Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Психологічні особливості особистості досліджуваного у ситуації професійного психологічного відбору
(2025) Ольховський, Дмитро Федорович; Olkhovskyi, Dmytro F.
Ольховський Д.Ф. Психологічні особливості особистості досліджуваного у ситуації професійного психологічного відбору. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 053 «Психологія». – Одеський національний університет імені І.І. Мечникова МОН України. – Одеса, 2025.
Дисертаційне дослідження присвячене вивченню проблеми психологічних особливостей особистості досліджуваного у ситуації професійного психологічного відбору.
Актуальність дослідження зумовлена зростаючою потребою у розробці та вдосконаленні методів професійного психологічного відбору, що забезпечують ефективне та об'єктивне оцінювання кандидатів. В контексті війни в Україні, висока точність відбору стає критичною для безпеки, ефективності та загального благополуччя особистості. Розуміння психологічних особливостей особистості, що проявляються в умовах відбору, дозволяє виявити не лише професійно важливі якості, а й потенційні ризики та фактори, що можуть впливати на достовірність отриманих даних.
За результатами дисертаційної роботи здійснено детальну теоретичну концептуалізацію та подальше емпіричне дослідження феноменів «психологічні особливості особистості досліджуваного» та «психологічні особливості особистості досліджуваного у ситуації професійного психологічного відбору». Під час дослідження було проаналізовано теоретичні засади та сучасний стан досліджень психологічних аспектів особистості досліджуваного у ситуації професійного психологічного відбору; визначено методологічні принципи дослідження та обґрунтувано на їх основі модель особистості досліджуваного у ситуації професійного психологічного відбору; виокремлено психодіагностичний інструментарій дослідження психологічних особливостей особистості досліджуваного у ситуації професійного психологічного відбору; проведено емпіричну верифікацію моделі особистості досліджуваного у ситуації професійного психологічного відбору на рівні підсистем; розкрито роль мотиву самопрезентації та установки особистості у ситуації професійного психологічного відбору. Результати проведеного дослідження підтвердили ефективність реалізації поставлених завдань і надали наукове підґрунтя для обґрунтованих висновків.
Проаналізовано теоретичні засади та сучасний стан досліджень психологічних особливостей особистості у ситуації професійного психологічного відбору. Визначено, що відбір є специфічним різновидом психологічної експертизи, який виступає стресовою ситуацією, діагностичним контекстом та механізмом виявлення психологічних особливостей досліджуваного. Виявлено, що недостатня розробленість проблематики дослідження психологічних особливостей особистості (включаючи інтелектуальні здібності, свідоме та несвідоме, мотиваційну сферу, мотиви самопрезентації, установки) знижує ефективність відбору. Обґрунтовано необхідність використання комплексного психодіагностичного інструментарію для вивчення особистості на трьох взаємопов’язаних рівнях – декларативному, суб’єктивно переживаємому та неусвідомлюваному. Це дозволяє виявляти приховані тенденції та адаптаційні можливості до стресового навантаження. Доведено доцільність розробки теоретично обґрунтованої та емпірично підтвердженої моделі особистості досліджуваного, що враховує багатовимірну структуру психіки, для формування науково обґрунтованої системи професійної психодіагностики та оптимізації процесу психологічної експертизи. Багаторівнева діагностика дозволяє виявляти приховані психологічні тенденції, що впливають на професійну поведінку, а також оцінювати адаптаційні можливості особистості в умовах високої соціальної напруженості та стресового навантаження.
Визначено методологічні принципи вивчення психологічних особливостей особистості досліджуваного у ситуації професійного психологічного відбору, які базуються на ідеях та положеннях: системного розгляду психічних явищ; психодинамічного підходу; проективного підходу; особистісно-орієнтованого підходу; саноцентричного підходу, мотиваційних теорій; концепцій самопрезентації; ґендерних теорій; концепцій професійного ставлення фахівця; концепції особистості у професійному відборі; експериментальної психології; психодіагностики особистості; психодіагностики у процесі професійного відбору.
Обґрунтувано теоретичну модель особистості досліджуваного у ситуації професійного психологічного відбору, сформовано психодіагностичний інструментарій дослідження психологічних особливостей особистості досліджуваного у ситуації професійного психологічного відбору для її емпіричної верифікації. Модель емпіричного дослідження складається з наступних блоків-компонентів: соціально-демографічні параметри, психофізіологічні та інтелектуальні компоненти, блок компонентів свідомого та несвідомого, мотиваційна сфера особистості, мотиви самопрезентації та установки на процедуру дослідження. Ця модель передбачає інтеграцію різних рівнів функціонування особистості для проведення комплексної експертизи.
Встановлено, що дослідження самопрезентації індивіда в ході психологічного відбору має свої корені в дослідженнях психологічних особливостей індивідів у ситуації психологічного експерименту. Виявлено, що психологічні особливості особистості значною мірою впливають на залучення до дослідження та процес його проходження. Зокрема, показано, що особистості, які добровільно беруть участь у психологічних дослідженнях, характеризуються нестандартністю поведінки, цікавістю, інтроверсією та ліберальністю. Однак поведінка індивіда в рамках психологічного експерименту та професійного психологічного відбору залежить не лише від психологічних особливостей досліджуваних. Психологічне дослідження, як і професійний відбір, є ситуацією оцінювання, яка сприймається як стресова. У відповідь на стрес індивід прагне показати себе у найкращому світлі, що впливає на його самооцінку та поведінку, відповідно до його мотиву самопрезентації.
Виокремлено психодіагностичний інструментарій дослідження психологічних особливостей особистості досліджуваного у ситуації професійного психологічного відбору. До цього інструментарію увійшли: методика MMPI, метод портретних виборів L. Szondi, метод колірних виборів М. Люшера, для діагностики інтелектуальних процесів – методика «Піктограма» (в адаптації Б.Г. Херсонського), тест зорової (візуальної) ретенції Л. Бентона для діагностики когнітивних функцій та зорової пам’яті. Окрім цього, для розкриття ролі мотиву самопрезентації та установки на процедуру дослідження, було розроблено і стандартизовано нову версію опитувальника Модифікована шкала L. Вибір саме цих методик обумовлений їхньою здатністю комплексно оцінювати як свідомі, так і несвідомі аспекти особистості, психофізіологічні особливості, інтелектуальні здібності, мотиваційну сферу, а також виявляти схильність до самопрезентації та особливості метапізнання, що критично важливо для об'єктивної психодіагностики в умовах професійного відбору.
Проведено емпіричне дослідження у період з 2021-2024 рр. Досліджено 210 фахівців, які працювали в українських державних та комерційних компаніях, задіяних у високотехнологічних галузях промисловості. Виявлено за результатами емпіричної верифікації системних характеристик моделі особистості досліджуваного у ситуації професійного психологічного відбору на рівні блоків компонентів моделі, що посада та рівень освіти впливають на схильність до прикрашання свого образу та самооцінки. Чим нижчий рівень освіти чи посада, тим більше особистість не впевнена у собі, має нереалістичну самосвідомість, прагне створити позитивне враження про себе, має потребу у соціальній бажаності, демонстративно дотримується соціальних норм, схильна привертати увагу оточення до свого складного внутрішнього світу для отримання допомоги або співчуття. Проте, чим вищий рівень освіти, тим нижче потреба у створенні позитивного враження, нижча схильність до брехні та самосхвалення.
Встановлено розбіжності між групами чоловіків та жінок: жінки більш схильні до корекції своєї поведінки та демонстрації соціально бажаного образу. У блоці несвідомого зафіксовано наявність суперечливого, напруженого ірраціонального стану досліджуваних, що виражає супротив до дотримання соціально бажаних норм поведінки. У блоці психофізіологічних та інтелектуальних здібностей зафіксовано, що параметр адекватності пов’язаний із органічними ураженнями мозку та із особистісними рисами психастенії та психопатії негативно, що може свідчити про неадекватне сприйняття реальності, яке пов’язане із патологічними органічними характеристиками діяльності мозку та впливає на психічне здоров’я.
Встановлено, що самопрезентація у ситуації професійного добору є не лише інструментом впливу на експерта, а й особливістю психологічного захисту досліджуваних, пов’язаного з ресурсами самооцінки, метапізнанням, стресостійкістю, стабільністю мотиваційної сфери та психічного здоров’я. Доведено, що застосування модифікованої шкали брехні (L) дозволило диференціювати установки, які досліджувані демонструють стосовно самої ситуації психодіагностики.
Перспектива подальших досліджень полягає у вивчені різних ситуацій психодіагностики. Це дасть змогу більш детально зрозуміти як ситуація психодіагностики впливає на психічне здоров’я досліджуваних різних контингентів.
Між алгоритмом і справедливістю: дегуманізаційні ризики автоматизації кримінального провадження
(Фенікс, 2025) Родіонова, Тетяна Василівна; Rodionova, Tetiana V.
У статті досліджено проблему дегуманізації кримінального провадження в контексті зростаючої автоматизації процесуальних дій та впровадження технологій штучного інтелекту. Розглянуто основні форми застосування алгоритмічних систем у кримінальному процесі та їхній вплив на традиційні засади правосуддя. Проаналізовано трансформацію людської взаємодії в кримінальному провадженні під впливом технологій та пов’язані з цим етичні дилеми. Окреслено ризики редукції складних людських ситуацій до набору статистичних даних та втрати емпатичного компонента при прийнятті процесуальних рішень. Визначено основні напрямки збереження балансу між технологічною ефективністю та гуманістичними цінностями правосуддя. Наголошено, що впровадження автоматизованих систем у кримінальний процес має відбуватися з урахуванням принципу «людина в центрі» та забезпечувати право учасників провадження на справедливий розгляд справи з урахуванням унікальності кожної ситуації.
Сучасні кіберризики: їх поняття, структура та застосування у сфері торгівельного мореплавства
(Фенікс, 2025) Орловський, Богдан Михайлович; Orlovskyi, Bohdan M.
Стаття присвячена комплексному дослідженню сучасних кіберризиків, їхнього концептуального апарату, структури та особливостей застосування у критично важливій сфері торгівельного мореплавства. У статті здійснено поглиблений аналіз сутності та змісту поняття «кіберризик», розкрито його характерні ознаки, визначено ключові джерела походження та систематизовано основні форми реалізації в контексті зростаючої цифрової залежності морської галузі.
З метою вдосконалення правового регулювання у сфері кібербезпеки, автором запропоновано власне визначення поняття «кіберризик», що інтегрує ймовірність настання негативних наслідків, наявність потенційних кіберзагроз та вразливостей інформаційних систем. Обґрунтовано доцільність законодавчого закріплення цього визначення, зокрема у профільних нормативно-правових актах, таких як Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» наступним чином:
«Кіберризик – існуюча ймовірність настання негативних наслідків для суб’єктів кібербезпеки, національної безпеки, суспільства та держави, що виникає внаслідок наявності потенційних кіберзагроз та/або вразливостей в інформаційних, комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах, а також недоліків у їх захисті, що можуть призвести до порушення конфіденційності, цілісності, доступності інформаційних ресурсів, порушення сталого та надійного функціонування зазначених систем, завдання шкоди законним інтересам фізичних та юридичних осіб, майну, критичній інфраструктурі».
У статті детально розглянуто характерні ознаки кіберризиків, серед яких виокремлено віртуальну природу їхньої реалізації, транскордонний характер поширення, динамічну еволюцію у відповідь на розвиток інформаційних технологій та потенційну масштабність негативних наслідків для різних сфер суспільного життя та національної безпеки. Особливу увагу приділено специфіці прояву цих ознак у контексті торгівельного мореплавства, де вразливість критичної інфраструктури може мати глобальні наслідки.
Проведено систематизацію джерел виникнення кіберризиків, які класифіковано на чотири основні класи: дії людей (ненавмисні помилки та навмисні зловживання), бездіяльність щодо розвитку систем та технологій (технологічні вразливості), помилки у внутрішніх процесах (організаційні недоліки) та зовнішні події (геополітичні конфлікти, дії третіх сторін, природні катастрофи). Розкрито специфіку впливу кожного з цих класів на рівень кібербезпеки у сфері морського судноплавства.
Окрему увагу приділено аналізу основних форм (інструментів) реалізації кіберризиків, до яких віднесено кібератаку, кіберінцидент, кібертероризм та кібервійну. Розглянуто їх відмінні характеристики за суб’єктивним складом, мотивацією та механізмами впливу на інформаційні системи. Підкреслено особливу вразливість торгівельного мореплавства до кожної з цих форм, з огляду на його залежність від цифрових технологій та важливість для глобальних логістичних ланцюгів.
У висновках наголошено на складності та багатогранності сучасних кіберризиків, що зумовлює необхідність комплексного правового підходу до їх регулювання з використанням міжнародно-правового досвіду. Зазначено про необхідність подальшої гармонізації чинного законодавства з міжнародними стандартами у сфері кібербезпеки для ефективної протидії кіберризикам.
Захист авторського права у зв’язку із обігом невзаємозамінних токенів
(Фенікс, 2025) Нігреєва, Олена Олександрівна; Nihreieva, Olena O.
Статтю присвячено захисту авторського права у контексті комерціалізації обігу невзаємозамінних токенів (NFT). Визначено основні характеристики цього виду токенів, особливості їх створення та продажу. Підкреслено, що визначальною особливістю NFT є їхня унікальність, яка досягається шляхом включення до блокчейну інформації про автора. Підкреслено, що переважно передача прав на NFT відбувається за смарт-контрактами, які, однак, не в змозі детально врегулювати усі умови передачі прав на токени та їх подальшого використання. Наголошено, що права на NFT не дорівнюють правам на первісний твір, що був токенізований творцем NFT. Рекомендовано, що для більш ефективного захисту авторських прав корисним є укладання додаткових угод. Одним з механізмів, який би підвищив надійність захисту авторських прав, міг би стати елемент додаткового людського контролю у процесі укладання смарт-контрактів.
Перспективи удосконалення правового регулювання створення індустріальних парків на землях сільськогосподарського призначення в Україні
(Фенікс, 2025) Масін, Віктор Миколайович; Хріщева, Олександра Георгіївна; Masin, Viktor M.; Khrishcheva, Oleksandra G.
У науковій статті проведено дослідження проблеми правового регулювання створення та діяльності індустріальних парків на землях сільськогосподарського призначення, яка станом на сьогодні є нагальною для України, оскільки перешкоджає забезпеченню ефективного економічного розвитку сільських територій та залученню інвестицій. Проаналізовано чинні нормативно-правові акти, що регулюють діяльність індустріальних парків на теренах нашої аграрної держави, засади їх створення та функціонування. Розглянуто можливості ініціювання та створення індустріальних парків закладами вищої освіти державної форми власності. У результаті комплексного аналізу правового регулювання створення та діяльності індустріальних парків в Україні оцінено ефективність чинного законодавства, виявлено проблеми та прогалини у нормативному регулюванні.
Запропоновано напрями вдосконалення чинного законодавства щодо правового регулювання створення та діяльності індустріальних парків на землях сільськогосподарського призначення. Наведено авторський Проєкт Закону України «Про внесення змін до законодавства щодо створення і функціонування індустріальних парків в Україні», а також представлено відповідну порівняльну таблицю.
Хаотичність розвитку системи центральних органів виконавчої влади та особливості реалізації в ній засад концепції реформи адміністративного права України
(Фенікс, 2025) Миколенко, Олександр Іванович; Рудов, Владислав Сергійович; Mykolenko, Oleksandr I.; Rudov, Vladyslav S.
В статті розкрито особливості хаотичного розвитку системи центральних органів виконавчої влади, а також визначено рівень реалізації засад Концепції реформи адміністративного права України в сфері функціонування центральних органів виконавчої влади. Наголошено, що будь-яке реформування повинне враховувати потреби практики та супроводжуватись інноваційними ідеями. Не є виключенням у цьому сенсі і реформа органів виконавчої влади. Обґрунтовано висновок, що започатковані в Концепції реформи адміністративного права засади вдосконалення системи центральних органів виконавчої влади в переважній більшості були реалізовані в національному адміністративно- му законодавстві, втім хаотичність та незавершеність перетворень, які свого часу були започатковані в нашій країні та впроваджуються і сьогодні в реальне життя, свідчать про існування у сфері функціонування центральних органів виконавчої влади ще достатньо великої кількості невирішених проблем.
Право на мирні зібрання в умовах воєнного стану в Україні: проблема правової регламентації
(Фенікс, 2025) Кузнєцова, Зоя Вікторівна; Чайковський, Олег Ігорович; Kuznietsova, Zoia V.; Chaikovskyi, Oleh I.
У статті розглядається сутність та зміст одного з важливих конституційних прав людини – права на мирні зібрання, а також особливості його реалізації в умовах воєнного стану. Визначено проблему правової регламентації права на мирні зібрання в Україні, а саме відсутність спеціального законодавства щодо змісту, видів, механізму реалізації мирних зібрань. Окреслено положення закону щодо обмежень основних прав людини в умовах воєнного стану та визначено, що право на мирні зібрання може підлягати таким обмеженням. Наголошується на невідповідності положень законодавства про правовий режим воєнного стану, норми якого визначають в одному випадку можливість встановлювати обмеження в реалізації права на мирні зібрання за рішенням військових адміністрацій, а у другому – повну їх заборону. Визначається проблема широких меж дискреції органів державної влади щодо погодження мирних зібрань та визначення інших обмежувальних заходів для їх проведення. Такі положення законодавства не відповідають критеріям правової визначеності та прогнозованості, а отже становлять порушення державою своїх позитивних зобов’язань у галузі права на мирні зібрання.
Також у статті проведений аналіз положень підзаконних нормативно-правових актів, прийнятих на підставі рішень Обласних військових адміністрацій, якими визначаються процедурні аспекти реалізації права на мирні зібрання в окремих областях України. Порівняльна характеристика цих положень дає змогу дійти висновку про істотні відмінності у підходах до реалізації права на мирні зібрання, а також критеріїв його обмежень, які коливаються від повної заборони відповідних заходів до можливості їх реалізації з певними умовами. Вважаємо, що такі відмінності можуть бути виправданими, перш за все виходячи від наближеності до лінії фронту, що обумовлює більший рівень загрози для окремих областей. Проте на практиці виявляється, що не завжди обмеження права на мирні зібрання накладаються з урахуванням цього принципу, що, у свою чергу, доводить необхідність прийняття спеціального законодавства.
Щодо поняття відводу в процесуальному праві
(Фенікс, 2025) Кастрова, Марія Сергіївна; Kastrova, Mariia S.
Стаття присвячена дослідженню інституту відводу в процесуальному праві України, як складного правового явища, що має важливе значення для забезпечення дотримання права на справедливий та неупереджений судовий розгляд. У центрі уваги перебуває поняття «відвід», необхідність визначення його уніфікованого значення, його сутність та аналіз нормативного закріплення у законодавстві. У статті здійснено порівняльний аналіз наукових підходів до тлумачення поняття «відвід», наведено та критично проаналізовано визначення, запропоновані науковцями. Наголошено на відсутності уніфікованого законодавчого визначення поняття «відвід» у чинних процесуальних кодексах України та наукових роботах, що створює передумови для неоднозначного тлумачення й застосування відповідних норм. Значна увага приділяється аналізу конкретних дефініцій, які розкривають окремі аспекти інституту відводу, проте не охоплюють сутність в цілому.
Окремий акцент зроблено на необхідності визначення всіх можливих підстав відводу, а не вибір однієї підстави для характеристики цього правового явища. Ці фактори детально розглядаються як передумови для забезпечення гарантій справедливого судового розгляду. У статті обґрунтовано необхідність вдосконалення нормативного регулювання інституту відводу в Україні, зокрема шляхом формулювання законодавчо закріпленого визначення, яке б відображало його багатогранну природу та усувало можливість тлумачити визначення зручним чином з метою зловживання цим правом. Запропоновано власне змістовне визначення відводу як складної системи усунення учасників судового процесу за наявності обґрунтованого сумніву щодо їх неупередженості з переліком можливих підстав та наслідками. Аналіз має критичний характер і спирається як на положення національного законодавства, так і на міжнародні стандарти у сфері забезпечення правосуддя. Зокрема, розглянуто правові позиції Європейського суду з прав людини, які акцентують увагу на важливості дотримання принципу неупередженості та наявності процесуальних механізмів усунення зацікавлених осіб. В результаті сформовані висновки щодо єдиного, змістовного визначення яке може бути використане у законотворчій діяльності, судовій практиці, наукових дослідженнях та навчальному процесі.
Правове моделювання як засіб дослідження правових процесів: теоретичний аспект
(Фенікс, 2025) Борщевський, Ігор Вячеславович; Гринь, Оксана Дмитрівна; Borshchevskyi, Ihor V.; Hryn, Oksana D.
У статті здійснено теоретичний аналіз правового моделювання як методу наукового пізнання та дослідження правових процесів. Розглянуто основні підходи до визначення сутності правового моделювання, його види, функції та методологічне значення для сучасної юридичної науки. Акцентовано увагу на потенціалі моделювання у процесах правотворення, правозастосування та правового прогнозування в контексті правової реальності України. Обґрунтовано необхідність подальшої розробки та впровадження моделей у юридичну практику з метою підвищення ефективності правового регулювання.
Журналістика викритих даних до та після повномасштабного вторгнення
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Янак, Христина Олександрівна
Журналістика відкритих даних є важливим інструментом сучасної медіаіндустрії, оскільки вона забезпечує прозорість, підзвітність та інформованість суспільства. Використання відкритих даних у журналістиці дозволяє проводити глибокі, засновані на фактах розслідування, що спрямовані на підвищення громадської свідомості, а також здійснювати контроль над діяльністю державних установ, бізнесу та інших інституцій. Завдяки цим практикам, журналістика стає потужним механізмом для виявлення корупції, зловживань та інших проблем, що турбують суспільство.