Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
English for students of Physics and Astronomy. Part 3. Astronomy
(Олді плюс, 2025) Кузнєцова, Галина Петрівна; Kuznietsova, Galyna P.
Методичні вказівки до практичних та самостійних занять укладено відповідно до робочої програми навчальної дисципліни «Іноземна мова (за професійним спрямуванням)», яка є обов’язковою дисципліною для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 104 «Фізика та астрономія. Методичні вказівки містять тексти за спеціальністю, списки слів та термінів, вправи для виконання практичних завдань, теми для обговорювання.
Поширення гельмінтів домашньої курки Gallus gallus domesticus (Linnaeus, 1758) у приватних господарствах Одеської області (Україна)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Черничко, Катерина Йосипівна; Підгорна, Світлана Яківна; Chernychko, Kateryna Y.; Pidhorna, Svitlana Ya.
В статті наведені результати дослідження гельмінтофауни домашньої курки Gallus gallus domesticus на території Одеської області. В ході дослідження було визначено 5 видів гельмінтів, які відносяться до типів Nematoda та Plathelminthes, двох класів Cestoda та Chromadorea, 4 родин (Hymenolepididae, Davaineidae, Heterakidae, Ascariididae) та 5 родів (Echinolepis, Raillietina, Davainea, Heterakis, Ascaridia). Найбільш представлені у Gallus gallus domesticus були Raillietina echinobothrida – 40% та Ascaridia galli – 35%. Всі зареєстровані види гельмінтів являються звичайними і широко поширеними паразитами домашніх курей. Загальна екстенсивність зараженості становила 56,6%. Проаналізовано зараженість птахів за статтю, ступінь зараженості самок становила 65,2%, самців – 28,5%. Встановлено, що ступінь зараження птахів з вигульною системою утримання значно вищий (66,7%), ніж з підлоговою (33,3%).
Перші результати молекулярної ідентифікації видів комплексу Anopheles maculipennis s. l. в Одеській області: нові дані для фауни України
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Рудік, Віталій Анатолійович; Чеботар, Сабіна Віталіївна; Rudik, Vitalii A.; Chebotar, Sabina V.
У дослідженні вперше в Україні застосовано молекулярно-генетичні методи для диференціації криптичних видів комплексу An. maculipennis s. l. у біотопі дренажного каналу поблизу с. Яськи (Одеська область). За допомогою ПЛР-аналізу ITS2-ділянки рДНК ідентифіковано п’ять видів комплексу: An. atroparvus, An. labranchiae, An. maculipennis s. s., An. melanoon та An. messeae. Види An. labranchiae та An. melanoon задокументовано на території України вперше. Загалом у біотопі виявлено шість видів, включно з An. hyrcanus. Отримані результати підтверджують ефективність застосування молекулярних маркерів для визначення складу криптичних видів, що має важливе значення для таксономії й епідеміологічного моніторингу малярійних комарів. Дослідження відкриває нові перспективи для подальшого використання молекулярних підходів у вивченні фауни малярійних комарів на території України.
Онтогенез Drosophila melanogaster як мішень нікотинової токсичності. Повідомлення I
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Білоконь, Світлана Василівна; Алєксєєва, Тетяна Григорівна; Сачалко, Валерія Олександрівна; Bilokon, Svitlana V.; Alieksieieva, Tetiana G.; Sachalko, Valeriia O.
У роботі досліджено вплив нікобустера для електронних сигарет на розвиток Drosophila melanogaster при пероральному введенні. Показано, що нікотин зумовлює дозозалежну затримку метаморфозу, зниження виживаності та плодючості. Водночас виявлено підвищення ступеня політенізації ядер клітин слинних залоз личинок, що може свідчити про активацію компенсаторних механізмів у відповідь на токсичний стрес. Отримані результати вказують на личинку як критичну мішень дії нікотину та підкреслюють мультифакторний характер його впливу на розвиток D. melanogaster.
Різноманіття макроміцетів Ботанічного саду Одеського національного університету та суміжних паркових зон Одеси
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Ткаченко, Федір Петрович; Ковтун, Олег Олексійович; Левчук, Людмила Володимирівна; Попова, Олена Миколаївна; Tkachenko, Fedir P.; Kovtun, Oleg O.; Levchuk, Liudmyla V.; Popova, Olena M.
В роботі наведена еколого-таксономічна характеристика 70 видів макроміцетів, зібраних в Ботанічному саду Одеського національного університету і суміжних паркових зон Одеси. З них 8 видів є рідкісними для України, 24 – новими для Правобережного Злакового Степу і 33 – для парків Одеси. У складі виявленої мікобіоти домінували представники порядків Agaricales (47 видів), Polyporales (7), Boletales (5) і Russulales (4). Інші порядки містили 1-2 види. Переважаючими трофічними групами грибів парків були ксилотрофи, другу позицію посідали гумусові сапротрофи і третю – мікоризні гриби.
Колекція субтропічних рослин у Великій Пальмовій оранжереї Ботанічного саду Одеського національного університету
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Попова, Олена Миколаївна; Голокоз, Ася Володимирівна; Popova, Olena M.; Holokoz, Asia V.
Здійснено флористичний аналіз колекції рослин, що утримується у найстарішій у ботанічному саду Пальмовій оранжереї. Вона нараховує 115 видів, 6 форм з 48 родин. Провідною родиною є Arecaceae (14 видів), найбільш численні роди Brachychiton та Pittosporum (по 4 види). З життєвих форм переважають дерева (47,0% видового складу колекції) і кущі (20,9 %); майже п’яту частину складають трав’янисті багаторічники (19,1%), є напівкущі (8 видів) та ліани (7 видів). Представлені усі флористичні царства Землі, найкраще – Голарктичне (52 видів; 45,2%). З Палеотропічного царства походять 30 видів (26,0%), з Неотропічного – 25 видів (21,7%), з Австралійського – 23 види (20,0%), Капського – 7 (6,1%), Голантарктичного – 2 (1,7%). Рослини 93 видів мають різноманітне господарське значення. Шість видів охороняються in situ на глобальному рівні (Beaucarnea recurvata, Chrysalidocarpus lutescens, Cneorum tricoccon, Cycas circinalis, Cyperus papyrus, Jacaranda mimosifolia), один – занесений до Червоної книги України (Ruscus hypoglossum). Повний цикл розвитку проходять рослини 30 видів (24,8% колекції). Всього у колекції утримується 493 екз. рослин, з них 295 екз. 66 видів (або 59,8%) входять до складу старої частини колекції, яка формувалася до 1941 р. Серед них – 12 найстаріших екземплярів віком більше ніж 160 років (Agava americana – 2 екз., Cycas revoluta – 2 екз., Magnolia grandiflora – 2 екз., Araucaria columnaris, Chamaerops humilis, Ficus pumila, Livistona chinensis, L. australis, Musa х parasidiaca).
Одеський регіон: інвазійні види рослин
(Назарчук С. Л., 2025) Бондаренко, Олена Юріївна; Bondarenko, Olena Yu.
Публікація є результатом тривалих досліджень у гербарії ОНУ імені І. І. Мечникова, а також багаторічного вивчення флори пониззя межиріччя Дністер — Тилігул (Одеська область). Розглянуто присутність у колекціях MSUD гербарних зразків видів з високою інвазійною спроможністю, зібраних в Одеській області. Сформовано 62 картосхеми поширення 85 інвазійних видів на території регіону. Робота ілюстрована 66 авторськими фотографіями видів рослин.
Видання може стати у нагоді широкому колу зацікавлених осіб: школярам, вчителям, краєзнавцям, викладачам природничих факультетів, регіональним науковцям різного профілю, а також здобувачам вищої освіти біологічного факультету ОНУ всіх спеціальностей.
Тропічні циклони. Причини формування та їх розвиток
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Маковецький, Андрій Русланович
Тропічні циклони є одними з найруйнівніших сил природи. Зародження таких циклонів в Атлантичному басейні завжди є складним і важливим природним фактором. Урагани мають вплив на кліматичні умови на Землі, економіку різних країн, та безпеку людства. Особливо вразливими до тропічних циклонів є прибережні та острівні території у тропічних регіонах світу. Саме ці території найбільш страждають від потужних вітрів та штормових нагонів, які можуть спричинити значні руйнування майна та принести багато людських жертв.
Вплив нафтогазових розробок на іхтіофауну
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Терлецький, Максим Валерійович
У сучасних умовах інтенсивного розвитку нафтогазової промисловості зростає ризик забруднення навколишнього природного середовища, зокрема водних екосистем. Водойми, що розташовані поблизу зон видобутку, транспортування або переробки нафти і газу, зазнають значного антропогенного навантаження. Одними з найбільш вразливих до таких впливів компонентів водних екосистем є іхтіофауна, як важлива частина трофічного ланцюга і джерело біоресурсів для людини. Порушення умов існування риб, зумовлені токсичними речовинами, можуть призводити до скорочення популяцій, зменшення біорізноманіття та загального погіршення екологічного стану водойм.
Мета кваліфікаційної роботи бакалавра полягає у аналізі екологічних наслідків діяльності нафтогазової промисловості на іхтіофауну водойм, аналіз основних шляхів негативного впливу та обґрунтування заходів щодо мінімізації шкоди водним біоресурсам.
У кваліфікаційній роботі бакалавра розглянуто питання про вплив нафтогазових розробок на іхтіофауну прісноводних та морських екосистем, моніторингу стану іхтіофауни та запропоновано екологічні заходи з мінімізації негативного впливу нафтогазової діяльності на водні біоресурси. Розкрито основні шляхи забруднення водойм продуктами нафтовидобутку, зокрема нафтовими викидами. Проаналізовано зміни у видовому складі, чисельності та фізіологічному стані риб в умовах техногенного навантаження. Особливу увагу приділено механізмам токсичного впливу вуглеводнів на організм риб, включаючи порушення обміну речовин, репродуктивної функції та імунної системи.
Теоретичні основи акваріумістики та аквадізайну
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Соляник, Олександр Олександрович
Акваріумістика — це одна з найпопулярніших і водночас найстаріших форм декоративного утримання гідробіонтів у штучних умовах, що поєднує елементи біології, гідрохімії, техніки та мистецтва. Вона є не лише засобом естетичного оформлення інтер’єру, а й інструментом вивчення водних екосистем у мініатюрі, що має важливе значення для формування екологічної культури суспільства. В останні десятиліття акваріумістика набула нових рис завдяки розвитку аквадизайну — напряму, що передбачає художнє оформлення акваріума з урахуванням біологічних потреб мешканців та загальної композиції. Метою роботи є дослідження теоретичних аспектів акваріумістики та аквадизайну, систематизація основних вимог до створення та підтримання життєздатної акваріумної екосистеми, а також аналіз підходів до оформлення акваріумів з урахуванням біологічних і естетичних чинників.
У кваліфікаційній роботі досліджуються теоретичні основи акваріумістики та аквадизайну, зокрема розглядаються ключові аспекти утримання водних організмів у штучних умовах акваріумів, а також методи створення естетичних і біологічно збалансованих акваріумних середовищ. Робота охоплює біологічні, технічні та естетичні принципи акваріумістики, зокрема параметри води, фільтрацію та аерацію, а також роль сучасних технологій у забезпеченні оптимальних умов для життя водних організмів. Окремо розглянуто концепції аквадизайну, що сприяють створенню природних ландшафтів у штучних екосистемах, з урахуванням взаємодії між різними видами риб, рослин та інших мешканців. Аналізуються основи використання декоративних елементів та рослин, пропорцій і кольорової палітри в оформленні акваріумів.