Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Трансформація американо-ефіопських відносин в 1965-1967 роках
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Яговкін, Антон; Yahovkin, Anton
Автор ставить за мету дослідити трансформацію американо-ефіопських відносин в 1965–1967 роках, враховуючи внутрішньополітичні перипетії в Ефіопіїї. Наукова новизна статті полягає у комплексному аналізі впливу американо-ефіопських відносин на східноафриканський регіон в контексті зовнішньої політики США. Методи дослідження. В статті застосований історико-генетичний метод, що дозволив дослідити ґенезу східноафриканської політики США, простежити основні тенденції цього напрямку. Для комплексного аналізу американо-ефіопських відносин в 1965–1967 роках використано системний підхід, що допоміг окреслити економічні та геополітичні інтереси США у Східній Африці, цілі та задачі великих держав щодо Ефіопії, простежити в цьому контексті ставлення США до конфронтації Ефіопії з Сомалі та Еритреєю. Висновки. Незважаючи на орієнтацію зовнішньої політики імператора Ефіопії Хайле Селассіє I на США та його спроби задовольнити їх інтереси (зокрема у розміщенні військової бази на території Ефіопії), йому не вдалося перетворити Ефіопію на один із пріоритетів США. В ході дослідження визначено, що для США Ефіопія не становила зацікавленості не тільки як потенційний економічний партнер (вона залишалася сільськогосподарською країною), а й як військовий союзник. Автор доходить висновку, що США підтримували деякі плани імператора Ефіопії, наприклад, проект з приєд нання Еритреї до Ефіопської імперії, лише з міркувань про неможливість самостійного існування Еритреї та для підтримки стабільності на північному сході Африки, на західному узбережжі Червоного моря. Це мала регулювати Ефіопська імперія, яка потребувала виходу до моря і яка в той момент мала відносно сильну армію, здатну придушити будь-яку внутрішню реакцію і захистити кордони Еритреї, де розташовувалися американські військові бази.
Неочікуваний союз: політика США щодо утворення лівоцентристської коаліції в Італії
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Самофатов, Михайло Ігорович; Samofatov, Mykhailo I.
Холодна війна стала вагомим фактором впливу не тільки на зовнішню, а й на внутрішню політику Італії. Головною проблемою Італії як члена НАТО в середині XX ст. стала популярність лівих прорадянських партій, і можлива втрата влади правлячою Християнсько-Демократичною партією. Альянс християнських демократів разом із соціалістами став несподіваним засобом вирішення поточних проблем, і США, підтримавши даний союз, продемонстрували здатність до гнучкості у веденні зовнішньої політики щодо своїх союзників.
З історії впровадження дисципліни «Історія України» у вишах УРСР в 1930-х рр.: методичний аспект
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Левченко, Валерій Валерійович; Левченко, Галина Сергіївна; Levchenko, Valerii V.; Levchenko, Halina S.
У статті на підґрунті вперше введеного до наукового обігу раніше неопублікованого архівного документа досліджено еволюцію радянської державної політики у сфері вищої історичної освіти в УРСР в 1930-х рр. На основі архівних і опублікованих джерел представлено політичні, суспільні та методичні умови впровадження дисципліни «Історія України» у вищій школі УРСР. Продемонстровано вплив динаміки політичного розвитку держави на теорію і практику вивчення історії України. Проаналізовано ідеологічні, політичні й методологічні причини, які призвели до впровадження історії України як спеціального курсу. Історичні сюжети дисципліни «Історія України» в першу чергу були покликані ілюструвати політичні, соціальні та економічні явища минулого на користь актуальних сучасних подій молодої соціалістичної держави. Основну увагу приділено розгляду і аналізу методичного аспекту впровадженої дисципліни. Прослідковано процес відновлення традиційних форм і методів викладання історичної дисципліни у вишах, який супроводжувався збільшенням ролі викладача в навчальному процесі. Простежено заходи партійно-державного керівництва, спрямовані на впровадження дисципліни «Історія України» у вищій історичній освіті. Зазначено, що в результаті багаторічної роботи великого колективу науковців було розроблено навчальну програму, яка стала історичним наративом, в якому було зафіксовано офіційну позицію влади в основних питаннях вітчизняної історії, та одночасно офіційним орієнтиром для вчених, педагогів, освітян, політпрацівників, діячів культури. У документальному додатку розміщено програму з історії України для першого курсу учительських інститутів на літню сесію 1938 р., рівень репрезентативності та археографічного опрацювання якого доволі високий, що в сукупності суттєво збільшує науковий рівень фактологічного підґрунтя проведеного дослідження.
Роль Тафального ландшафту у формуванні ідентичності євреїв м. Балти
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Чінена, Ольга; Chinena, Olha
Стаття присвячена дослідженню єврейських цвинтарів міста Балти Подільського району Одеської області. Типологізації надгробків за формою, типами декорування та епітафіями. Також у дослідженні була зроблена спроба визначити роль тафального ландшафту у формуванні ідентичності єврейської спільноти міста.
Низькотемпературна аналітична міцелярна екстракція. Повідомлення 1: протолітичні властивості кислотних ініціаторів у організованих середовищах
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Жуковецька, Олена Михайлівна; Гузенко, Олена Михайлівна; Снігур, Денис Васильович; Zhukovetska, O. M.; Snigur, Denys V.; Guzenko, Olena M.
У даній роботі методом потенціометричного титрування визначені константи іонізації (рK ) бензойної, 4-хлорбензойної, о-нітробензойної, 2,4-дигідроксибензойна, о-, м-, п-толуїлових та саліцилової кислот у водних розчинах та організованих середовищах на основі нейоногенної поверхнево-активної речовини Тритону Х-100 при різних концентраціях останнього в системі. Показано, що на характер та ступінь зміни кислотно-основних властивостей досліджуваних сполук впливають їх природа і фізико-хімічні властивості середовища. Запропоновано критерії вибору ініціаторів міцелярної екстракції, які дозволяють проводити аналітичне концентрування за кімнатної температури.
Склад та відносна стійкість продуктів взаємодії оксиду сірки(IV) з водними розчинами таурату калію та моноетаноламонію. Хемосорбент пролонгованої дії
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Хома, Руслан Євгенійович; Беньковська, Т. С.; Гельмбольдт, В. О.; Клімов, Д. Г.; Горліченко, М. Г.; Khoma, Ruslan Ye.; Bienkovska, T. S.; Gelmboldt, V. O.; Klimov, D. G.; Horlichenko, M. G.
Здійснено рН-, редокс та кондуктометричне дослідження хемосорбції оксиду сірки (IV) водними 0,1 моль/л розчинами таурату калію (TauK) і моноетаноламонію (TauMEA) в області температур 293 ÷ 313 К. Виявлено склад утворених при цьому сполук. Розраховано йон-молекулярний склад системи SO2 – TauK – H2O, концентраційні та термодинамічні константи утворення сульфітних та гідросульфітних асоціатів. Запропоновано склади просочуючих розчинів на основі MEA та TauK для отримання хемосорбентів пролонгованої дії респіраторного призначення.
Оптимізація витрат фармацевтичного підприємства з використанням сучасних інформаційних технологій
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Максимова, Юлія Олександрівна; Maksymova, Yuliia O.
Фармацевтична галузь є однією із перспективних напрямів розвитку економіки України. В умовах війни фармацевтичні підприємства стикаються з великою кількістю перешкод та труднощів. Оптимізація витрат стає однією з основних цілей фармацевтичних підприємств. Ефективність діяльності сучасного фармацевтичного підприємства залежить від автоматизації усіх бізнес-процесів, починаючи від розробки лікарських засобів до їх транспортування. За допомогою технологій RPA та АІ, виробники ліків можуть пришвидшити виведення нових продуктів на ринок, скоротити витрати та покращити якість своєї продукції.
Чорноморське козацьке військо в Буго-Дністровському межиріччі наприкінці XVIII ст.: військова та господарська діяльність
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Ложешник, Олександр Сергійович; Lozheshnyk, Oleksandr S.
Ложешник О. С. Чорноморське козацьке військо В Буго-Дністровському межиріччі наприкінці XVIII ст.: військова та господарська діяльність. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань 03 «Гуманітарні науки» за спеціальністю 032 «Історія та археографія». – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Одеса, 2024.
В сучасній Україні, коли в запеклих боях створюється нова демократична держава попри недолугі спроби російської федерації відновити імперію на наших теренах, все частіше постає питання про формування національної самосвідомості. Важливе місце в цьому процесі займає тема козацтва, яке протягом століть існувало як самобутній феномен, породжений українським народом, унікальна спільнота людей, об’єднаних боротьбою за свободу.
Одним з найяскравіших осередків такої спільноти наприкінці ХVІІІ ст. постало Військо вірних козаків (Чорноморське козацьке військо), яке проявляло зразки героїзму та відваги, допомагаючи українцям усвідомлювати себе мужніми звитяжцями, що власноруч прокладають свій шлях у майбуття. За нетривалий час перебування в Буго-Дністровському межиріччі козаки Чорноморського війська, як спадкоємці Війська Запорозького, не лише брали участь у боях на території межиріччя Південного Бугу й Дністра, а й стали активними та безпосередніми учасниками її колонізації й господарського освоєння.
Об’єкт дослідження – Чорноморське військо під час його перебування в Буго-Дністровському межиріччі наприкінці ХVІІІ ст.
Предмет дослідження – історичні умови виникнення; військовий, соціальний та економічний аспекти функціонування Чорноморського війська; система життєдіяльності війська та колонізаційних процесів в Буго-Дністровському межиріччі.
Об’єкт та предмет визначають мету дослідження, а саме об’єктивно та комплексно реконструювати подієву частину життєдіяльності Чорноморського війська у військовому і економічному відношеннях під час його перебування в Буго-Дністровському межиріччі впродовж кінця ХVІІІ ст. з урахуванням надбань, втрат та перспектив сьогодення: висвітлити особливості формування та кількісного складу, визначити його місце та роль у військових діях під час російсько-турецької війни 1787-1791 рр., колонізації та господарському освоєнні південноукраїнського регіону.
Хронологічні межі роботи охоплюють грудень 1787 р. – 1800 р. Нижня межа обумовлена переходом українських козаків з Прогноїв (Прогноївської паланки) до Васильківського урочища в гирлі Дніпра, де заклали військовий кіш (Васильківську Січ) та обранням на військовій раді кошовим отаманом Сидора Білого, що започаткувало формування Чорноморського війська на теренах, що входили в межі дисертаційної роботи. Верхня межа зумовлена інтеграцією козаків Чорноморського війська, що залишились в Буго-Дністровському межиріччі після переселення більшості чорноморців на Кубань, до міських та сільських станів.
Територіальні межі визначаються землею, наданою Чорноморському війську в Буго-Дністровському межиріччі та на Кінбурнській стороні, й охоплюють сучасну територію Одеської (Березівський, Білгород-Дністровський та Одеський райони), Миколаївської (Баштанський, Вознесенський та Миколаївський райони), Херсонської (Скадовський та Херсонський райони), Запорізької (Пологівський район) областей та частини Молдови (Лівобережжя Дністра).
Наукова новизна одержаних результатів зумовлена комплексним дослідженням історії Чорноморського війська під час його перебування в Буго-Дністровському межиріччі.
Вперше: опрацьовано та опубліковано документи Державних архівів Одеської та Херсонської областей, що висвітлюють особливості формування Війська вірних козаків (Чорноморського війська) та оселення його козаків в Буго-Дністровському межиріччі; розглянуто причини зміни чисельності іррегулярного формування, джерела його поповнення; уточнено посадові обов’язки старшинського корпусу Чорноморського війська; складено на основі архівних матеріалів та історичної літератури ХІХ ст. список козацьких поселень, що існували в межах військової території на 1790-1792 рр., описано місцезнаходження поселень й заняття чорноморців, що в них проживали; створено мапу козацьких поселень за паланками та ідентифіковано їх розміщення на мапі України.
Уточнено: особливості формування козацького війська та джерела його поповнення; зміну чисельності Війська вірних козаків (Чорноморського війська) та її причини; проєкти виділення військової території та оселення на ній козаків; адміністративну діяльність очільників Чорноморського війська під час його перебування в межиріччі; причини та особливості переселення чорноморців на Кубань;
Доповнено: джерельну базу й історіографію розкриття заявленої теми; участь козаків у військових кампаніях на території Буго-Дністровського межиріччя під час російсько-турецької війни 1787-1791 рр.; участь чорноморців у колонізації Буго-Дністровського межиріччя та Кінбурнської сторони в 1790-1792 рр.; перебування чорноморців в межиріччі після переселення більшості козаків на Кубань.
Особистий внесок здобувача в отриманні наукових результатів полягає у комплексному дослідженні актуального напрямку історичних досліджень, а саме реконструкції основних етапів життєдіяльності Чорноморського війська під час його перебування в Буго-Дністровському межиріччі й на Кінбурнській стороні та його впливу на історичну долю південноукраїнського регіону останньої чверті XVIII – початку ХІХ ст. Наукові результати дисертації належать здобувачу особисто і є його теоретичним та практичним внеском у вивчення питання. Зокрема, дослідником було здійснено евристику в архівосховищах України, виявлено й систематизовано наявний комплекс архівних документів з історії Чорноморського війська під час його перебування в Буго-Дністровському межиріччі. Окрім того була проведена реконструкція історії створення іррегулярного формування, що дало можливість з’ясувати роль і місце чорноморців у боях на території межиріччя під час російсько-турецької війни 1787-1791 рр. та його колонізації.
Аналіз історіографічного доробку надав можливість прослідкувати традицію дослідження науковцями заявленої теми з другої половини ХІХ ст. до сьогодення. Зміни в розвитку суспільства й історії як науки зумовили зміни домінантів та методів досліджень, що дозволило умовно поділити всі напрацювання на три періоди за хронологією:
1 період – «імперський», друга половина ХІХ ст. – початок ХХ ст., характеризується започаткуванням введення до наукового обігу документальних і наративних джерел Державного архіву Одеської області та Державного архіву Краснодарського краю;
2 період – «радянський», 1920-1980-і рр., який поділяється на два етапи – «міжвоєнний» та повоєнний. Для нього властиві: партійна заангажованість, перебування досліджень з історії козацтва «поза законом», перекручення та «підтасування» фактів на догоду принципу партійності.
3 період (незалежної України, 1991 – до сьогодні) вирізняється перетворенням заявленої теми в один з основних об’єктів дослідження, використання нових джерел Державного архіву Одеської області, Державного архіву Херсонської області, Державного архіву Краснодарського краю та «перепрочитання» опублікованих документів під іншим кутом зору.
Поява на історичній арені наприкінці XVIIІ ст. Чорноморського війська зумовлена тогочасними геополітичними реаліями боротьби за контроль над південноукраїнським регіоном. Залучаючи до війська козаків, уряд Російської імперії передбачав проведення політики денаціоналізації у відношенні до запорожців, які, хоча й змушені були відмовитись від назви «запорозьке», зберегли чимало традицій щодо облаштування життя війська.
Під час російсько-турецької війни 1787-1791 рр. чорноморці несли передову розвідувальну службу р. Буг, брали участь у всіх важливих боях на суші та на морі, відповідали за бойове забезпечення та комунікацію регулярної армії, проводили розвідки, спостерігаючи за турецьким військом. Зокрема, вони брали участь у: морських боях проти турецької армади, захопленні острова Березань, штурмі Очаківської фортеці, битві під Бендерами, штурмі Хаджибейської, Аккерманської та Бендерської фортець. Кожній військовій операції передували розвідувальні дії, що своєю ретельністю допомагали скласти ретельний план штурмів.
Отримавши в межиріччі військову територію, очільники війська займались її облаштуванням: поділили на паланки на чолі з паланковою старшиною; прийняли чимало рішень щодо збереження та охорони природних багатств, поповнення військової скарбниці, продовжували запорозькі традиції у веденні господарства. Але після смерті Г. Потьомкіна більшість його дарчих ордерів втратили значення, що спричинило переселення чорноморців на Кубань. Після переселення більшості, в Буго-Дністровському межиріччі залишились: 1) «посполиті» (не бажали служити у війську); 2) «сірома» (не мала коштів на переселення і в пошуках заробітку розійшлась межиріччям, іноді навіть переходила до Задунайської Січі); 3) купці, поміщики, дворяни, що «формально» приписались до війська; 4) заможні чорноморці, які не бажали втрачати свої господарства.
Федір Черненко, опікуючись козаками, що залишились в межиріччі, за наказом Й. де Рибаса влітку 1793 р. зібрав чорноморців до Чорноморської команди, що створювалась в Хаджибеї для служби на човнах, а в дійсності для будівництва порту. У серпні 1797 р. постало питання про ліквідацію команди. На постійне проживання в Одесі та її околицях залишились 326 чорноморців, які встигли завести господарства, що приносили їм прибуток.
Отже, створене напередодні російсько-турецької війни 1787-1791 рр. Чорноморське військо, після підписання Ясської мирної угоди стало непотрібним. Але, розуміючи, що ліквідувати військо, яке нещодавно показувало героїзм та самовідвагу в боротьбі з турками без боязні викликати спротив козаків не вдасться, імперський уряд вирішив його зберегти, але перевести з Південної України на іншу небезпечну територію, де можна було б використати військовий потенціал та господарський досвід козаків. Проте, незважаючи на трагічність цього періоду для чорноморців, воно ще довгий час залишалось за своїм духом «українським», дотримуючись запорозьких звичаїв у чужому для них краю.
Екзо-лігандні комплекси діетилентриамінпентаацетатогерманатної(IV) кислоти
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Марцинко, Олена Едуардівна; Сейфулліна, Інна Йосипівна; Кочман, Марія Григоріївна; Фінік, О. А.; Пєсарогло, О. Г.; Martsynko, Olena E.; Seifullina, Inna Y.; Kochman, M. G.; Finik, O. A.; Pesaroglo, O. G.
Розроблено методики та проведено синтез комплексів на основі діетилентриамінпента-
ацетатогерманатної(IV) кислоти та низки екзо-лігандів. Встановлено їх склад, термічну
стійкість, спосіб координації діетилентриамінпентаоцтової кислоти (H5Dtpa) та прото-
нування екзо-лігандів – ізоніазиду (Ind), дифенілгуанідину (Dphg), пірацетаму (Pam),
імідазолу (Im), цитозину (Ctz), 1,10´-фенантроліну (Phen), 2,2´-біпіридину (Bipy). За-
пропоновано схему будови та молекулярну формулу одержаних сполук (HL)[Ge(OH)
(HDtpa)]·nH2O, де L = Ind, n = 0 (1), Dphg, n = 8 (2), Pam, n = 4 (3), Im, n = 2 (4), Ctz,
n = 2 (5), Phen, n = 5 (6), Bipy, n = 4 (7). Одержані сполуки представляють інтерес як
перспективні засоби біомедичного призначення.
Каталізатор на основі сполук паладію(II), купруму(II) та термічно-модифікованого трепелу для спорядження засобів органів дихання від монооксиду карбону в умовах надзвичайних ситуацій
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Кіосе, Тетяна Олександрівна; Ракитська, Тетяна Леонідівна; Голубчик, Х. О.; Kiose, Tetiana O.; Rakitskaya, Tatiana L.; Holubchyk, K. О.
Досліджено перспективність використання каталізатора на основі сполук паладію(ІІ), купруму(ІІ) та термічно-модифікованого трепелу для низькотемпературного окиснення монооксиду карбону киснем повітря. Встановлено, що низькотемпературний каталізатор складу Pd(ІІ)-Cu(ІІ)/300-Тр при СП СО = 1000 мг/м3 лише за умови τ´ = 1,13 с забезпечує очистку повітря нижче проскокової концентрації СО (СК СО = 200 мг/м3) і може бути рекомендований для спорядження засобів індивідуального захисту органів дихання від монооксиду карбону.