Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Процедура та вимоги до належної денонсації міжнародного договору
(Глухівський національний педагогічний університет імені О. Довженка, 2025) Семерецька, А. О.; Веремчук, Владислав Сергійович; Veremchuk, Vladyslav S.
У сучасній системі міжнародного права договори є основним джерелом зобов’язань між державами та міжнародними організаціями. Водночас динамічний розвиток міжнародних відносин нерідко зумовлює необхідність перегляду або припинення дії таких договорів. Саме тому процедура денонсації – законний спосіб виходу сторони з міжнародного договору – набуває особливої уваги як елемент забезпечення гнучкості й стабільності міжнародно-правового порядку. Проблематика належної денонсації міжнародних договорів є актуальною у зв’язку з частішими випадками виходу держав з багатосторонніх угод у політичній, економічній та безпековій сферах. Недотримання встановлених процедур або відсутність чітких норм щодо виходу може призвести до виникнення правових колізій, міжнародних спорів та підриву довіри між суб’єктами міжнародного права.
Мета дослідження полягає у визначенні міжнародно-правового регулювання процедури та вимоги до належної денонсації міжнародного договору, а також у з’ясуванні ефективності відповідних норм у забезпеченні правової визначеності та стабільності міжнародних відносин.
Приєднання України до Римського статуту
(Херсонський державний університет, 2025) Ковтун, Д. В.; Веремчук, Владислав Сергійович; Veremchuk, Vladyslav S.
Римський статут Міжнародного кримінального суду (далі – РС МКС) є основоположним документом, який забезпечує кримінальну відповідальність за найтяжчі міжнародні злочини, такі, як, злочини геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини, а також визначає відповідне ґрунтовне визначення цих злочинів, їх тлумачення, процедури їх розслідування та здійснення міжнародного правосуддя.
РС МКС був прийнятий 17 липня 1998 року та набрав чинності 1 липня 2002 року. Україна підписала Статут ще 20 січня 2000 року, але, досі не завершила процес ратифікації.
Актуальність теми зумовлена європейським вибором України, закріпленим у Конституції України 2016 року, та повномасштабним вторгненням Російської Федерації з 2022 р., що призвело до масових воєнних злочинів.
Управління соціально-економічною безпекою: сталий розвиток держави в турбулентних умовах
(Камула, 2026) Крамський, Сергій Олександрович; Kramskyi, Serhii O.
Автор досліджує, нові тренди управління соціально-економічною безпекою та аспекти що підвищують відповідальність за сталий розвиток держави. Глобальні процеси змушують державу брати на себе більшу роль у стимулюванні економічного зростання як на місцевому, так і на державному рівнях. Суспільство розуміє, що майбутнє України залежить від активності громад у забезпеченні сталого розвитку і управління соціально-економічною безпекою під час військового стану. Таким чином, державна влада повинна бути готова до сучасних викликів під час військового стану, мати необхідні навички для побудови сильних та конкурентоспроможних підприємств, установ та організацій.
Об’єктивна сторона кримінального правопорушення: теоретичні засади та проблеми правозастосування
(Гельветика, 2025) Павлова, Тетяна Олександрівна; Pavlova, Tetiana O.
У статті досліджуються теоретичні та практичні проблеми, пов’язані з об’єктивною стороною кримінального правопорушення, яка є одним із ключових елементів складу кримінального правопорушення. Визначається місце об’єктивної сторони у структурі складу кримінального правопорушення та її значення для встановлення суспільної небезпеки та кваліфікації кримінально-протиправного діяння. Висловлюється власна позиція щодо визначення змісту обов’язкових і факультативних ознак, зокрема суспільно небезпечного діяння, суспільно небезпечних наслідків, причинно-наслідкового зв’язку, способу, місця, часу, знаряддя (засобу) вчинення кримінального правопорушення й обстановки вчинення кримінального правопорушення.
Особливу увагу приділено дискусійним питанням, які виникають у правозастосуванні, як-от встановлення моменту закінчення кримінального правопорушення залежно від законодавчої конструкції складу кримінального правопорушення; складнощі доведення причинно-наслідкового зв’язку між суспільно небезпечним діянням і наслідками; відмежування кримінального правопорушення від інших видів правопорушень за об’єктивними критеріями; вплив оціночних понять на встановлення ознак об’єктивної сторони кримінального правопорушення та кваліфікацію. Наголошується на потребі в удосконалення законодавчих конструкцій Кримінального кодексу України та вироблення єдиної правозастосовної практики. Авторка дійшла висновку, що системний підхід до дослідження об’єктивної сторони кримінального правопорушення має не лише теоретичне, а й суттєве практичне значення для забезпечення законності, справедливості та кримінально-правової кваліфікації.
До питання про правову дилему у забезпеченні основ національної безпеки України
(Право, 2025) Чуваков, Олег Анатолійович; Chuvakov, Oleh A.
У даний час наша держава переживає один із найскладніших і найдраматичніших періодів свого існування. Військова агресія Російської Федерації не лише створює реальну загрозу суверенітету, територіальній цілісності та обороноздатності України, а й кардинальним чином змінює існуючу геополітичну реальність. Така обстановка створює сприятливі умови для стрімкого зростання різних антидержавних проявів, що далеко не сприяють зміцненню безпеки нашої держави та консолідації українського суспільства, а навпаки, посилюють внутрішні протиріччя, чим створює нові загрози основам національної безпеки. Подібні прояви, як правило, можуть виражатися у всіляких несанкціонованих мітингах, акціях протесту, демонстраціях, які організованим чином можуть перерости і в масові заворушення антидержавної спрямованості тощо.
Наявність подібних загроз сприяє прийняттю з боку держави своєчасних і ефективних заходів, спрямованих на системну протидію таким злочинним посяганням на основи національної безпеки України. Відповідно, в контексті існуючих загроз може виникнути надзвичайна потреба у стрімких змінах низки фундаментальних конституційно-правових пріоритетів, які існували раніше та ефективно функціонували у сфері забезпечення національної безпеки.
Сучасне становище фіскальної політики Південно-Африканської Республіки
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Алексеєвська, Галина Сергіївна; Синявська, Д. О.; Alekseievska, Halyna S.
В сучасному світі рішення прийняті керуючими посадовцями влади можуть призвести до колосальних змін в державі та всесвіті загалом. Тому з огляду на поточні реалії дуже актуальною є аналіз фіскальної політики в сучасних умовах та її майбутні прогнози. В даній галузі існує чимало досліджень зроблених як світовими організаціями, так і особисті дослідження науковців, наприклад Ахмад С., Нейборс Дж., Шейнер Л., Нікхіл С., Ботха Р., Вентер Ф. та інші.
На початку 2025 року було опубліковано аналітичний звіт МВФ про поточно становище фіскальної політики в світі. До головних висновків відноситься високий рівень невизначеності, яка має згубний ефект на фіскальну політику. Спостерігається сильне посилення фінансових умов, у великій кількості країн центральні банки сильно підвищили відсоткову ставку по кредиту, що ускладнило доступ до кредитування та підвищило цінність грошей, це призвело до серйозних проблем із фінансуванням. Дуже впливовим аспектом є ріст обслуговування державного боргу у всіх країн. Прогнозується загальне погіршення фіскального прогнозу. Наразі загальний рівень дефіциту державного бюджету знаходиться на рівні 5% ВВП (станом на 2024 рік). Причини проблем сьогодення накопичувались роками, але «відкрилась скринька Пандори» після пандемії Covid-19 під час якої більша кількість країн накопичила значні борги. Одною з головних причин світової нестабільності є політична ситуація та існування озброєних конфліктів. Наприклад бойові дії в Україні, які сильно ускладнили всі галузі міжнародної взаємодії країн, які гарантували їх розвиток. При цьому додались фінансові витрати на вирішення цього питання, найбільш вразливими в цій ситуації є Україна та ЄС. Щоб підлаштовуватись під зміни країнам слід реформувати існуючу систему та зробити фіскальну політику більш гнучкою та адаптивною, а для того щоб запобігти проблем із покриттям державного бюджету слід уникати короткострокових заборгованостей.
Як зазначалось в звіті МВФ наслідки останніх подій зазнали всі держави, незалежно від їх економічного рівня, тому Південно-Африканська Республіка є цікавим прикладом.
Особливості сучасної бюджетної політики Норвегії
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Алексеєвська, Галина Сергіївна; Корой, В. В.; Alekseievska, Halyna S.
Фіскальна політика Норвегії упродовж останнього десятиріччя, зокрема в період 2020–2025 років, постає як зразок структурної стабільності, антикризової гнучкості та стратегічного мислення в управлінні публічними фінансами. Насамперед, варто підкреслити, що Норвегія — одна з небагатьох країн у світі, де фіскальна політика вибудувана навколо концепції довгострокової міжпоколінної стійкості. Центральним елементом цієї моделі є Government Pension Fund Global (GPFG) — суверенний фонд, який акумулює нафтові доходи й функціонує як фінансовий буфер та інструмент забезпечення стабільності майбутніх бюджетів. Відповідно до фіскального правила, уряд має право щороку витрачати не більше 3% середньої вартості GPFG. Такий підхід дозволяє поєднати поточну підтримку економіки з акумуляцією активів для наступних поколінь.
Ukrainian business in Europe. Support and consequences of internationalization in times of war
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Tsevukh, Yuliia O.; Kushnir, Daryna; Цевух, Юлія Олександрівна; Кушнір, Дарина
The beginning of a large-scale war became a strong stress factor for the Ukrainian economy. Almost 5 million Ukrainians left Ukraine and did not return. Some businesses were destroyed or occupied; others moved their production to safer regions. Some companies began to look for new sales markets outside the Ukrainian market. Thus, internationalization became a product of the crisis and forced migration.
Socio-economic consequences of modern budgetary policy in Italy in the context of European-wide challenges
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Pashaly, Eduard O.; Alekseievska, Halyna S.; Пашали, Едуард Олексійович; Алексеєвська, Галина Сергіївна
Budgetary policy remains one of the key instruments by which a state influences socioeconomic development. In the context of profound transformations caused by the COVID‑19 pandemic, the energy crisis, geopolitical instability, and increased inflationary pressures, the importance of public spending and its redistribution has grown multifold. Italy, as one of the leading economies of the European Union, faces particular challenges in budgetary regulation, among which high public debt levels, demographic aging, regional disparities, and low productivity should be highlighted. This necessitates an assessment of modern Italian budgetary policy through the lens of its socio-economic consequences.
Фіскальна політика США у сучасних глобальних умовах
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Цевух, Юлія Олександрівна; Мандрік, Анна Ігорівна; Tsevukh, Yuliia O.; Mandrik, Anna I.
У 2025 році фіскальна політика США постає як системоутворюючий інструмент управління економічною динамікою, який набуває особливої ваги в умовах глобальної нестабільності. Геополітичні загрози, наслідки пандемії, структурні трансформації в енергетиці та інфраструктурі, зміна пріоритетів бюджетного планування — усе це актуалізує питання ефективності державних витрат, рівня боргового навантаження та координації фіскальної та монетарної політики. За даними звіту «Fiscal Monitor» (квітень 2025), середній рівень державного боргу у світі оцінюється на рівні 93–95% ВВП з очікуваним зростанням до 99,6% до 2030 року. У розвинених країнах цей показник стабільно перевищує 110% ВВП, що включає і Сполучені Штати Америки. Хоча офіційні прогнози щодо США відрізняються за джерелами, за оцінками МВФ, їх державний борг у 2025 році перебуватиме в межах середнього рівня для розвинених країн (≈110% ВВП), тоді як Бюджетне управління Конгресу США (CBO) прогнозує досягнення рівня 116% до 2034 року.