціленаправленого регулювання фізико-хімічних та структурних характеристик П-Бент(Д), серед яких термічний (300-Бент(Д)), гідротермальний (Н2О-Бент(Д)), кислотно-термальний за умови варіювання часу контакту (τ) зразків бентоніту з 1М HNO3 (1Н-Бент(Д)-τ) та концентрації HNO3 від 0,25 до 6 моль/л при τ = 1 год. ( ̅Н-Бент(Д)-1), а також інтеркаляція полігідроксокатіону алюмінію Al13 (Al-PILC). Найбільш дієвими способами є кислотно-термальний та інтеркаляція полігідроксокатіону Al13. Незалежно від способу та розроблених умов модифікування зразків кристалічна структура фази монтморилоніту не зазнає змін, але відбувається стискування алюмосилікатних шарів як для носіїв, так і для композицій Pd(II)-Cu(II)/S ( S – різні форми бентоніту). У разі інтеркаляції катіону Al13 в пілар-глині та композиції Pd(II)-Cu(II)/Al-PILC встановлено міжшарове розширення. Встановлені закономірності зміни структурних параметрів (аm, C) і Sпит; термохімічних властивостей, термодинамічної активності адсорбованої води (аН2О) та рН суспензії для природних та модифікованих різними способами бентонітів. Регулювання складу поверхневих купрум-паладієвих комплексів відбувається за рахунок зміни співвідношення термодинамічних параметрів lgaН2О/aН3О+·aBr-, які визначаються природою носія. Встановлено, що активність каталітичних композицій К2PdCl4-Cu(NO3)2-KBr/ S в реакції окиснення монооксиду карбону залежить від походження та способу модифікування бентоніту. Отримані наступні ряди активності закріплених на носіях ( S ) куп- рум-паладієвих комплексів відносно П-Бент(Д): П-Бент(Д) ˂˂ П-Бент(К) ˂ П-Бент(Г); П-Бент(Д) ≈ 300-Бент(Д) << Н2О-Бент(Д); П-Бент(Д) ˂˂ 1Н-Бент(Д)-0,5 >1Н-Бент(Д)-1 > 1Н-Бент(Д)-3 ≈ 1Н-Бент(Д)-4 ≈ 1Н-Бент(Д)-6; П-Бент(Д) <<0,25Н-Бент(Д)-1 < 0,5Н-Бент(Д)-1 < 1Н-Бент(Д)-1 < 3Н-Бент(Д)-1 < 6Н-Бент(Д)-1. Доведено, що тільки композиція Pd(II)-Cu(II)/6Н-Бент(Д)-1 при заданих співвідношеннях компонентів забезпечує високу ступінь перетворення СО (96 %), за якою к ССО ˂ ГПКСО (20 мг/м3). Розроблена фізико-хімічна модель вибору природних та модифікованих бентонітів в якості носіїв комплексних сполук Pd(II) і Cu(II), що виявляють каталітичні властивості в реакціях низькотемпературного (температура навколишнього середовища) окиснення СО, SO2 і розкладання О3. Запропоновано спосіб виготовлення каталізатора низькотемпературного окиснення монооксиду карбону КНО-СО/6Н-Бент-1 для використання в патроних респіраторах типу «Платан» (ТУ У 28.2-01530125-038:2015). На каталізатор розкладання озону КН-О3/П-Бент розроблено проект Технічних умов. Впроваджено в учбовий процес методичні вказівки «ІЧ-спектральні дослідження природних сорбентів та металокомплексних каталізаторів на їх основі» для студентів вищих навчальних закладівДокумент Состояние и перспективы разработки низкотемпературных катализаторов окисления монооксида углерода респираторного назначения. I. Металлические катализаторы(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2013) Ракитская, Татьяна Леонидовна; Киосе, Татьяна Александровна; Эннан, Алим-Абдул Амидович; Волкова, В. Я.; Джига, Анна Михайловна; Голубчик, К. О.; Ракитська, Тетяна Леонідівна; Кіосе, Тетяна Олександрівна; Еннан, Алім-Абдул Амідович; Джига, Ганна Михайлівна; Голубчик, X. О.; Rakitskaya, Tatiana L.; Kiose, Tetiana O.; Ennan, Alim-Abdul A.; Volkova, V. Ya.; Dzhyga, Ganna M.; Golubchik, К. О.Проанализированы оригинальные, опубликованные в 2006-2012 годах работы в области разработки низкотемпературных (не выше 100 °С) катализаторов окисления монооксида углерода. Серия статей включает в себя информацию о металлических (настоящая статья), оксидных и оксидно-металлических, а также металлокомплексных катализаторах. Проведено сравнение лучших зарубежных и отечественных катализаторов окисления монооксида углерода.Документ Состояние и перспективы разработки низкотемпературных катализаторов окисления монооксида углерода респираторного назначения. ІII. Нанесенные металлокомплексные катализаторы.(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2013) Ракитская, Татьяна Леонидовна; Киосе, Татьяна Александровна; Эннан, Алим-Абдул Амидович; Джига, Анна Михайловна; Волкова, Виталия Яковлевна; Голубчик, Кристина Олеговна; Ракитська, Тетяна Леонідівна; Кіосе, Тетяна Олександрівна; Еннан, Алім-Абдул Амідович; Джига, Ганна Михайлівна; Волкова, Віталія Яківна; Голубчик, Христина Олегівна; Rakitskaya, Tatiana L.; Kiose, Tetiana O.; Ennan, Alim-Abdul A.; Djiga, Anna; Volkova, Vitaliya M.; Golubchik, Kristina O.; Dzhyga, Ganna M.Проанализированы оригинальные, опубликованные в 2006-2012 годах работы в области разработки катализаторов низкотемпературного (не выше 100 °С) окисления монооксида углерода. Серия статей включает в себя информацию о металлических, оксидных и оксидно-металлических, а также нанесенных металлокомплексных катализаторах (на- стоящая статья). Проведено сравнение лучших зарубежных и отечественных катализаторов окисления монооксида углерода