Перегляд за Автор "Bohata, Lidiia M."
Зараз показуємо 1 - 20 з 63
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Antropomorpnic nature of a mechanical doll(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2014) Belous, A. V.; Bohata, Lidiia M.; Богата, Лідія Миколаївна; Богатая, Лидия Николаевна; Prysiazhniuk, Oksana Ya.The article focuses on the role of a doll as an object as well as a reflection of human culture and society. The object under review is a phenomenon of automatic dolls, which have the most evident influence on people’s mind. The article contains an observation of the function of a doll in child’s upbringing. It also exposes the problem of interaction of dolls and human beings in modem society.Документ Catherine de’Medici: the philosophy of power(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2015) Moskovaya, K.O.; Богата, Лідія Миколаївна; Богатая, Лидия Николаевна; Bohata, Lidiia M.; Присяжнюк, Оксана ЯрославівнаThis article is the attempt to show the main principles of Catherine’s de’Medici regency. The author analyzes the full portrait of this person, with all features of her character, principles and understanding what is power.Документ Culture of National Philosophical Communities: the Project Dedicated to the Research of Modern Ukrainian Philosophical Traditions(2018) Bohata, Lidiia M.; Богата, Лідія Миколаївна; Богатая, Лидия НиколаевнаThe article introduces a new Ukrainian research project related to the preparation of a collective monograph. This monograph will highlight the activities of modern Ukrainian philosophical communities. Such communities in their totality constitute a modern national philosophical culture and its study belongs to the category of macro-humanitarian research. The basis for a holistic observation of a culture is, on the one hand, digital technologies that enable technically to take into account practically all the studies that are carried out in a particular field in a certain period of time. On the other hand, new methodological developments are emerging that allow us to quickly process large text arrays. An example of such methodological innovations can be considered the study of American-Italian literary critic Franco Moretti. Moretti examines the opportunities that arise when using “distant reading.” The article emphasizes that the main advantage of “distant reading” is the possibility of taking into account the whole body of texts, and not only its canonical kernel. Introduces the idea of «compression reading» as a special kind of “rapid reading”, which allows you to get the most general idea of the text based on the analysis of the title of the text and its annotation. The development of compression reading technologies along with distant reading technologies will allow efficient and efficient processing of large array of texts. The expediency of actualization of the whole textual array formed in this or that humanitarian field of research is associated with the development of a new ethic. This ethic is the ethic of collective labor. A new understanding of the collective is considered, which is possible only with careful consideration of any manifestation of the individual.Документ Humanitarian complexity, new construct’s potential(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Bohata, Lidiia M.; Богата, Лідія Миколаївна; Богатая, Лидия НиколаевнаThis paper investigates humanitarian complexity as a new humanitarian construct. The need for the development of ideas about humanitarian complexity is associated, first of all, with existing in contemporary culture a “catastrophic imbalance” between natural and human sciences. Various characteristics of humanitarian complexity have been fixed in the article. Prospects for the research of humanitarian complexity are also marked.Документ İнновацiйний характер категорiй сучасноï гуманiтаристики(2015) Богата, Лідія Миколаївна; Богатая, Лидия Николаевна; Bohata, Lidiia M.Курс «İнновацiйний характер категорій сучасноï гуманiтаристики» є складовою професiйноï підготовки студентiв-культурологiв. Категоріальний апарат будь-якоï дисципліни – це важливе пiдгрунття для ïï засвоєння. Дослiдження тих або iнших дисциплiнарних галузей свідчить про те, що з часом вiдбуваються певнi категоріальнi зсуви, змiни в категоріальних сiтках: з´являються нові категорiï, традицiйнi категорiï починають працювати у так званому «фоновому режимi» та навпаки: деякi «застарiлi» категорію отримують нове життя, що й можна назвати процесами категоріальних iнновацiй. Сучасна гуманiтаристика є дисципліною, що знаходиться на стадiï свого визначення. Гуманітарне знання містить приклади дуже вiдмiнних дефініцій цієї дисципліни, але багато з означень, що iснують, підкреслюють факти нескінченних міждисциплінарних змiшень, якi й формують суто гуманiтарнi дискурси. Такi змішення й призводять до того, що певні категорiï, що виникали в межах тієї або іншої дисциплiнарноï лакуни, починають дрейфувати у близькі гуманитарнi зони. Категорiï змiшуються, вибудовуються нові категоріальні сітки i ці процеси потребують пильноï уваги досiдникiв. Мета курсу – навчити студентiв орiєнтуватися в сучасному гуманiтарному унiверсумi знання, свiдомо оперувати фундаментальними категорiями гуманiтаристики.Документ Multidimensional thinking as way of exploring complexity: civilization challenge(2014) Bohata, Lidiia M.; Богатая, Лидия Николаевна; Богата, Лідія МиколаївнаAbstract: introduction of the idea about multidimensional thinking and its main concepts and methods. Multidimensional thinking is analyzed within thoughts about complex thinking developed by E. Morin and G. Deleuze. Multidimensional thinking is viewed as an efficient way of exploringДокумент The Influence of Jewish Culture on the Intellectual Heritage of the Central and Eastern Europe(2011) Bohata, Lidiia M.; Богатая, Лидия Николаевна; Богата, Лідія МиколаївнаThe interest in the research of the cultural mutual influence It’s difficult to overestimate the importance of studying of the mutual cultures influence in the today's globalized world. The global culture is a complex mosaic of local cultures which are in continuous interaction, and the analysis of which is quite a difficult task. But, anyway, such difficult interactions are based on the pair integration, the analysis of which is a special subject for the research. The investigation of cultural mutual influence, and moreover, of the mutual interaction is proceeded by “soft” analysis, namely studying of the individual influence, in which we can observe intersection of different cultural traditions represented in certain thinkers’ works. Every concrete precedent of cultural adoption has a special methodological value, which is very important for the development of methods in the cultural analysis.Документ The place of modern toys and dolls in the cultural system(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2015) Belous, A.V.; Bohata, Lidiia M.; Богата, Лідія Миколаївна; Богатая, Лидия Николаевна; Prysiazhniuk, Oksana Ya.The article focuses on children’s toys and dolls as a reflection of human culture and society. The object under review is a role of a toy in educational process and in global cultural transformations. The article contains an observation of the function of a doll in modern culture and art as well as in humanistic research.Документ The postmodern or the dark side of modern(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2014) Bobkova, Anastasiya A.; Bohata, Lidiia M.; Богата, Лідія Миколаївна; Богатая, Лидия Николаевна; Prysiazhniuk, Oksana Ya.This article is one of the attempts to answer the question: what is postmodernism and how should we understand it? Based on the researches of the great Western thinkers Ihab Hassan and Jurgen Habermas, this article represents the hypothesis about inwardness and interrelation between postmodern and modern.Документ Анализ работы «круглого стола» по проблеме сложности(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Богатая, Лидия Николаевна; Богата, Лідія Миколаївна; Bohata, Lidiia M.Круглый стол – это достаточно традиционная форма научного общения. Понятно, что подобные встречи совершенно по-разному работают для их участников и для тех, кто знакомится с результатами встречи по материалам, опубликованным в печати. «Живой» круглый стол – это особая интеллектуальная площадка или, если воспользоваться терминологией В. Е. Лепского, «рефлексивно-активная площадка сборки», сборка интегрального, коллективного субъекта. Анализ результатов любого «круглого стола» представляет собой специальную методологическую задачу, ибо каждое выступление (высказывание) – это особый способ говорения о зафиксированном предмете, некоторый «каскад развертки» (В. Ю. Кузнецов).Документ Архитектоника концепта(2006) Богатая, Лидия Николаевна; Богата, Лідія Миколаївна; Bohata, Lidiia M.Статья является продолжением серии публикаций, в которых исследуется концепт. Цель данной работы – рассмотрение архитектоники концепта, особенностей динамики его становления, причин повышения интереса современной философcкой мысли к оперированию концептами. При проведении исследования для автора наиболее близкими на природу концепта оказались взгляды французских философов Ж.Делеза и Ф.Гваттари а также российских исследователей Л.А.Микешиной, Л.А. Марковой, С.С. Неретиной.Документ Взгляд на коммуникацию с точки зрения трансформации эпистемы(2019) Богатая, Лидия Николаевна; Богата, Лідія Миколаївна; Bohata, Lidiia M.В названии тезисов зафиксированы два ключевых термина, требующих специального обсуждения – коммуникация и эпистема. Оба термина являются достаточно привычными для философского дискурса, но для профессионального разговора требуется более точное прояснение смыслов и выявление исследовательского ракурса, задающего специфику проводимого анализа. Эпистема в данном тексте понимается как особое состояние знание вой среды, в которой формируются любые дискурсы, проявляются те или иные парадигмы. Если попытаться охарактеризовать эпистему с помощью современного научного лексикона, то это некая сверхсложная система, в автокоммуникацию с которой вступает каждый человек.Изменения, происходящие в подобных системах, обнаруживают себя, в первую очередь, появлением новых параметров порядка. В случае эпистеме качестве подобных параметров порядка можно рассматривать категориальные сетки, универсалии. Проявлению фундаментальных эпистемических изменений предшествует актуализация новых конструктов,философских концептов.Документ Выявление терминологических гнезд как один из методов современной гуманитаристики(2015) Богатая, Лидия Николаевна; Богата, Лідія Миколаївна; Bohata, Lidiia M.В статье рассматривается проблема недостаточной проясненности терминов гуманитарное знание, гуманитанрные науки, гуманитраистика. Предлагается вариант рассмотрения гуманитарстики как гуманитарной междисциплинарности, требующей для своего изучения специальной методологии. В качестве одного из методов отмеченной методологии представляется метод выявления терминологических гнезд. Терминологическое гнездо рассматривается как совокупность терминологических ветвей, каждая из которых формируется на основании того или иного ключевого термина. Делается вывод о том, что метод выявления терминологических гнезд может быть эффективен при изучении сложных гуманитарных дискурсов. Помимо этого терминологические гнезда способствуют прояснению гуманитарных дисциплинарных матриц.Документ Гуманитарная сложность в контексте ближайших категориальных понятий(2015) Богатая, Лидия Николаевна; Богата, Лідія Миколаївна; Bohata, Lidiia M.В статье отмечается, что сложность является одним из ключевых представлений современной картины мира. В последнее время сложность стала обнаруживаться в гуманитаристике, в которой пока отсутствует отрефлексированный методологический аппарат для ее исследований. Автором вводятся представления о стилевых проявлениях гуманитарной сложности. В развиваемом подходе предлагается рассматривать дискурс и гуманитарную сложность как первоочередные элементы нового терминологического инструментария. К ряду ближайших категориальных понятий отнесены: культура как производство, социокультурное проектирование, коммуникативность, символизация, картографирование, «движение по ту сторону слов»Документ Гуманитарная сложность в контексте некоторых актуальных понятий современной культуры(;, 2016) Богатая, Лидия Николаевна; Богата, Лідія Миколаївна; Bohata, Lidiia M.Гуманитарная сложность — это новый теоретический конструкт, исследовательский потенциал которого пока только проясняется. В статье гуманитарная сложность рассматривается в контексте представлений об авангарде, модернизации, инновациях. Гуманитарная сложность связывается с практиками выявления внутреннего порядка, который противостоит порядку внешнему. Утверждается взгляд на личность человека, формируемую под воздействием внешних социальных порядков, норм. Личность противопоставляется индивидуальности. Развивается мысль о том, что именно индивидуальность способна и призвана обнаруживать внутренние порядки, увеличивающие гуманитарную сложность. Делается вывод о том, что размышления о гуманитарной сложности естественным образом ведут к переосмыслению существующей системы ценностей. Представлен набор ключевых терминов, позволяющих продолжить дальнейшее исследование конструкта «гуманитарная сложность». К этому терминологическому ряду отнесены термины: простота, личность, индивидуальность, внешний и внутренний порядок, понимание, внутренняя хаотизация.Документ Гуманітарна складність та техніка рецепції(2018) Богатая, Лидия Николаевна; Богата, Лідія Миколаївна; Bohata, Lidiia M.Конструкт гуманітарна складність був уведений до наукового обiгу кілька років тому. Доцільність використання нового словосполучення обумовлюється наступними чинниками. Будь-які сучасні гуманітарні дослідження, в якій би галузі гуманітарного знання вони не здійснювалися, зазнають значних міждисциплінарних впливiв. Як наслiдок відбувається своєрідне «розмивання» тих чи iнших дослідницьких підходів, позицій. В текстах з ׳являються безлічі випадкових відхилень, які складно враховувати і на які, одночас, не можливо не звертати уваги. Фактично, це один з варіантів прояву гуманітарної складності, яка більш детально розглядалася автором цього тексту в публікаціях.Документ Дом многомерного человека(2010) Богатая, Лидия Николаевна; Богата, Лідія Миколаївна; Bohata, Lidiia M.Писать об интервальной концепции, история существования которой насчитывает практически пол столетия, достаточно рискованное мероприятие, потому что детально проследить все происходившие за столько лет изменения может только человек в эту концепцию и ее событийный шлейф глубоко вовлеченный. Что же касается позиции стороннего наблюдателя, то она всегда является неловкой и уязвимой. Неполнота информации, приверженность иным концептуальным установкам приводят к неминуемым искажениям и некоторой поверхностности. Но, с другой стороны, статус стороннего наблюдателя позволяет зафиксировать извне то, что не всегда просматривается изнутри.Документ Еschatos в зеркалах предчувствий или о методе управления многоголосием(2011) Богатая, Лидия Николаевна; Богата, Лідія Миколаївна; Bohata, Lidiia M.Есть ли смысл в размышлениях о «последнем»? Если говорить о Дне первом и Дне последнем, то исторически сложилась определенная асимметрия по отношению к осмыслению этих двух фундаментальных моментов бытия. День первый достаточно подробно описан в религиозных текстах, создано и создается множество научных теорий, призванных описать те процессы, которые происходили в Начале. Ситуация же осмысления «конца» оказывается значительно более сложной. Конец отдаляют, предпочитают о нем не думать, окутывают бесчисленными футурологическими прогнозами, символами, пробраться через которые оказывается достаточно сложно. В результате День последний выпадает из сферы серьезных рассмотрений и всех тех, кто осмеливается коснуться темы эсхатоса, как-то автоматически причисляют к группе исследователей, готовых копаться в периодически возобновляющихся потоках ненаучных эсхатологических предчувствий.Документ Информопластика: потенциал нового терминологического конструкта(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2013) Богатая, Лидия Николаевна; Богата, Лідія Миколаївна; Bohata, Lidiia M.В статье предлагается к рассмотрению новый терминологический конструкт – информопластика. С целью прояснения возможностей нового термина исследуется семантическая история слова пластика и словообразовательный потенциал термина информация. Вводятся представления об информопластических возможностях новых терминологических конструктов. Терминологический конструкт информопластика рассматривается как лингвогибрид, эффективный при исследованиях поэтической рациональности, терминологической инноватики. Делается вывод о том, что появление нового термина информопластика стимулирует формирование новой категориальной сетки. В эту сетку могут быть включены такие категориальные понятия как: информация, пластика, информопластика, информер, поэтическя рациональность. При этом пластика толкуется как искусство обнаружения внешнего Закона, Закона жизни целого, Закона эстетик становления. Подчеркивается, что искусство пластики доступно эстетически одаренному человечеству, всесторонне (многомерно) осваивающему мир в согласии со внутренне обнаруживаемым Законом. В статье предлагается к рассмотрению новое толкование термина информер. Информер – это одновременно коллективный и индивидуальный субъект, носитель коллективной и индивидуальной этики, осваивающий возможности поэтической рациональности. Формулируется заключение, что в контексте отмеченного новое звучание могут обрести уже отрефлексированные в рамках других подходов представления об информационное поле, ноосфере, пневматосфере, информосфере, семантическом континууме, аутопоэзисе и многое другое.Документ Конец постмодернизма ?(2004) Богатая, Лидия Николаевна; Богата, Лідія Миколаївна; Bohata, Lidiia M.В статье рассматриваются взгляды И.Пригожина на природу события, закона, на характеристику современного этапа развития науки в контексте идей постмодерна.