Перегляд за Автор "Chaban, Mykola M."
Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Anammocx bacteria detection in the deep-sea sludge layer(2015) Chaban, Mykola M.Anaerobic ammonia oxidation (ANAMMOX) with the nitrogen gas release is performed by a group of microorganisms that play certain role in the global ammonia utilization in aquatic environment anaerobic zone. They are almost impossible to isolate in pure culture. The anammox bacteria 16S rRNA ribosome research and the specific primers creation, unique sequences allocation and subsequent sequencing led to anammox bacteria classification into order Candidatus Brocadiales class Planctomycetia. After anammox bacteria discovery they were isolated around the world in different water systems and in the Black Sea in particular in 2003.Документ Anammox bacteria determination in phenol containing pharmaceutical effluents(2018) Chaban, Mykola M.Microorganisms that oxidize ammonia under anaerobic conditions (ANAMMOX) with the gaseous nitrogen release are the nitrogen cycle integral part in nature.Документ CHANGING CATALASE ACTIVITY IN DROSOPHILA MELANOGASTER ABERRATIONS CAUSED BY THE ELECTROMAGNETIC RADIATION WAVES(Печатный дом, 2007) Chaban, Mykola M.; Чабан, Николай НиколаевичNowadays, in this age of technological progress, there has been significant interest in the impact on the organism of electromagnetic waves (EMW), which are emitted by household appliances. There is a view that the impact of these waves on living organisms can be significant mechanical and thermal changes in the tissues and cells.Документ Біологічна різноманітність бактерій грунту батіалі та поверхневих вод Чорного моря(Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, 2015) Іваниця, Володимир Олексійович; Боброва, Олександра Євгенівна; Остапчук, А. М.; Крістофферсен, Й. Б.; Коротаєва, Надія Володимирівна; Лісютін, Г. В.; Чабан, Микола Миколайович; Штенніков, М.; Иваница, Владимир Алексеевич; Боброва, Александра Евгеньевна; Остапчук, А. М.; Кристофферсен, Й. Б.; Коротаева, Надежда Владимировна; Лисютин, Г. В.; Чабан, Николай Николаевич; Штенников, М.; Ivanytsia, Volodymyr O.; Bobrova, Oleksandra Ye.; Ostapchuk, A. M.; Kristoffersen, Jon Bent; Korotaieva, Nadiia V.; Lisiutin, H. V.; Chaban, Mykola M.; Shtennikov, Mykola D.Метагеномний аналіз морської води Одеського прибережжя виявив наявність представників 1006 оперативних таксономічних одиниць (OTO) 8 основних філюмів домену Bacteria. Встановлено співвідношення функціональних кластерів груп генів метагеному, що відповідають за біологічні процеси, молекулярно-біологічні функції та синтез клітинних компоненти. ПЛР-аналіз виявив присутність в пробах морського ґрунту унікальні специфічні послідовності нуклеотидів для представників анаммоксбактерій родів Candidatus Brocadia и Candidatus Kuenenia, Scalidua wagneri і Scalidua sorokinii. Вперше у зразках глибоководного ґрунту сірководневої батіалі Чорного моря виявлено аеробні мікроорганізми, притаманні для поверхневих вод у кількості до 104 КУО. За результатами аналізу жирно-кислотного складу та ПЛР-аналізу досліджувані штами віднесені до 15 видів спороутворювальних аеробних бактерій.Документ Виявлення анамокс бактерій у стічних водах фармацевтичного виробництва(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Чабан, Микола Миколайович; Гудзенко, Тетяна Василівна; Чабан, Николай Николаевич; Гудзенко, Татьяна Васильевна; Chaban, Mykola M.; Gudzenko, Tetiana V.Анамокс бактерії виявляються в системах очищення стічних вод, а також в інших екологічних нішах, де є анаеробні умови. Мета. Виявлення бактерій, відповідальних за АНАМОКС процес у зразках активного мулу та визначення їх таксономічної приналежності. Методи. Визначення концентрації амонію, нітриту та нітрату в отриманому зразку проводили з використанням хімічної реакції йонів на реактив Несслера, реактив Грісса та фенол-сульфідокислоти [3]. Інтенсивність забарвлення визначали спектрофотометричним методом. Наявність АНАМОКС процесу визначали методом інкубації активного мулу з мінеральним живильним середовищем у анаеробних умовах. Наявність та родову приналежність анамокс бактерій визначали методом FISH з використанням специфічних мічених зондів: універсального Tamra-Amx-0368, а також Fam-Amx-0820 і Fam-Kst-1275. Результати. В отриманій пробі визначена концентрація йонів амонію NH4 + 0,052 г/л і концентрація нітриту NO2- 0,024 г/л. Після інкубації активного мулу у живильному синтетичному середовищі, було встановлене зниження концентрації йонів амонію та нітриту у цьому середовищі. Проведення FISH реакції з використанням трьох мічених зондів: універсальний Tamra-Amx-0368, а також Fam-Amx-0820 і Fam-Kst-1275, та подальша мікроскопія отриманого зразка дозволила встановити наявність колоній анамокс бактерій. Висновки. Зниження концентрації йонів амонію на 0,0395 г/л і йонів нітриту на 0,0179 г/л в синтетичному живильному середовищі в анаеробних умовах з виділенням газу свідчить про присутність мікроорганізмів відповідальних за АНАМОКС процес. Результати гібридизації свідчать про наявність в пробі мулу представників родів Can. Brocadia і Can. Kuenenia, яких на об’єм в 50 мкл було 8–10 одиниць мікроколоній та до 3–4 одиниць мікроколоній, представників Kuenenia stuttgartiensis.Документ Деструкция фенола при формировании поливидовой биопленки на природных и синтетических носителях в биофильтре(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Гудзенко, Татьяна Васильевна; Конуп, Игорь Петрович; Волювач, Ольга Вячеславовна; Чабан, Николай Николаевич; Горшкова, Елена Георгиевна; Беляева, Тамара Алексеевна; Галкин, Николай Борисович; Гудзенко, Тетяна Василівна; Конуп, Ігор Петрович; Волювач, Ольга В'ячеславівна; Чабан, Микола Миколайович; Горшкова, Олена Георгіївна; Беляєва, Тамара Олексіївна; Галкін, Микола Борисович; Gudzenko, Tetiana V.; Konup, Ihor P.; Voliuvach, Olha V.; Chaban, Mykola M.; Horshkova, Olena H.; Beliaeva, Tamara O.; Halkin, Mykola B.Цель. Определить эффективность процесса очистки воды от фенола микроорганизмами-деструкторами при формировании поливидовой биопленки на природных и синтетических носителях в биофильтре. Методы. В работе использовали ассоциацию бактерий-деструкторов фенола – Aeromonas ichthiosmia ONU552, Васillus subtilis ONU551, Pseudomonas maltophilia ONU329, Pseudomonas fluorescens ONU328, Pseudomonas cepacia ONU327. Окрашивание сформировавшихся биопленок осуществляли 1% раствором акридинового оранжевого. Микроскопию образцов проводили под флуоресцентным микроскопом Primo Star PC и световым микроскопом Carl Ceiss при увеличении ½900, фотографировали с использованием камеры Olympus DCM (3,0 M pixels). Концентрацию фенола в воде определяли экстракционно-фотометрическим методом с использованием 4-аминоантипирина. Результаты. Методом флуоресцентной микроскопии подтверждено, что используемые для очистки воды бактерии-деструкторы фенола образовывали биопленку в биофильтре на носителях разной природы – керамических трубках, створках мидий, торфе, цеолите, активированном угле, синтетическом носителе типа ВИЯ, песке. В лабораторных условиях подтверждена эффективность работы колоночного биофильтра периодического действия проточно-восходящего типа с послойной комплексной загрузкой сорбентов при очистке фенол-содержащей воды (исходная концентрация фенола – 300 мг/л). Через 2 часа работы биофильтра степень очистки воды составляла 40% (остаточная концентрация фенола в воде 180±17,2 мг/л), что было связано с сорбцией фенола на носителях, в процессе биодеструкции она достигала 90% (остаточная концентрация фенола в воде – 29,5±2,8 мг/л) на 6-ой день. В последующие дни эффективность работы био- фильтра при непрерывном поступлении загрязненной фенолом воды была на уровне 50-75%, и в стационарно-циклическом режиме достигала 80- 90% (концентрация фенола в воде варьировала от 29,5±2,8 до 60±5,7 мг/л). Вывод. Новый микробный консорциум образует на природных и синтетических носителях фильтра биопленку, что способствует эффективной очистке воды от фенола и продолжительности работы биофильтра проточного типа (до 2 мес) без дополнительной регенерации.Документ Очищення води від фенолу бактеріями роду Pseudomonas, іммобілізованими на природних і синтетичних носіях(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Гудзенко, Тетяна Василівна; Іваниця, Володимир Олексійович; Конуп, Ігор Петрович; Горшкова, Олена Георгіївна; Волювач, Ольга В'ячеславівна; Беляєва, Тамара Олексіївна; Чабан, Микола Миколайович; Гудзенко, Татьяна Васильевна; Иваница, Владимир Алексеевич; Конуп, Игорь Петрович; Горшкова, Елена Георгиевна; Волювач, Ольга Вячеславовна; Беляева, Тамара Алексеевна; Чабан, Николай Николаевич; Gudzenko, Tetiana V.; Ivanytsia, Volodymyr O.; Konup, Ihor P.; Horshkova, Olena H.; Voliuvach, Olha V.; Beliaeva, Tamara O.; Chaban, Mykola M.Мета. Оптимізація процесу очищення води від фенолу з використанням бактерій роду Pseudomonas (P. cepacia ONU327, P. fluorescens ONU328, P. maltophilia ONU329), іммобілізованих на природних і синтетичних носіях. Методи. Концентрацію фенолу у воді визначали екстракційно-фотометричним методом з використанням 4-аміноантипірину. Для очищення води від фенолу (з концентрацією 200 мг/л) використано непатогенні окремі штами бактерій P. fluorescens ONU328, P. maltophilia ОNU329, P. cepacia ОNU327, іммобілізовані на носіях різної природи (цеоліт, мушлі мідій, річковий пісок, керамічні кільця, активоване вугілля, верховий торф, синтетичний носій типу «ВІЯ»).. Результати. Експериментально підтверджено, що адгезія клітин штамів бактерій P. cepacia ONU327, P. fluorescens ONU328, P. maltophilia ONU329 до цеоліту, річкового піску (що практично не сорбують фенол) сприяла ефективній біодеструкції фенолу на 96–100% (залежно від обраного штаму бактерій). Залишкова концентрація фенолу у воді за її обробки (протягом 11 діб) іммобілізованими на цеоліті клітинами штаму P. fluorescens ONU328 або штаму P. maltophilia ONU329 зменшувалася з 200 мг/л до 8,0±0,95 мг/л (ступінь очищення води від фенолу (α)–96%) і до 2,0±0,14 мг/л (α = 99%) – у разі використання іммобілізованих клітин штаму P. cepacia ONU327. Встановлено, що при використанні іммобілізованих на піску річковому мікроорганізмів-деструкторів залишкова концентрація фенолу у воді на 11 добу обробки складала 6,0±0,55 мг/л (α=97%) і 2,0± 0,14 мг/л (α = 99%) – відповідно для штамів P. maltophilia ONU329 і P. fluorescens ONU328; та сягала рівня гранично-допустимої концентрації (ГДК= 0,001 мг/л) – у разі іммобілізованих (на піску річковому) клітин штаму P. cepacia ONU327. Експериментально виявлено, що прискорення очищення води від фенолу відбувалося за умови використання клітин бактерій роду Pseudomonas (P. cepacia ОNU327, P. fluorescens ONU328) іммобілізованих на керамічних трубках і волокнистій насадці типу «ВІЯ». Протягом 5-ти діб експозиції ступінь очищення води від фенолу іммобілізованими на волокнистій насадці типу «ВІЯ» мікроорганізмами-деструкторами з урахуванням поправки на контроль (нативний немодифікований сорбент «ВІЯ») сягав 97% – за дії дії штаму P. cepacia ONU327; та 99% – за дії штаму P. fluorescens ONU328. Висновок. Для прискореного очищення води від фенолу (протягом 5 діб) на 97–99% рекомендовано використовувати штами бактерій P. cepacia ONU327 і P. fluorescens ONU328, іммобілізовані на волокнистій насадці типу “ВІЯ“. Повне знефенолення води спостерігається за її обробки штамами бактерій P. cepacia ONU327, P. fluorescens ONU328, окремо іммобілізованих на активованому вугіллі, річковому піску (для штаму P. cepacia ONU327) та мушлях мідій (для штаму P. fluorescens ONU328) відповідно.