07. Факультет журналістики, реклами та видавничої справи
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд 07. Факультет журналістики, реклами та видавничої справи за Автор "Dzhydzhora, Yevhen V."
Зараз показуємо 1 - 20 з 39
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Exordium у києворуській агіографії XI–XIII ст.: різновиди авторських інтенцій до читача(2020) Джиджора, Євген Володимирович; Джиджора, Евгений Владимирович; Dzhydzhora, Yevhen V.Досліджено різновиди авторського вступу у перекладній та оригінальній києворуській агіографії XI‒XIII ст. З-поміж інших проаналізовано структурне функціонування тематичного ключа у двох формах, традиційної для середньовічної книжності ars-poetica у двох формах, заохочувального авторського звернення до читача. Відповідно до кожного різновиду вступу прокоментовано особливості авторської інтенції. Також в усіх випадках показане конкретне співвідношення основних стратегій літературного агіографічного викладу – розмірковування та оповіді.Документ Mineya in the corps of Kyivan Rus’ hymnographic collection 10th - 13th centuries(Одесский национальный университет имени И. И. Мечникова, 2017) Dzhydzhora, Yevhen V.; Джиджора, Євген Володимирович; Джиджора, Евгений ВладимировичIn the article there is researched the place of mineya as a type of hymnographic book among other liturgical reports in the literature of Kyivan Rus’ of the 11th – 13th centuries. Kyivan Rus’ hymnography is part of the Eastern Christian clerical literature. The structure of the Kyivan-rusian mines reflects the literary traditions of Syriac, Greek and Bulgarian anthemology. Mineya is represented by the largest number of lists in the literature of Kyivan Rus’ of 11th – 13th centuries among other liturgical books.Документ Автор-традиціоналіст у середньовічному творі: форми взаємодії з читачем(2020) Джиджора, Євген Володимирович; Джиджора, Евгений Владимирович; Dzhydzhora, Yevhen V.Вивчено особливі умови здійснення творчого процесу в середньовічній літературі. Такими умовами визнано авторський поетичний традиціоналізм, який розкривається на трьох рівнях: дотримання жанрового канону, слідування загальноприйнятим зразкам; застосування мовно-літературного етикету. Означені умови дозволяють автору-традиціоналісту налагодити естетичний зв’язок із потенційним читачем. Прокоментовано три форми такого зв’язку: налаштування читача на відповідне сприйняття за допомогою цитат; прохання помолитися або й виправити написане; звернення із певним закликом.Документ Візуальна маніпуляція «місцем ведучого» у програмах М. Михалкова Бесогон TV(2020) Джиджора, Євген Володимирович; Джиджора, Евгений Владимирович; Dzhydzhora, Yevhen V.З-поміж численних форм маніпуляції суспільною свідомістю окреме місце займають форми візуальної сугестії. Традиційно при створенні популярного ток-шоу, відеоблогу чи телепрограми автори-сценаристи приділяють серйозну увагу оформленню візуального ряду. Враховується не тільки, хто буде в кадрі, але й як виглядатимуть спікери, у що буде вбраний ведучий, який інтер’єр буде навколо його робочого місця, як буде виставлене світло, як падатимуть тіні, з яких ракурсів працюватимуть камери та багато інших дрібних, але не менш важливих, деталей.Документ Гімнографія [209-219](2013) Джиджора, Євген Володимирович; Джиджора, Евгений Владимирович; Dzhydzhora, Yevhen V.Як уже зазначалося, у давньокиївській літературі основний масив перекладних творів становили тексти, передбачені Уставом (Типіконом). Серед них окреме місце посідали богослужбові пісні — урочисто-охвальні або ж скорботно-покаянні співи, які виголошувалися під час церковних служб і мали мелодико-поетичну форму звернення вірян до Бога. Умовно називаючи їх «гімнографічними», вважаємо, що це не так родо-жанрове узагальнення поетичних творів, як визначення їх ролі у житті середньовічного християнина. Адже каяття, сповідання, похвали Богу, Богородиці, святим та молитви до них не лише зачитувалися келійно, а й розспівувалися під час богослужінь. Саме така поліфункціональність текстів, призначених для колективного співу на богослужінні, й постає основою для їх жанрового виокремлення.Документ Гімнографія [c. 417-479](Наукова думка, 2013) Джиджора, Євген Володимирович; Dzhydzhora, Yevhen V.; Джиджора, Евгений ВладимировичОригінальна давньокиївська гімнографія, як і перші агіографічні, історіографічні та проповідницькі твори, з’явилася невдовзі по християнізації руських земель, у XI ст. Вона не знала тривалої еволюції пісенних жанрів — київські книжники упродовж X—XI ст. послуговувалися моделями візантійських кліриків — жанровими різновидами давньогрецької літургійної поезії, послідовністю співів на «канонному» богослужінні та основними мелодійними формами. Чітке дотримання мелодичних моделей було зумовлене потребою зберегти ритмічність співу, універсальну складову і праукраїнського художнього мовлення.Документ Гімнографія Київської Русі XI-XIII сторіч: Структурне ціле канону мінейного циклу (автореф.)(2018) Джиджора, Євген Володимирович; Джиджора, Евгений Владимирович; Dzhydzhora, Yevhen V.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 – українська література. – Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Київ, 2018. У монографії здійснено комплексне дослідження закономірностей забезпечення зв’язності структурних елементів у літературно-художньому цілому мінейних канонів Київської Русі XI-XIII ст. У середньовічній літературі канон мінейного циклу має структурну організацію багатоярусного конструкта, зв’язність елементів якого простежується на трьох рівнях: 1) парадигмальному (у межах єдиної теми, що об’єднує дев’ять пісень твору й утримується / не утримується за допомогою акровірша); 2) інтегральному (у межах дев’яти окремих локальних тем, що інтегруються в ірмос і тропарі); 3) образному (в межах оспіваного образу, що складається з одного / кількох семіотичних ядер за наявності / відсутності семіотичної периферії). В літературі Київської Русі XI-XIII ст. служба мінейного циклу – це обумовлена волею автора (редактора, компілятора, переписувача тощо) система різножанрових пісенних творів, концептуально підпорядкованих єдиній меті та втілених у конкретному богослужбовому збірнику. В середньовічному гімнографічному творі ключовим принципом відтворення образу є символізація. Символ має складну структуру, що містить три основні властивості. Перша – особливе узгодження семіотичних складових. Друга – семантична поліфонія, тобто багатозначність символу. І третя – різні ступені співпричетності типового образу визначальному архетипу. У гімнографічному творі оспівуваний образ становить найнижчий рівень структурної організації. Проте саме цей найнижчий рівень виступає системоутворюючим компонентом, що забезпечує ідейно- композиційну зв’язність єдиної парадигмальної теми та дев’яти локальних тем у структурному цілому мінейного канону. З огляду на узгодження семіотичних складових, досліджені мінейні пам’яткі Київської Русі XI-XIII ст. розрізняються як такі, де автор здійснює: найпростішу будову образу; ускладнену будову образу; надскладну будову образу. За найпростішої, ускладненої та надскладної будови образу можливі два варіанти співвідношення семіотичного ядра та периферії. У першому випадку в основі образу лежать одне, два, три або більше семіотичних ядра за відсутності семіотичної периферії. У другому випадку – семіотичні ядра за наявності семіотичної периферії.Документ Гімнографія Київської Русі XI–XIII сторіч: структурне ціле канону мінейного циклу(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Джиджора, Євген Володимирович; Dzhydzhora, Yevhen V.; Джиджора, Евгений ВладимировичУ монографії досліджено закономірності забезпечення зв’язності структурних елементів у літературно-художньому цілому такого по- пулярного гімнографічного жанру літератури Київської Русі як канон мінейного циклу. Книга розрахована на фахівців із середньовічної культури та літератури, студентів, аспірантів та усіх, хто цікавиться проблемами медієвістики.Документ До проблеми літературознавчого вивчення середньовічної гімнографії (постановка питання)(2016) Джиджора, Євген Володимирович; Джиджора, Евгений Владимирович; Dzhydzhora, Yevhen V.Середньовічна гімнографія – сукупність літературних поетичних жанрів, які в християнській церкві прийнято було співати під час богослужіння. На сьогодні, як слушно зауважує О. Кожушний, така релігійно-музично-поетична природа гімнографічних творів викликає широкий дослідницький інтерес «як для церковних науковців: богословів-літургістів, патрологів, церковних археологів, істориків християнського мистецтва, так і для світських: літературознавців, філологів-класиків, візантиністів, культурологів, музикознавців і всіх тих, хто не залишається байдужим, зустрівшись із глибиною богословської думки і поетикою її зовнішнього вираження» [5: 10].Документ Интерпретация библейского материала в древнекиевской гимнографии(2014) Джиджора, Евгений Владимирович; Dzhydzhora, Yevhen V.; Джиджора, Євген ВолодимировичСредневековая литература, как известно, гіредполагает «припоми- нание» сюжетов и образов, реализованньїх в библейских книгах. Лите- ратурньїе аллюзии на авторитетньїе текстьі позволяют авторам, во-пер- вьіх, в очередной раз «прочитьівать» важиьіе собьітия священной исто- рии, а во-вторьіх, оценивать описьіваемьіе ими ситуации с позиции об- щепринятьтх для христианского мировосприятия тигіов поведения и межличностного взаимодействия (ииьіми словами, соотносить то, что они видят вокруг себя или в самих себе, с боговдохновенной истиной, которая признается неоспоримо значимой и на фоне которой действи- тельность может измеряться на предмет степени соответствия либо не- соответствия идеальной системе ценностей). Богооткровенньїй матери- ал, таким образом, становится способом идейно-художественного ори- ентирования средневековьіх книжников, устанавливающих связи между своего рода «непреходящим» и «конкретним».Документ Исследования по средневековой литературе XI-XV вв.(Одесский национальный университет имени И. И. Мечникова, 2012) Джиджора, Евгений Владимирович; Джиджора, Євген Володимирович; Dzhydzhora, Yevhen V.В книге исследуются актуальные проблемы средневековой литературы XI–XV вв. В первой и второй частях представлены статьи, в которых рассматриваются теоретические вопросы средневековой книжности, а также раскрываются некоторые особенности ранней киеворусской гимнографии. Третья часть — монография, посвященная агиографическому творчеству выдающегося древнерусского книжника — Епифания Премудрого. Книга предназначена специалистам-медиевистам, студентам, аспирантам и всем, кто интересуется средневековой литературой и культурой.Документ Как создается „качественное время” в современной массовой культуре(2021) Dzhydzhora, Yevhen V.; Джиджора, Євген Володимирович; Джиджора, Евгений ВладимировичThe article deals with the phenomenon of “quality time” in the modern mass culture at the beginning of the 21st century. One of the most notable trends is the use of interactivity in creating cinematic works and computer games. Interactive storytelling allows the spectator/player to choose options for the development of the action and thus independently build the plot of the game film. Such involvement in creating a work of mass culture is an exciting new way to occupy the recipient’s time qualitatively. The variability and artistic potential of interactive cinema are discussed based on the example of one of the most popular computer games of recent years – “Detroit: Become Human” (2018) from the French studio “Quantic Dream”.Документ Києворуська література XI – XII століття як середньовічна(2016) Джиджора, Євген Володимирович; Dzhydzhora, Yevhen V.; Джиджора, Евгений ВладимировичIn the article there is researched the phenomenon of Kyivan Rus’ literature of the 11th – 12th centuries. Among the characteristic features, allowing to refer Kyivan Rus’ literature of the 11th – 12th centuries the medieval type are: the origin of literature, conditions for its spreading, external and internal parameters of literary quality, as well as linguistic-stylistic encoding.Документ Композиционные формы изложения в Шестодневе Иоанна Экзарха Болгарского и Христианской Топографии Козьмы Индикоплова(2014) Джиджора, Евгений Владимирович; Джиджора, Євген Володимирович; Dzhydzhora, Yevhen V.Средневековые так называемые «естественнонаучные» сочинения составляют, как известно, отдельную группу разъяснительных произведений, рассчитанных на хорошо образованную и осведомленную аудиторию верующих интеллектуалов, ищущих богословско-философского обоснования различным процессам, протекающим в природе. При этом рассуждения о строении мироздания и об особенностях существования животного и растительного миров носят церковно- догматический и потому нравственно-воспитательный характер. А поскольку средневековые мыслители воспринимают действительность как «символическое выражение трансцендентного замысла », образно явленное «отображение религиозной идеи», природные явления не столько описываются такими, какими они есть, сколько истолковываются как завуалированные воплощения сокровенных смыслов христианского вероучения.Документ Композиция агиографических произведений Епифания Премудрого(2002) Джиджора, Евгений Владимирович; Dzhydzhora, Yevhen V.; Джиджора, Євген ВолодимировичИсследователи агиографических произведений Епифания Премудрого отмечают стилистическое и композиционное своеобразие текстов. Композиционная организация указанных житий представляет собой традиционное в агиографии единство трех частей: “предисловия”, “основной части” и “похвального слова”. В данной статье рассматриваются особенности композиционного построения “основной части” ЖСтП и ЖСР. Речь идет о составе и соотношении формальных компонентов отображения, точнее — одной из подсистем композиционной организации — объектных отношений.Документ Космологічні твори(2013) Джиджора, Євген Володимирович; Dzhydzhora, Yevhen V.; Джиджора, Евгений ВладимировичУ києворуській літературі окрему групу перекладних пам’яток становлять космологічні твори — коментарі-тлумачення біблійних оповідей про виникнення та улаштування світу («Шестоднев», «Християнська топографія»). Розраховані на освічену аудиторію, ці розповіді містять богословсько-філософські роздуми про структуру Всесвіту, закономірності розвитку різноманітних процесів у природі, особливості існування тваринного та рослинного світів тощо. Винятковою відмінністю таких міркувань є їхня релігійно-дидактична основа, адже, на противагу античній добі, за християнського Середньовіччя навколишній світ сприймається як творіння Бога, в якому наявне символічне вираження трансцендентного задуму. Отож у цих екзегетичних текстах кожне природне явище описано не так з погляду його характерних ознак, як стосовно підтвердженої ним релігійної думки.Документ Літературний стиль : метод. вказівки та завдання для студ. 1 курсу здобувачів освітнього ступеня «бакалавр» спец. 061 "Журналістика"(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Джиджора, Євген Володимирович; Джиджора, Евгений Владимирович; Dzhydzhora, Yevhen V.Дисципліна «Літературний стиль» викладається студентам 1 курсу ОКР бакалавр спеціальності 061 журналістика впродовж двох семестрів. У I семестрі загальна кількість годин – 90, з них 48 лекцій, 42 самостійної роботи. У II семестрі загальна кількість годин – 90, з них 52 лекцій, 38 самостійної роботи. Підсумкова форма контролю – іспит. «Літературний стиль» входить до складу загальних гуманітарних дисциплін, що становлять основу фахової підготовки бакалаврів зі спеціальності журналістика. Вивчення цієї дисципліни має пізнавальне значення і сприяє формуванню культурного та професійного рівня студентів. Розуміння етапів становлення світового літературного процесу, змін літературних стилів та основних тенденцій розвитку окремих літературних формацій є вкрай важливим у якісному освітньому зростанні майбутніх журналістів та фахівців у галузі соціальних комунікацій. Адже сучасний інформаційний світ вимагає особливих компетентностей від працівників загальних та спеціалізованих медіа (журналістів, редакторів, літературних критиків, публіцистів, арт-кураторів, мистецтвознавців, тощо)Документ Метатекст та онлайн-розслідування як новий формат журналістського розслідування (на прикладі публікацій інтернет-порталу «Цензор.Нет» за 2014-2017 рр.)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Журавель, Дмитро Валерійович; Джиджора, Євген Володимирович; Журавель, Дмитрий Валерьевич; Джиджора, Евгений Владимирович; Zhuravel, Dmytro V.; Dzhydzhora, Yevhen V.Зростання популярності жанру журналістського розслідування в Україні спровокувало появу принципово нових методів його формування та трансформацію звичної та класичної для пострадянської журналістики форми. Цілісного, монолітного тексту не завжди вистачає для того, аби задовільнити читацьку аудиторію та вибудувати повноцінну картину подій. У дослідження проаналізований нестандартний підхід до створення журналістського розслідування авторами інтернет-порталу «Цензор.Нет». Описано методи та способи створення такого матеріалу за допомогою формату метатексту та онлайн-розслідування. Показано розвиток та трансформацію жанру протягом останніх років та фактори, котрі впливають на такі зміни. Автор статті демонструє, що відмова від стандартного розуміння жанру – це не завжди порушення певних норм чи правил, але й спосіб, інструмент, за допомогою якого можливо осучаснити та наблизити до потреб аудиторії сучасні матеріали. У фокусі уваги автора – інтернет-портал «Цензор.Нет», один з головних загальноукраїнських ЗМІ, журналісти якого вважаються одними з кращих розслідувачів країни.Документ "Новий Костянтин": рівноапостольний князь Володимир у ранній києворуській літературі(2015) Джиджора, Євген Володимирович; Dzhydzhora, Yevhen V.; Джиджора, Евгений ВладимировичУ статті досліджуються особливості символізації образу святого князя Володимира у ранній києворуській літературі. У низці агіографічних, гомілетичних та гімнографічних пам'яток святий князь Володимир постає новим апостолом.Документ Основні напрями символізації відтворюваного образа у середньовічному літературному творі(2016) Джиджора, Євген Володимирович; Dzhydzhora, Yevhen V.; Джиджора, Евгений ВладимировичУ теоретичній статті проаналізовано три основні напрями символізації образної системи у середньовічному літературному творі. Особливе іменування / перейменування образу, опредметнення образу та синергійний зв’язок образа з Богом продукують три відповідних види сенсів, що складають архітектонічну модель відтворюваного об’єкту.