Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
До питання народження наукового знання
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Шевцов, Сергій Павлович; Shevtsov, Sergii P.
Серед довгих сперечань щодо походження та формування науки основною складністю, основним каменем спотикання, що дивно і водночас цілком природно, виступає виокремлення рис, які визначають науковий погляд, тобто, так би мовити, «природу науки». Я хотів би звернути увагу на підхід, який за останні роки набуває все більшої ваги: інституціональні особливості наукової діяльності. І ці особливості слід виокремлювати, як на мою думку, не у сучасному науковому житті, а у ранній філософії, яка на той час і являла собою науку.
Культурфілософські та антропологічні засади урбаністичного проєкту та його презентація в історії культури
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Сумченко, Ірина В'ячеславівна; Sumchenko, Iryna V.
Підготовка урбаністичного проєкту передбачає врахування багатьох факторів, і тому його аналіз вимагає міждисциплінарного підходу. Традиційні підходи до вивчення міського розвитку часто обмежуються архітектурними, інженерними чи економічними аспектами, проте, на мою думку, суттєву роль у формуванні та розумінні міського простору відіграють також культурологія, філософія та антропологія.
The specific rationalism of Isaac Newton
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Raikhert, Kostiantyn V.; Райхерт, Костянтин Вільгельмович
European philosophy of the 17th-18th centuries is characterized, among other things, by the efforts to find a solution to the scientific method problem. European philosophers and scientists attempted to solve this problem based on one of two strategies: 1) Empiricism (the philosophical idea that the only reliable source of scientific knowledge is experience). 2) Rationalism (the philosophical idea that the only reliable source of scientific knowledge is reason).
Empiricism relies on observation and experiment as its scientific research methods (as evidenced by the research program of F. Bacon). The mathematics here is of secondary importance. Rationalism takes mathematics as a model of true knowledge, and it was in the 17th century that mathematics began to be used in the study of natural phenomena by people such as I. Kepler and G. Galileo. The field of mathematics, which began with obvious and indisputable truths, was recognized by the rationalists as the discipline most consistent with their own attitudes and, therefore, with the general method of knowledge. In this context, observation and experimentation played a pivotal role.
There are two epistemological strategies to consider: empiricism and rationalism. I posed the question, «Which of these two strategies did Isaac Newton follow?»
Сецесіон як художній та дизайнерський стиль: український досвід
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Ковальова, Ніна Іванівна; Левченко, Віктор Леонідович; Kovalova, Nina I.; Levchenko, Viktor L.
Традиційно у культурологічному дискурсі термін «сецесія» позначає австрійський варіант загальносвітового художнього та дизайнерського стилю модерн, що був естетською відповіддю на пануючи у мистецтві наприкінці ХIХ сторіччя неоісторіцизм та еклектику. Цей стиль вирізняється наступними рисами: використанням умисно примхливих хвилястих форм, орієнтацією на принципи асиметрії та вільного планування, новим індивідуалізованим відношенням до простору, підпорядкованістю єдиному образно-символічному задуму. Особливостями Віденської сецесії була не тільки відмова від традиційних консервативних академічних настанов, а і опора на багатий історичний досвід австрійського бароко. Цей досвід передбачав зменшення геометризму і збільшення елементів алегорії, декоративності та патетики.
Мультикультуралізм: від піднесення до розчарування
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Готинян-Журавльова, Віталія Віталіївна; Hotynian-Zhuravlova, Vitaliia V.
Термін «мультикультуралізм» почали активно використовувати у другій половині минулого століття. Зазначається, що Е. Гаскел «вперше використав прикметник “мультикультурний” у 1941 р. у творі “Ланс: історія мультикультурного народу” в космополітичному значенні як змішування національностей та розширення ідентичностей. …, у 1957 р., під іменником “мультикультуралізм” розуміють різноманіття мов та культур (як мультилінгвізм), а з 1962 р. термін “мультикультурний” використовують для опису демографічної ситуації мегаполісів, населених людьми різного культурно-етнічного походження та матеріального достатку». В значені поважного ставлення більшості населення до меншин, надання однакового статусу різним культурам, культурним традиціям та у праві індивіда на свідомий вибір власної ідентичності, термін «мультикультуралізм» почав активно вживатися з вісімдесятих років двадцятого століття.
Проєкт «Екзистенціальної соціальної онтології» Марата Вернікова: двадцять років по тому
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Голубович, Інна Володимирівна; Golubovych, Inna V.
В 2004 році в журналі «Філософські пошуки» виходить програмна стаття видатного українського філософа, одного з засновників філософського факультету в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова Марата Вернікова «Суспільство очима конкретної людини: екзистенціальная соціальна онтологія». Вчений пропонує свою концепцію «екзистенціальної соціальної онтології». Він підкреслює: «на місце формули “людина є функцією суспільства” висувається протилежна їй: “суспільство є функцією людини”».
Особливості феноменологічної герменевтики П. Рікера
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Бевзюк, Наталя Петрівна; Bevzyuk, Natalia P.
Поль Рікер є одним з самих впливових і різнобічних філософів ХХ століття, перш за все відомий своєю новаторською ідеєю, яка об’єднала феноменологію з герменевтикою. Філософія Рікера охопила широкий спектр дисциплін, включаючи текстову інтерпретацію, психоаналіз, міфологію, біблійну екзегезу, теорію метафор, нарративну теорію і в результаті зробила революцію у феноменологічній герменевтиці, надавши нові методології для розуміння складнощів людського існування, мови і інтерпретації.
Турецька медіа-дипломатія: як ЗМІ використовуються для просування зовнішньополітичних інтересів
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Тарасюк, Юлія Матвіївна; Кордонова, Дар'я; Tarasiuk, Yuliia M.
У XXI столітті міжнародні відносини зазнають стрімких трансформацій, значну роль у яких відіграє комунікація та медіа. В умовах цифровізації, інформаційної відкритості та гібридних загроз держави змушені не лише вдосконалювати традиційні дипломатичні інструменти, а й активно використовувати інноваційні механізми впливу на світову громадську думку. Одним із таких механізмів є медіа-дипломатія – сучасна форма публічної дипломатії, що ґрунтується на використанні медіа-ресурсів для реалізації зовнішньополітичних цілей.
Сталий розвиток: проблеми, конфлікти та майбутнє енергетики
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Велика, Ольга Василівна; Фесь, Анастасія; Сурсу, Діана; Velyka, Olha V.; Sursu, Diana S.
Сталий розвиток, проголошений Організацією Об'єднаних Націй стратегічним шляхом до порятунку планети, супроводжується низкою парадоксів та викликів. З одного боку, перехід до «зеленої» енергетики є критично необхідним для скорочення викидів парникових газів та подолання наслідків зміни клімату. З іншого боку, самі ці «зелені» технології, такі як сонячні панелі, вітрові турбіни та електромобілі, створюють нові екологічні та ресурсні загрози.
Глобальний перехід на відновлювані джерела енергії зіткнувся з значним викликом – гострою нестачею ключових мінералів і металів.
Чому маскоти привертають увагу в медіа?
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Велика, Ольга Василівна; Тирнова, Влада; Чернобаєв, Олексій; Velyka, Olha V.
Що таке маскот? Це не просто картинка чи логотип. Маскот — це художнє втілення ідеї, компанії або події у вигляді персонажа з власним характером, історією та емоційним забарвленням.
Історія свідчить, що жодна Олімпіада, Чемпіонат світу чи Всесвітня виставка не обходиться без свого маскота. Але чому ці персонажі настільки поширені та популярні? Чому провідні світові бренди інвестують мільйони доларів у створення та просування своїх маскотів? Відповідь криється в їхній надзвичайній ефективності як інструментів комунікації.