Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Феномен релігії в постсекулярну добу: трансформація під час війни
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Плетень, Вероніка Анатоліївна
Сучасний світ пропонує багато релігійних концепцій, тож людина має право мати власну думку, притримуватися тієї чи іншої світоглядної концепції. Та що може змусити вплинути на сформовану релігійну свідомість? Різка зміна подій, втручання у звичне життя людини, війна. Саме війна вносить зміни майже в кожну сферу людського буття. Вона в змозі трансформувати уявлення людей про ті чи інші цінності, ставлення до духовного життя та сенсів, стимулювати до пошуків істини, допомогти повірити або зневіритись.
Мозаїка у візуалізації культурного простору середньовічного міста
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Передерій, Аліна Володимирівна
У динамічному світі сучасного мистецтва та культурної спадщини, здатність візуалізувати історичні та культурні простори набуває особливого значення. Зокрема, мозаїка, як один із найдавніших видів образотворчого мистецтва, відіграє ключову роль у відтворенні культурного простору. Ця дипломна робота присвячена аналізу ролі мозаїки не тільки як художнього елементу, але й як важливого інструменту візуалізації та інтерпретації культурного простору, з особливим фокусом на мозаїках середньовічної Равенни.
Актуалізація проблем збереження архіологічних пам'яток корінного населення Австралії
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Пеньковська, Аліса Володимирівна
Представники корінного населення Австралії, спадкоємці стародавніх цивілізацій, пильно стежать за збереженням своєї культурної спадщини. Для них археологічні пам'ятки — це не лише безцінні свідки минулого, але й живі зв'язки зі своєю історією, місцям предків та джерелом духовної сили. Ставлення до археологічних пам'яток і ритуалів захоронення, оскільки останки вважаються священними, має особливе значення та вимагає обережного та поважного ставлення.
Іван Котляревський в суспільному житті України кінця XVIII - XIX ст.
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Паращук, Роман Володимирович
Події сучасної повномасштабної війни Росії проти України поставили необхідність переосмислення української історії, діяльності її видатних особистостей. Особливо це стосується періоду кінця XVIII – початку ХІХ ст., коли імперією були знищені залишки української державності (Гетьманщина та Запорозька Січ), здавалось би відбувалась втрата національної політичної еліти. Ці процеси виглядали цілком доконаними фактами. Однак саме в Лівобережній та Слобідській Україні, незважаючи на близькість кордону з Російської імперією зберіглася пам’ять про козацьку славу, перемоги та традиції. Незважаючи на русифікацію, не зникло усвідомлення української особливості, зберіглося розуміння власної історії та власної держави. Необхідність підтвердження статусу дворянства вимагало від колишньої козацької старшини звертання до документів про походження, що в свою чергу викликало інтерес та гордість за свій народ та його минуле. Таке захоплення дало початок національному відродженню. Активними провідниками українського національного відродження, прибічниками державницької ідеї у політичній думці кінця XVIII – початку XIX ст. були письменник Я. Маркович, історик В. Рубан, громадські діячі В. Капніст та Ф. Туманський, колекціонер А. Чепа, економіст В. Каразін та інші. Одним з яскравих представників відродження став Іван Петрович Котляревський.
Культурно-релігійні витоки ментальності польської шляхти XV-XVI ст.
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Параскєв, Георгій Сергійович
Річ Посполита на свій час була унікальною державою, у якій міцно сповідувалися інститути свободи нобілітету і де нобілітет репрезентував державу, у той час як у Західній Європі держави ставали все більш абсолютистськими. Панівний стан держави – шляхта, за різними оцінками складав від 7% до 11% населення держави та мав право брати участь у виборах короля. Важливою частиною шляхти Речі Посполитої були саме привілейовані представники Королівства Польського. Польська шляхта як стан значно вплинула на образ дворян русинів та литвинів.
Пропаганда в українському націоналістичному русі на Західній Україні у міжвоєнний період: структура, види та форми
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Омельченко, Володимир Володимирович
“Слава Україні! – Героям Слава!” – ці гасла пропаганда організованого українського націоналізму запозичила, ще з часів визвольних змагань 1917-1921 років, але адаптувала і маштабувала її під свою боротьбу. Знамениту пісню “Зродились ми великої години”, яку співали на Революції Гідності, і співають у бліндажах російсько- української війни, написали вже безпосередньо на замовлення Проводу Українських Націоналістів в 1932 році. Проста, лаконічна назва статті Степана Бандери: “з москалями немає спільної мови” сьогодні як ніколи актуальна. Дивовижно, але пропагандистські, агітаційні, ідеологічні матеріали, які починали створювати сто років тому і досі актуальні. Що, які якості дали пропаганді українського націоналізму, яку на перших етапах створював гурток з кількох десятків ентузіастів, таке довголіття – це головне питання цього скромного і поспішного дослідження.
Етнокультурний туризм Вінниччини: ресурси, історія, перспективи
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Назаренко, Богдан Васильович
Етнокультурний туризм є однією з найбільш перспективних форм туристичної діяльності, що сприяє збереженню та популяризації культурної спадщини, а також розвитку місцевих громад. Вінниччина зі своєю багатою історією та різноманітною культурою, має значний потенціал для розвитку цього напрямку туризму. Територія регіону є домівкою для багатьох етнічних груп, які зберегли свої традиції, обряди та культурні звичаї, що створює унікальні можливості для залучення туристів.
Романтизація культури у художній спадщині Е. Делакруа
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Міщенко, Ніна Юріївна
Романтизм (фр. romantisime) – один iз провiдних напрямiв у мистецтві, лiтературi та науцi. Виник наприкiнцi XVIII ст. у Нiмеччинi, Англiї й Францiї, на початку XIX ст. поширився у Польщi, Австрiї, а також в Українi, згодом охопив iншi країни Європи, Пiвнiчної i Пiвденної Америки. У XVIII ст. романтичним називали усе незвичайне, фантастичне, дивне, таке, що зустрiчається лише у книгах (романах), а не в життi.
Тематизація воєнної травми в європейському кінематографі середини ХХ століття: культурологічний аналіз
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Кучер, Олександр Юрійович
В наш час, коли світ все ще бореться з наслідками війни та тривалими конфліктами, тема воєнної травми та її багатого символізму, яскраво відображеного в європейському кіно середини XX століття, стає актуальною як ніколи. Війна, подібно до поширеної хвороби, завжди залишає незгладимий слід у суспільствах. Психологічні та соціальні рани, завдані війною, виходять за межі поля бою, впливаючи на життя як солдатів, так і цивільних осіб довгий час після закінчення конфліктів. Воєнна травма, подібно до невидимої епідемії, не щадить нікого, впливаючи як на сильних світу цього, так і на беззахисних. Вона змушує людей переосмислювати свої цінності та часто призводить до перегляду суспільних норм. Цікаво, що ця травма часто слугувала каталізатором для культурного вираження та трансформації.
Феномен війни як - переосмислення культурних цінностей
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Кулябко, Марія Олегівна
Актуальність дослідження феномену війни та його впливу на переосмислення цінностей характеризується сучасним глобальним контекстом, де конфлікти та сутички мають вагому роль у формуванні індивідуальних та колективних цінностей суспільства. По-перше, зміни в природі війни та її вплив на суспільство стали більш комплексними. Зокрема, інформаційні технології та глобалізація надали конфліктам нові аспекти та змінили динаміку взаємодії. Дослідження феномену війни в сучасному світі дозволяє розуміти, як ці трансформації впливають на цінності особистості та суспільства в цілому. По-друге, враховуючи психологічний аспект війни та її вплив на емоційний стан індивідів, можна визначити, як ці переживання формують нові ціннісні уявлення. Важливість такого дослідження полягає в розкритті механізмів адаптації та подолання стресових ситуацій, що виникають внаслідок військових подій. По-третє, зважаючи на політичний аспект війни як інструменту впливу, розуміння його впливу на цінності суспільства визначає можливі сценарії розвитку подій та сприяє розробці стратегій відновлення та утвердження цінностей, які сприяють миру та стабільності. Отже, дослідження феномену війни і його вплив на переосмислення цінностей є актуальним завданням, яке враховує сучасні реалії та дозволяє зрозуміти, як ці виклики впливають на наше бачення світу та життя.