Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Тилігульський ліман: об’єкт науково-дослідної платформи для магістрів спеціальності «Водні біоресурси та аквакультура» Півдня України
(2025) Гончарова, О. В.; Бургаз, Марина Іванівна; Мельниченко, С. Г.; Burhaz, Maryna I.
Південний регіон України має достатньо потужний ресурсний потенціал в аграрному секторі, який останні роки перебуває під негативним впливом чинників різної природи. Враховуючи динамічність змін та всебічний тиск на водні екосистеми, одним із актуальних питань, яке постає перед представництвом науково-освітньої спільноти та виробничого сектору, є формування ефективної стратегії післявоєнного відновлення нашої країни забезпечення продовольчої безпеки. Для успішної євроінтеграції української освіти та науки через дослідження, важливим для закладів вищої освіти (ЗВО) по завершенню реалізації освітньо-наукових та освітньо-професійних програм є забезпечення випускників компетентностями, спрямованих на досягнення глобальних цілей сталого розвитку до 2030 року, проголошених резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй (від 25 вересня 2015 року № 70/1, визначених Указом Президента України від 30 вересня 2019 року № 722).
В регіональному контексті освітні програми з підготовки фахівців спеціальності водні біоресурси та аквакультура, екологія, водне господарство для Півдня України мають унікальність в контексті ресурсного потенціалу рибного, водного, земельного господарства.
В сучасних умовах під негативним впливом воєнних дій, кліматичних трансформацій для нашої країни нагальне питання, яке постає перед фахівцями, науковцями та практиками є поняття «сучасного фахівця», здатного швидко адаптуватись під нові виклики реалій, передбачає не лише його професійні компетентності та навички – важливим є формування особистісних якостей. Тому освідомлення важливості ролі закладів вищої освіти в цьому процесі має бути підґрунтям для врахування такого підходу в стратегічних програмах розвитку, місії ЗВО. Враховуючи, що спеціальність водні біоресурси та аквакультура є «живою», динамічною, з контактом живими організмами (гідробіонтами), практичні навички з глибинним вивченням «тонкостей» спеціальності є необхідним. Отже, вкрай необхідна розробка та оптимізація цілісного комплексу технічних заходів та їх консолідація з врахуванням поточних та сучасних проблем з акцентом на гідротехнічних, водозберігаючих та еколого-агротехнічних прийомах.
На прикладі одного із водних об’єктів Півдня України для науково-дослідної роботи в даній статі розглянуто, узагальнено та доповнено актуальність, проблематики та вектори досліджень.
Біологічні особливості щуки та шляхи відновлення її популяцій у природних і штучних водоймах
(2025) Лічна, Анастасія Іванівна; Радовець, Д. О.; Lichna, Anastasiia I.; Radovets, D. O.
Щука (Esox lucius L.) є одним із найважливіших видів іхтіофауни прісних водойм України та Європи. Вона має значне промислове й рекреаційне значення, оскільки цінується як об’єкт рибальства та аквакультури завдяки високим смаковим якостям м’яса й попиту на рибному ринку. Як типовий хижак, щука відіграє важливу екологічну роль у регуляції чисельності дрібних риб і підтриманні біологічної рівноваги у водоймах. Завдяки цьому вона сприяє збереженню стабільності водних екосистем, запобігаючи надмірному розмноженню малокорисних або смітних видів риб. Разом із тим, упродовж останніх десятиліть відзначається тенденція до зниження чисельності природних популяцій щуки, що пов’язано зі зміною гідрологічного режиму річок, забрудненням водойм та інтенсивним антропогенним навантаженням. Це зумовлює необхідність поглибленого вивчення біологічних особливостей виду та розробки ефективних шляхів відновлення його запасів у природних і штучних водоймах.
Рибальські змагання як інноваційний інструмент формування туристичних потоків та охорони водних екосистем
(2025) Бургаз, Марина Іванівна; Сербов, Микола Георгійович; Burhaz, Maryna I.; Serbov, Mykola G.
Рибальські турніри посідають вагоме місце у розвитку рибальського туризму, оскільки поєднують спортивну, рекреаційну та культурну складові, створюючи синергетичний ефект для туристичної сфери. Вони виконують низку важливих функцій: стимулюють залучення відвідувачів до конкретних регіонів, сприяють формуванню позитивного іміджу території, активізують розвиток туристичної та супутньої інфраструктури, а також забезпечують мультиплікативний економічний ефект для місцевих громад. Завдяки своїй багатогранності рибальські турніри можуть стати ключовим чинником інтеграції окремих водойм і територій у національні та міжнародні туристичні маршрути.
Фенодевіанти риб як індикатори антропогенного навантаження на водойми України
(2025) Матвієнко, Тетяна Іванівна; Матвієнко, М. С.; Matviienko, Tetiana I.; Matviienko, M. S.
Сучасний стан водних екосистем характеризується інтенсивним впливом антропогенних чинників, серед яких найвагомішими є хімічне забруднення, гідротехнічне регулювання стоку, надмірне рибальське навантаження та кліматичні зміни. Внаслідок цих процесів спостерігається зростання частоти фенодевіантів у природних популяціях риб. Фенодевіанти розглядаються як чутливі індикатори стану довкілля, оскільки вони відображають як прямий токсичний вплив забруднювачів, так і сукупний стрес від комплексної дії несприятливих факторів.
Особливу увагу дослідників привертають морфологічні аномалії, оскільки їх можна відносно швидко ідентифікувати в польових умовах без застосування складних лабораторних методик. Проте не менш важливими є фізіологічні та репродуктивні відхилення, які свідчать про порушення метаболічних і популяційно-генетичних процесів. У риб, що мешкають у зонах з підвищеним техногенним навантаженням, зокрема в басейнах Дніпра, Сіверського Донця та Південного Бугу, зафіксовано зростання частоти деформацій скелета, інтерсексуальних форм та порушень розвитку ікри. Такі явища створюють реальну загрозу для стабільності іхтіофауни та рибогосподарської продуктивності водойм.
Сучасні практики та перспективи розвитку аквакультури у природних водоймах України
(2025) Катинська, Ірина Вікторівна; Осмотеско, П. С.; Katynska, Iryna V.; Osmotesko, P. S.
Аквакультура природних водойм України – один із ключових напрямів забезпечення продовольчої безпеки та сталого використання водних біоресурсів. Внутрішні водойми – річки, водосховища, лимани та озера – створюють значний потенціал для вирощування промислово-цінних гідробіонтів, оскільки характеризуються різноманітними гідрологічними та гідрохімічними умовами, які дають змогу застосовувати широкий спектр аквакультурних технологій. В умовах обмеження природного вилову риби та необхідності підвищення продовольчої безпеки держави саме аквакультура у природних водоймах стає важливою альтернативою інтенсивному промислу.
Особливості вирощування білого дністровського рака Pontastacus eichwaldi bessarabicus в рециркуляційних аквакультурних системах (РАС)
(2025) Шекк, Павло Володимирович; Сидорак, Раїса Володимирівна; Shekk, Pavlo V.; Sydorak, Raisa V.
Білий дністровський рак Pontastacus eichwaldi bessarabicus є ендемічним видом, поширення якого обмежене Дністровським лиманом та прилеглими прісними водоймами. Цей вид має не лише господарське значення як об’єкт рибогосподарського використання, але й важливу екологічну функцію у підтриманні природної рівноваги водних екосистем. Протягом останніх десятиліть чисельність його популяцій різко знизилася внаслідок антропогенних факторів: зарегулювання стоку річки Дністер, будівництва гідротехнічних споруд, забруднення вод промисловими та побутовими стоками, надмірного вилову, а також кліматичних змін, що позначилися на гідрологічному режимі водойм.
Зменшення чисельності білого дністровського рака зумовлює потребу у заходах зі збереження популяцій та впровадженні штучного розведення. Перспективним напрямом є використання рециркуляційних аквакультурних систем (РАС), які, на відміну від ставових господарств, забезпечують стабільні гідрохімічні умови, цілорічне вирощування, контроль щільності посадки, якості кормів та виживаності.
Актуальність дослідження зумовлена необхідністю створення ефективної індустріальної технології вирощування білого дністровського рака в інтенсивних системах. Мета роботи — визначити оптимальні параметри утримання в РАС, проаналізувати ключові технологічні чинники та розробити практичні рекомендації для підвищення продуктивності.
Гідроелектростанції, дамби й шлюзи як бар’єри для міграції іхтіофауни: екологічний аналіз і практичні рекомендації
(2025) Бургаз, Марина Іванівна; Кірічішина, Е. В.; Burhaz, Maryna I.; Kirichishina, E. V.
Міграція риб є одним із ключових механізмів підтримання життєвого циклу іхтіофауни та збереження біорізноманіття водних екосистем. Значна кількість видів (осетрові, лососеві, вугрі, прохідні коропові) здійснюють сезонні переміщення між нерестовими ділянками, місцями нагулу та зимівлі. Будівництво гідротехнічних споруд в Україні, насамперед гідроелектростанцій, дамб і шлюзів, призвело до глибокої трансформації річкових систем та втрати природної безперервності водотоків, що виявилося критичним для збереження популяцій цінних промислових видів.
Вплив марикультури на біорізноманіття прибережних зон Чорного моря України: ключові екологічні виклики та шляхи сталого розвитку
(2025) Катинська, Ірина Вікторівна; Бурлака, Олексій Вячеславович; Katynska, Iryna V.; Burlaka, Oleksii V.
Марикультура – сучасна галузь аквакультури, що ґрунтується на контрольованому вирощуванні морських гідробіонтів у спеціалізованих господарствах відкритих і прибережних акваторій, а також у штучних водоймах із морською водою. На відміну від традиційного рибальства, вона спирається на керовані умови в спеціально відведених ділянках акваторій із використанням садкових і тросових систем, плавучих платформ та підводних ферм.
Прибережні зони Чорного моря України вирізняються багатим біорізноманіттям і значним ресурсним потенціалом, що створює природні переваги для вирощування промислово цінних видів і формування локальних екологічно контрольованих господарств.
Зростання марикультури сьогодні одночасно є чинником продовольчої безпеки та джерелом екологічного навантаження. Без сталих підходів і системного моніторингу інтенсивні практики здатні створювати додатковий тиск на біоценози, тому міжнародні організації просувають «екологічну марикультуру», сертифікацію та інтегроване просторове планування узбереж.
Innovative approaches and strategies for sustainable development of the fish product market
(2025) Soborova, Olha M.; Kudelina, Olha Yu.; Ivashchenko, A. O.; Соборова, Ольга Михайлівна; Куделіна, Ольга Юріївна; Іващенко, А. О.
The problem of the food crisis attracts the attention of more and more scientists around the world every year. Many countries use preservation and packaging for optimizing fish use, increasing the shelf life and diversifying products. More efficient use of fishery and aquaculture products helps reduce its losses and spoilage, reduce pressure on fish stocks and increase the sustainability of the sector.
In recent decades, the fishing industry has become more complex and dynamic. This is due to high demand from retailers, diversification of species, and stronger ties between producers, processing enterprises and trading organizations.
Innovative approaches to the integration of meteorological forecasts into strategies for the rational use of aquatic bioresources
(2025) Burhaz, Maryna I.; Shanyuk, O. V.; Бургаз, Марина Іванівна; Шанюк, О. В.
In modern conditions, the management of aquatic bioresources and aquaculture requires a comprehensive approach that takes into account not only biological and economic aspects but also a wide range of natural and climatic factors. In particular, meteorological parameters have a significant impact on the ecological state of water bodies, the dynamics of fish and other aquatic organisms’ populations, as well as the efficiency of aquaculture technologies. Traditionally, climatic conditions in fisheries practice were regarded as background factors; however, in recent decades, due to global climate change, their influence has moved to the forefront. This necessitates the use of meteorological forecasts as an integral component of strategic management of aquatic bioresources.