Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Перекладацькі трансформації в тексті перекладу роману Поли Гоукінз "Дівчина у потягу"
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Холостенко, Анастасія Миколаївна
Дана магістерська робота описує проблематику дослідження перекладацьких трансформацій с точки зору сучасного українського перекладознавства. Головною метою аналізу є не тільки описання та систематизація поглядів українських науковців на визначення та типологію перекладацьких трансформацій як необхідних перетворень у процесі міжмовної комунікації, але і висвітлення функціонування та застосування перекладацьких трансформацій у тексті перекладу сучасного художнього твору.
Функціонально-семантичне поле інтерогативного речення в сучасній англійській мові
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Фетова, Євгенія Миколаївна
Функціонально-семантичне поле інтерогативного речення в сучасній англійській мові є актуальним об’єктом дослідження, оскільки питання як мовний акт відіграє ключову роль у міжособистісній комунікації, структуруванні дискурсу та реалізації прагматичних намірів мовця. В умовах глобалізації та зростання ролі англійської мови в міжнародному спілкуванні особливо важливим стає глибоке розуміння механізмів формування й функціонування питальних конструкцій, їхньої семантичної варіативності та прагматичного потенціалу. Розвиток цифрової комунікації (соцмережі, чати, онлайн-дискурс) актуалізує потребу у вивченні нових способів вираження питальності та трансформації традиційних моделей. Крім того, інтерогативні структури є одним із ключових елементів у системі вираження модальності, інформаційної неповноти та керування комунікативним потоком, що робить їх аналіз важливим для сучасної лінгвістичної теорії. Таким чином, дослідження функціонально-семантичного поля інтерогативного речення сприяє глибшому розумінню комунікативної організації англійської мови та її динамічних процесів.
Особливості інтонаційної організації мовлення авторів конференції TED talks
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Суслов, Валентин Ігорович
У сучасній лінгвістиці зростає інтерес до усного мовлення як складного, динамічного та контекстуально зумовленого комунікативного явища, у межах якого значну роль відіграють надсегментні засоби організації мовлення. Особливе місце серед них посідає інтонація, яка забезпечує не лише фонетичне оформлення висловлювання, а й реалізацію його комунікативних, прагматичних та дискурсивних функцій. В умовах публічного мовлення інтонація виступає одним із провідних інструментів впливу на адресата, оскільки саме через неї структурується інформація, регулюється увага аудиторії та формується сприйняття мовця.
Наративні стратегії у романі Джуліана Барнса "Відчуття закінчення"
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Суворова, Валерія Юріївна
Література – письмові або друковані твори, що відображають розвиток суспільства, культури, науки регіону в певний часовий проміжок, відноситься до деякого періоду, епохи, етносу, є одним з видів мистецтва, що виступає засобом фіксації знань, думок, фантазій і роздумів автора. Література має широке розгалуження творів за жанровим і тематичним критеріями, способами нарації та образною системою, що дозволяє більш точно класифікувати їх.
Темпоральні засоби передачі емоційного напруження мовця (на матеріалі фільму "Інтерстеллар"
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Скрипник, Ольга Віталіївна
In an era where film discourse functions not merely as entertainment but as a powerful semiotic system, the emotional dimension of film speech becomes central to shaping audience perception, empathy, and narrative involvement. Within this context, the temporal organization of speech emerges as a crucial mechanism for constructing psychological tension, emotional intensity, and character dynamics. Temporal means, speech rate, pausing, rhythm, hesitation phenomena, and segmental duration, serve as highly sensitive indicators of emotional stress, often preceding or complementing pitch and loudness changes. Their subtlety and multimodal integration make temporal cues indispensable for philological, psycholinguistic, and film research. The relevance of this study is determined by the growing scientific interest in the ways contemporary audiovisual media encode, transmit, and amplify emotional experiences.
Власні назви в художньому тексті: функціонування та переклад
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Старчук, Соломія Вадимівна
Одним із найбільш складних аспектів літературного перекладу є відтворення власних назв, адже вони поєднують у собі не лише функцію ідентифікації, а й несуть унікальний культурний, історичний та емоційний зміст. Власні назви допомагають створювати атмосферу художнього твору, розкривають характери персонажів та відтворюють соціально-історичний контекст, у якому розгортаються події.
Граматичні трансформації при перекладі
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Плетенчук, Надія Миколаївна
Переклад належить до найдавніших форм людської діяльності. Без нього складно уявити такі історичні явища, як формування могутніх імперій із численними багатомовними народами, домінування культур націй із вищим соціальним статусом, поширення релігійних та суспільних ідей тощо. Хоча перекладацька практика існує з давніх часів, лише у середині ХХ століття вона стала предметом ґрунтовного наукового аналізу. Саме тоді з’явилися перші спроби створення теоретичних моделей перекладацького процесу та опису тих його особливостей, які вирізняють його серед інших видів мовленнєвої чи літературної діяльності. Більшість науковців сходяться на думці, що предметом перекладознавства є насамперед вивчення самого процесу перекладу. Під цим процесом зазвичай мають на увазі міжмовні трансформації, тобто відтворення тексту однією мовою у формі тексту іншою. Такі перетворення завжди обмежуються рамками конкретних мовних систем [3].
Передача власних назв у перекладах з англійської мови українською на основі сучасної англомовної прози
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Петровський, Володимир Володимирович
Власні назви відіграють важливу роль у сфері культури та науки, часто запозичуючись із іноземних мов, тому ці одиниці є предметом постійної уваги сучасного перекладознавста. На відміну від загальновживаних слів, власні назви мають здатність до універсалізації, що робить їх надзвичайно важливими для комунікації та взаєморозуміння. Крім того, вони відіграють значну роль у міжкультурній комунікації, філології та перекладознавстві. Особливості власних назв привернули увагу науковців, що згодом призвело до формування окремої науки – ономастики, яка вивчає ці лексичні одиниці та їхнє функціонування.
Передача реалій при перекладі англомовних телесеріалів
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Петровська-Драчевська, Ольга Володимирівна
Культура будь-якої нації є багатовимірною системою, у якій взаємодіють духовні та матеріальні компоненти, що відображають історичний досвід, національні традиції та ментальні цінності суспільства. Матеріальний вимір культури включає предмети побуту, елементи соціального життя, інституції, географічні реалії, тоді як духовний – охоплює світогляд, символіку, емоційно-оцінні категорії та колективну пам’ять народу. Саме мова є головним носієм цієї культурної єдності, адже через неї формуються уявлення про світ, моральні орієнтири, поведінкові норми й культурні асоціації. Кожна національна мова створює власну картину світу, у якій зафіксовано не лише об’єкти дійсності, а й спосіб їх сприйняття.
Репрезентація концепту "влада" в англійськії мові та мовленні
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Островська, Юлія Павлівна
Одним із центральних напрямів сучасної когнітивної лінгвістики та лінгвокультурології є дослідження концептів як базових одиниць ментальної репрезентації знань, що формують картину світу носіїв мови. Концепт виступає результатом відображення об’єктивної дійсності у свідомості людини та втілюється в мові шляхом вербалізації – тобто матеріалізації у вигляді мовних знаків, які забезпечують комунікативну, когнітивну та культурну функції мови [Селіванова, 2008]. З-поміж концептів, що становлять ядро універсальної концептосфери людства, концепт POWER займає особливе місце, оскільки відображає складну й багатовимірну систему соціальних, політичних і культурних відносин, реалізованих через мовні й дискурсивні практики.