Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Митне право
(Одеський національний ніверситет імені І. І. Мечникова, 2025) Баламуш, Мар’яна Анатоліївна; Balamush, Mariana A.
Методичний посібник укладено відповідно до робочих програм навчальної дисципліни «Митне право», яка передбачена у переліку основних та вибіркових дисциплін для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальностей 051 Економіка, 071 Облік і оподаткування, 072 Фінанси, банківська справа та страхування та фондовий ринок, 073 Менеджмент.
Методичний посібник містить опис змісту дисципліни, перелік питань та методичні рекомендації для підготовки до практичних занять, пояснення до виконання самостійних завдань та рекомендовану літературу до них.
Господарське право
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Добровольська, Ніна Василівна; Dobrovolska, Nina V.
Методичний посібник укладено відповідно до робочих програм навчальної дисципліни «Господарське право», яка передбачена у переліку основних та вибіркових дисциплін для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальностей 051 Економіка, 071 Облік і оподаткування, 072 Фінанси, банківська справа та страхування та фондовий ринок, 073 Менеджмент.
Методичний посібник містить опис змісту дисципліни, перелік питань та методичні рекомендації для підготовки до практичних занять, пояснення до виконання самостійних завдань та рекомендовану літературу до них.
Методика проведення асоціативного експерименту англомовних піктонімів
(Гельветика, 2025) Хаджилій, Тетяна Олександрівна; Khadzhylii, Tetiana O.
У статті розглядається методика проведення асоціативного експерименту англомовних піктонімів, одного з широко розповсюджених методів психолінгвістики. Спираючись на результати досліджень вже проведених асоціативних експериментів з носіями різних мов, обґрунтовуємо важливість застосування такого інструменту під час вивчення власних назв картин – піктонімів. Метою статті є розгляд питання доцільності проведення вільного асоціативного експерименту, щоб визначити, що представляє піктонім у ментальному лексиконі носіїв англійської мови. Актуальність теми пов’язана з важливістю окреслити піктонімний фрейм, щоб у подальшому сформувати уявлення про картину світу носіїв англійської мови для глибшого осмислення світогляду, ментального лексикону, культури, особливостей мови та мовлення. Метод вільного асоціативного експерименту полягає в тому, що носіям англійської мови пропонуються 50 онімів-стимулів, на які потрібно дати першу швидку реакцію. Метою даного експерименту є визначення розуміння значення мовної одиниці. Кінцевим результатом є створення асоціативного словника. Дослідження полягає у визначенні етапів вільного асоціативного експерименту, а саме: вибірка назв картин, складання анкети з ознайомчою покроковою інструкцією для учасників, пошук респондентів, власне сам експеримент, кількісне та якісне опрацювання результатів. У висновку стверджуємо, що проведення вільного асоціативного експерименту англомовних піктонімів є одним із найефективніших інструментів пізнання ментальної свідомості народу. Аналіз отриманих результатів передбачає систематизацію реакцій респондентів, подальшу класифікацію з детальним аналізом та візуалізацію у вигляді таблиць та діаграм. Результати такого експерименту стануть корисними для художників, митців, критиків, живописців та інших поціновувачів мистецтва, адже за допомогою назви можна передати те, що хотів донести художник. Назва полотна та сама робота – єдине ціле, тобто іменування твору є невід’ємним доповненняи зображуваного.
Функційне навантаження англомовних піктонімів
(Видавництво Житомирського державного університету імені Івана Франка, 2025) Хаджилій, Тетяна Олександрівна; Khadzhylii, Tetiana O.
У статті розглянуто функційне навантаження піктонімів – власних назв картин живопису, які мають мистецьку цінність та слугують засобами передавання візуальної інформації. Піктонім – підвид імажоніма (назва твору образотворчого мистецтва), який є підвидом артіоніма (назва художнього, публіцистичного твору або витвору мистецтва, такого, як образотворче, музичне, театральне, балетне, скульптурне, фотографічне) який, зі свого боку, є підвидом ідеоніма (назва нематеріальних об’єктів людської діяльності). Завдяки особливостям піктонімів їхні функції відрізняються від інших онімів. Визначено, що функційні особливості англомовних піктонімів не досліджено на належному рівні, що пояснює актуальність даного дослідження. Головним завданням нашої розвідки є визначення функційного навантаження англомовних піктонімів, які входять до класу ідеонімів. У висновку виокремлено основні функції піктонімів: номінативно-ідентифікативно-диференціювальну (оніми називають об’єкт, виокремлюючи картину серед інших та вказують на неї); емоційно-експресивну, естетичну, які полягають у тому, що власні назви картин передають емоційне наповнення полотен, створюють художній образ; культурно-історичну (назва картини виступає носієм історичної інформації, культури народу); прогностичну (прогнозування змісту картини); рекламну (художник підкреслює незвичайність роботи, епатажність назви, викликає інтригу в аудиторії); сугестивну (піктоніми навіюють певне враження й тим самим впливають на свідомість адресата) та мнемотичну (у назві полотна автор залишає підказки для глядача, які допоможуть співвіднести піктонім із візуальним образом і допомагає краще його запам’ятати). Було визначено, що піктонім виконує не лише функцію найменування, а ще й може бути засобом впливу на підсвідомість, викликати певні асоціації, слугувати засобом історичної, етнічної, культурної інформації, бути носієм національної картини світу.
Особливості забруднення важкими металами ґрунтового покриву парків і скверів Одеси
(Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, 2025) Шелінговський, Дмитро Валерійович; Сафранов, Тамерлан Абісалович; Shelinhovskyi, Dmytro V.; Safranov, Tamerlan A.
Територія Одеси характеризується різноманітними природними ґрунтово-геохімічними умовами, які в процесі інтенсивної урбанізації зазнали вплив антропогенних факторів, що зумовило зміни властивостей ґрунтів, а також підвищення концентрацій забруднюючих речовин, зокрема, важких металів. Процеси забруднення ґрунтового покриву важкими металами зафіксовано на техногенно-напружених ділянках, які прилягають до промислової зони та на автомагістралям з інтенсивним рухом автотранспортних засобів. На фоні цих ділянок урбанізованої території особливе місце займають зони парків і скверів, де внаслідок мінімального техногенного навантаження на ґрунтовий покрив можна припускати незначний рівень забруднення важкими металами.
Сніговий покрив як індикатор забруднення навколишнього середовища
(Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, 2025) Недострелова, Лариса Василівна; Nedostrelova, Larysa V.
Сніговий покрив утворюється в результаті акумуляції снігу на ґрунті в процесі відкладення твердих опадів (сніжинки, крижаний дощ, іній і ожеледь), випадання дощу, коли більша частина опадів згодом замерзає, а також відкладення домішок. Акумуляція і абляція снігового покриву залежать головним чином від атмосферних умов і стану земної поверхні. Визначальними атмосферними процесами служать випадання опадів, їх відкладення, конденсація, турбулентний тепло- і вологообмін, радіаційний баланс і рух повітряних мас, особливості рельєфу, що впливають на хід атмосферних процесів і створення вітрової тіні. Сніговий покрив утворюється в результаті снігопадів і має характеристики, різко відмінні від тих, що спостерігалися в момент випадіння снігу. Мінливість снігового покриву обумовлена безліччю факторів: великою різноманітністю метеорологічних умов під час випадання опадів і відразу після сніговідкладення (зокрема, характеристик вітру, температури і вологості повітря); характером і частотою хуртовинних процесів у період сніговідкладення; метеорологічними умовами в періоди між снігопадами (у цьому випадку радіаційний обмін визначає зміна структури, щільності та оптичних властивостей снігового покриву, а вітрова діяльність може сприяти виникненню процесів сальтації і перевідкладення снігу, і також зміни його щільності і структури); характером процесів метаморфізму і абляції, які визначають зміну фізичних характеристик снігового покриву в порівнянні з характеристиками щойно випавшого снігу; поверхневим рельєфом, фізико-географічними умовами та рослинним покривом.
Характеристика кліматичних показників снігового покриву в Одеському регіоні
(2025) Недострелова, Лариса Василівна; Подолюк, Дар’я Вікторівна; Nedostrelova, Larysa V.; Podoliuk, Daria V.
Сніговий покрив є шаром снігу на поверхні землі, який утворюється в результаті випадання опадів. Основними умовами формування снігового покриву є атмосферні процеси, температура повітря, вітер, рельєф місцевості, теплопровідність снігу та радіаційний обмін. Атмосферні процеси, зокрема випадання опадів, конденсація, тепло- та вологoобмін, радіаційний баланс і рух повітряних мас, визначають кількість і характер опадів. Температура повітря впливає на вологість, щільність і стійкість снігу. Вітер сприяє утворенню кучугур, надувів, а також викликає дефляцію снігу. Рельєф місцевості відіграє важливу роль у накопиченні снігу, його таненні та створенні вітрових тіней. Теплопровідність снігу залежить від його щільності та кількості повітряних пор. Радіаційний обмін пов'язаний з альбедо снігу, його здатністю поглинати і випромінювати тепло.
Мілітаризм як системна характеристика сучасних недемократичних режимів: фундаментальні особливості та відтворення
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Боєнко, Олександр Олександрович
Актуальність теми наукового дослідження зумовлена зростанням авторитарних трендів і реальними прикладами мілітаризації політики багатьох країн. Зокрема, масштабна агресія Росії проти України наочно продемонструвала деструктивну роль мілітаристських ідеологій – ця війна найбільшою у Європі з часів Другої світової війни, що суттєво підкреслює потребу дослідження механізмів і наслідків мілітарного домінування. На міжнародному рівні гонка озброєнь та нарощування військових бюджетів (загальносвітові витрати на оборону у 2023 р. перевищили 2,4 трлн дол. США) ставлять під загрозу глобальну безпеку, що робить вивчення мілітаризму та його впливів вкрай важливим. Таким чином, проблематика мілітаризму має як національну, так і міжнародну значущість, оскільки вона впливає на політичну стабільність, безпеку та перспективи розвитку суспільств.
Архітектура та містобудування як складові символічної політики модерних держав: світовий досвід, українські реалії
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Бодрова, Маргарита Павлівна
Символічна політика є явищем, яке можна аналізувати з різних перспектив. В умовах повномасштабної війни актуальність цього питання зростає, що потребує подальшого наукового вивчення. Символічна політика має значний вплив на політичні процеси, оскільки дозволяє лідерам різних країн формувати суспільні настрої та зміцнювати легітимність своєї влади.
Кризи та революції як складова процесу політичної трансформації України
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Бірюкова, Катерина Сергіївна
Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що після проголошення незалежності у 1991 році Україна обрала курс на демократичний розвиток, що передбачав формування відкритого суспільства, впровадження ринкової економіки, утвердження демократичних принципів у політичному житті та підвищення якості життя громадян. Разом з тим, слід відзначити, що політична трансформація посттоталітарних режимів, до яких належить і Україна, не завжди веде до справжньої демократизації. Часто відбувається лише перехід від одного недемократичного устрою до іншого.