Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Іван Котляревський в суспільному житті України кінця XVIII - XIX ст.
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Паращук, Роман Володимирович
Події сучасної повномасштабної війни Росії проти України поставили необхідність переосмислення української історії, діяльності її видатних особистостей. Особливо це стосується періоду кінця XVIII – початку ХІХ ст., коли імперією були знищені залишки української державності (Гетьманщина та Запорозька Січ), здавалось би відбувалась втрата національної політичної еліти. Ці процеси виглядали цілком доконаними фактами. Однак саме в Лівобережній та Слобідській Україні, незважаючи на близькість кордону з Російської імперією зберіглася пам’ять про козацьку славу, перемоги та традиції. Незважаючи на русифікацію, не зникло усвідомлення української особливості, зберіглося розуміння власної історії та власної держави. Необхідність підтвердження статусу дворянства вимагало від колишньої козацької старшини звертання до документів про походження, що в свою чергу викликало інтерес та гордість за свій народ та його минуле. Таке захоплення дало початок національному відродженню. Активними провідниками українського національного відродження, прибічниками державницької ідеї у політичній думці кінця XVIII – початку XIX ст. були письменник Я. Маркович, історик В. Рубан, громадські діячі В. Капніст та Ф. Туманський, колекціонер А. Чепа, економіст В. Каразін та інші. Одним з яскравих представників відродження став Іван Петрович Котляревський.
Культурно-релігійні витоки ментальності польської шляхти XV-XVI ст.
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Параскєв, Георгій Сергійович
Річ Посполита на свій час була унікальною державою, у якій міцно сповідувалися інститути свободи нобілітету і де нобілітет репрезентував державу, у той час як у Західній Європі держави ставали все більш абсолютистськими. Панівний стан держави – шляхта, за різними оцінками складав від 7% до 11% населення держави та мав право брати участь у виборах короля. Важливою частиною шляхти Речі Посполитої були саме привілейовані представники Королівства Польського. Польська шляхта як стан значно вплинула на образ дворян русинів та литвинів.
Пропаганда в українському націоналістичному русі на Західній Україні у міжвоєнний період: структура, види та форми
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Омельченко, Володимир Володимирович
“Слава Україні! – Героям Слава!” – ці гасла пропаганда організованого українського націоналізму запозичила, ще з часів визвольних змагань 1917-1921 років, але адаптувала і маштабувала її під свою боротьбу. Знамениту пісню “Зродились ми великої години”, яку співали на Революції Гідності, і співають у бліндажах російсько- української війни, написали вже безпосередньо на замовлення Проводу Українських Націоналістів в 1932 році. Проста, лаконічна назва статті Степана Бандери: “з москалями немає спільної мови” сьогодні як ніколи актуальна. Дивовижно, але пропагандистські, агітаційні, ідеологічні матеріали, які починали створювати сто років тому і досі актуальні. Що, які якості дали пропаганді українського націоналізму, яку на перших етапах створював гурток з кількох десятків ентузіастів, таке довголіття – це головне питання цього скромного і поспішного дослідження.
Етнокультурний туризм Вінниччини: ресурси, історія, перспективи
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Назаренко, Богдан Васильович
Етнокультурний туризм є однією з найбільш перспективних форм туристичної діяльності, що сприяє збереженню та популяризації культурної спадщини, а також розвитку місцевих громад. Вінниччина зі своєю багатою історією та різноманітною культурою, має значний потенціал для розвитку цього напрямку туризму. Територія регіону є домівкою для багатьох етнічних груп, які зберегли свої традиції, обряди та культурні звичаї, що створює унікальні можливості для залучення туристів.
Романтизація культури у художній спадщині Е. Делакруа
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Міщенко, Ніна Юріївна
Романтизм (фр. romantisime) – один iз провiдних напрямiв у мистецтві, лiтературi та науцi. Виник наприкiнцi XVIII ст. у Нiмеччинi, Англiї й Францiї, на початку XIX ст. поширився у Польщi, Австрiї, а також в Українi, згодом охопив iншi країни Європи, Пiвнiчної i Пiвденної Америки. У XVIII ст. романтичним називали усе незвичайне, фантастичне, дивне, таке, що зустрiчається лише у книгах (романах), а не в життi.
Тематизація воєнної травми в європейському кінематографі середини ХХ століття: культурологічний аналіз
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Кучер, Олександр Юрійович
В наш час, коли світ все ще бореться з наслідками війни та тривалими конфліктами, тема воєнної травми та її багатого символізму, яскраво відображеного в європейському кіно середини XX століття, стає актуальною як ніколи. Війна, подібно до поширеної хвороби, завжди залишає незгладимий слід у суспільствах. Психологічні та соціальні рани, завдані війною, виходять за межі поля бою, впливаючи на життя як солдатів, так і цивільних осіб довгий час після закінчення конфліктів. Воєнна травма, подібно до невидимої епідемії, не щадить нікого, впливаючи як на сильних світу цього, так і на беззахисних. Вона змушує людей переосмислювати свої цінності та часто призводить до перегляду суспільних норм. Цікаво, що ця травма часто слугувала каталізатором для культурного вираження та трансформації.
Феномен війни як - переосмислення культурних цінностей
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Кулябко, Марія Олегівна
Актуальність дослідження феномену війни та його впливу на переосмислення цінностей характеризується сучасним глобальним контекстом, де конфлікти та сутички мають вагому роль у формуванні індивідуальних та колективних цінностей суспільства. По-перше, зміни в природі війни та її вплив на суспільство стали більш комплексними. Зокрема, інформаційні технології та глобалізація надали конфліктам нові аспекти та змінили динаміку взаємодії. Дослідження феномену війни в сучасному світі дозволяє розуміти, як ці трансформації впливають на цінності особистості та суспільства в цілому. По-друге, враховуючи психологічний аспект війни та її вплив на емоційний стан індивідів, можна визначити, як ці переживання формують нові ціннісні уявлення. Важливість такого дослідження полягає в розкритті механізмів адаптації та подолання стресових ситуацій, що виникають внаслідок військових подій. По-третє, зважаючи на політичний аспект війни як інструменту впливу, розуміння його впливу на цінності суспільства визначає можливі сценарії розвитку подій та сприяє розробці стратегій відновлення та утвердження цінностей, які сприяють миру та стабільності. Отже, дослідження феномену війни і його вплив на переосмислення цінностей є актуальним завданням, яке враховує сучасні реалії та дозволяє зрозуміти, як ці виклики впливають на наше бачення світу та життя.
Українознавчий компонент у сучасному освітньому процесі
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Криклива, Анна Володимирівна
Українознавчий компонент – це сукупність навчальних матеріалів, які спрямовані на вивчення та розуміння української мови, культури, історії, традицій та цінностей. Він включає в себе різноманітні аспекти української ідентичності та національного самоусвідомлення, що є ключовими для формування особистісного розвитку українських громадян.
Соціальні та методологічні виміри явища постколоніалізму
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Коноваленко, Ольга Олександрівна
Російсько-українська війна посилила в Україні процеси дерусифікації (позбавлення від спадщини Російської імперії та російськості) та декомунізації (позбавлення від спадщини Радянського Союзу). Ці два процеси серед іншого деякими дослідниками оцінюються як прояви деколонізації України, тобто процесу розриву України як колонії з Росією в різних її політичних утвореннях (Російська імперія, Радянський Союз) як метрополії. Сама ця оцінка стала можливою через зацікавленість українських дослідників таким західним академічним явищем, як постколоніалізм. Якщо б не було цього зацікавлення, то дослідники не говорили б про дерусифікацію та декомунізацію в таких поняттях, як «колоніалізм», «деколонізація», «антиколоніальне», «імперіалізм».
Людина та культурний простір в концепції Вальтера Бен'яміна
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Коломієць, Роман Вадимович
Культурний простір та його семантичні особливості, як відомо, впливає на процес формування національної свідомості та ідентичності народу. Саме в культурному просторі функціонує колективна національна пам'ять, розгортаються різні ідеологічні доктрини, які змагаються за вплив на свідомість громадян, які творять свої традиції, обряди, мову тощо. Вивчення культурного простору, запорука його єдності, популяризація його світоглядних настанов та цінностей є актуальним та важливими завданнями будь-якої нації чи її відокремленої частини.