Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Оптимізація виробничих процесів і системи ціноутворення у підприємствах аквакультури
([Про формат], 2025) Матвієнко, Тетяна Іванівна; Matviienko, Tetiana I.
Сучасний розвиток аквакультури є одним із пріоритетних напрямів гарантування продовольчої безпеки держави та сталого використання водних біоресурсів. Зростання попиту на рибну продукцію, висока рентабельність і відносна незалежність від природних уловів створюють сприятливі умови для розвитку підприємств аквакультурного сектору. Водночас, ефективність їх діяльності значною мірою залежить від рівня організації виробництва, застосування інноваційних технологій і раціональної системи ціноутворення.
Виробничий процес в аквакультурі включає комплекс взаємопов’язаних етапів — від відтворення та вирощування гідробіонтів до їх реалізації у вигляді готової продукції. Ефективність кожного етапу визначається рівнем використання трудових, матеріально-технічних і природних ресурсів.
Організація виробництва у підприємствах аквакультури має низку специфічних особливостей, зумовлених біологічними циклами вирощуваних видів, сезонністю процесів і впливом природно-кліматичних умов. Важливим завданням є забезпечення стабільності виробничого циклу та зниження ризиків, пов’язаних із коливаннями температурного режиму, якістю води та кормовою базою.
Innovative technologies for producing fish feed in modern aquaculture conditions
([Про формат], 2025) Soborova, Olha M.; Kudelina, Olha Yu.; Соборова, Ольга Михайлівна; Куделіна, Ольга Юріївна
Modern aquaculture is experiencing rapid technological innovation, and feed production plays a key role. With growing demand for fish and seafood, the development of sustainable, cost-effective, and environmentally friendly feeds is becoming a pressing challenge. Innovative feed production technologies include the use of alternative protein sources, biotechnological techniques, probiotic components, and digital automated feeding control systems.
Заводське вирощування білого дністровського рака (Pontastacus eichwaldi bessarabicus Brodsky, 1967) як інструмент відновлення природної популяції
([Про формат], 2025) Шекк, Павло Володимирович; Сидорак, Раїса Володимирівна; Shekk, Pavlo V.; Sydorak, Raisa V.
Білий дністровський рак Pontastacus eichwaldi bessarabicus (Brodsky, 1967) – ендемічний вид басейну Дністра, який відіграє важливу роль у підтриманні екологічної рівноваги водних екосистем. За останні десятиліття його чисельність різко знизилася через забруднення водойм, зарегулювання стоку, втрату біотопів, епізоотії та надмірний промисловий вилов.
У сучасних умовах збереження та відновлення природної популяцій можливо тільки при поєднанні заводського відтворення з програмами переселення у природні акваторії. Такі технології забезпечать реальне відновлення генофонду виду та чисельності природних популяцій.
Поєднання технології штучного розведення та підрощування цьоголіток рака у заводських умовах, з використанням рециркуляційних аквакультурних систем (РАС), з подальшою інтродукцією життєстійкої молоді у природні водойми, може забезпечити відновлення природних популяцій.
Використання біофлоків у вирощування гідробіонтів
([Про формат], 2025) Сидорак, Раїса Володимирівна; Корольчук, В. П.; Sydorak, Raisa V.
Сучасна аквакультура потребує інноваційних підходів, які підвищують ефективність виробництва та зменшують негативний вплив на навколишнє середовище. Одним із перспективних підходів є застосування технології біофлоків, що ґрунтується на використанні мікробних спільнот для утилізації органічних залишків у воді та формуванні додаткового кормового ресурсу. Біофлоки створюються завдяки інтенсивній аерації та підтриманню оптимального співвідношення вуглецю і азоту, що стимулює розвиток гетеротрофних бактерій і планктонних організмів. Це дає змогу зменшити витрати на корми, стабілізувати якість води та підвищити продуктивність систем замкненого водопостачання. Актуальність дослідження визначається потребою у впровадженні екологічно безпечних і економічно вигідних технологій у вирощуванні риби, ракоподібних та інших гідробіонтів.
Вирощування раків у полікультурі з рибою в Україні: перспективи та обмеження
([Про формат], 2025) Сидорак, Раїса Володимирівна; Безик, Ксенія Ігорівна; Sydorak, Raisa V.; Bezyk, Kseniia I.
Полікультура — це кероване поєднання у спільній системі кількох видів гідробіонтів, які відрізняються трофічними нішами та поведінкою. Для України, де прісноводні раки мають як промислове, так і високе гастрономічне значення, інтеграція раків у ставові господарства та RAS (рециркуляційні аквакультурні системи) з рибою відкриває можливості диверсифікації продукції, підвищення рентабельності та екологізації виробництва. Поєднання раків із короповими (короп, товстолобики, білий амур, лин), лососевими у холодноводних сегментах або з теплолюбними видами у літній період потенційно підвищує використання природної кормової бази, покращує седиментацію органіки та зменшує винос біогенів. Водночас, існує низка біологічних, технологічних і регуляторних обмежень, що потребують системного аналізу.
Роль штучного відтворення у збереженні та відновленні промислових запасів щуки (Esox lucius Linnaeus, 1758)
([Про формат], 2025) Лічна, Анастасія Іванівна; Lichna, Anastasiia I.
Щука (Esox lucius L.) є одним із найцінніших хижих видів прісноводних риб, що відіграє важливу роль у підтриманні біоценотичної рівноваги у водних екосистемах. Вона здійснює регуляцію чисельності дрібних та малоцінних видів риб, сприяючи формуванню збалансованих іхтіоценозів.
Водночас, протягом останніх десятиліть у більшості внутрішніх водойм України спостерігається суттєве скорочення чисельності цього виду. Основними причинами є деградація природних нерестовищ, забруднення вод, зарегулювання річкового стоку, браконьєрство та загальне зростання антропогенного навантаження на водні екосистеми.
За даними галузевих досліджень, природна чисельність щуки в окремих водоймах за останні 20–30 років зменшилася у 1,5–2,0 рази. Тому актуальним завданням сучасного рибного господарства є розроблення й удосконалення технологій штучного відтворення як дієвого заходу збереження генетичного фонду та промислових запасів цього виду.
Сучасний екологічний стан та перспективи рибогосподарського використання озера Китай
([Про формат], 2025) Шекк, Павло Володимирович; Моторна, Т. В.; Shekk, Pavlo V.
Упродовж 1959–1970 pp., у результаті масштабного обвалування заплави річки Дунай, багато озер у румунській та українській частинах дельти були відокремлені від основного русла. Їх перетворили на водосховища, призначені для іригації та рибництва.
Придунайські озера — важливий природний компонент регіону. Стійкість їх екосистем до глобальних антропогенних змін значною мірою визначає глобальні екологічні зміни та майбутній сталий розвиток Придунав’я. Підтримання рівноваги цих природних екосистем в умовах прогресувального зменшення стоку Дунаю та зростання обсягів споживання водних та рибних ресурсів є проблематичною. Це зумовлює необхідність постійного контролю їх стану.
Гідролого-кліматичні та антропогенні чинники формування біопродуктивності річково-лимнових і естуарних екосистем України
([Про формат], 2025) Соборова, Ольга Михайлівна; Шварцман, І. Б.; Чикаленко, О. М.; Soborova, Olha M.
Біопродуктивність річково-лимнових і естуарних екосистем є результатом складної взаємодії абіотичних і біотичних чинників, серед яких ключове значення мають гідрологічний режим (кількість і сезонність стоку, повені та межені, гідрологічна зв’язність водотоків і плес), кліматичні умови (температура повітря і води, опади, випаровування, частота екстремальних явищ) та антропогенні впливи (уловлення та регулювання стоку, стоки сільськогосподарських і побутових вод, індустріальне забруднення, зміни землекористування, меліорації, водогосподарські споруди). У річково-лимнових системах доступність поживних речовин, вертикальне й горизонтальне перемішування водних мас, прозорість і концентрація розчиненого кисню безпосередньо визначають первинну продукцію, а отже й розміри кормової бази для вищих трофічних рівнів; в естуаріях додатково модулювальним чинником є солоність та її просторово-часова мінливість, що впливає на видовий склад фітопланктону, бентосу й іхтіофауни.
Динаміка та регіональні особливості поширення зелених водоростей (Chlorophyta) у водоймах України за даними GBIF (2015–2025)
([Про формат], 2025) Катинська, Ірина Вікторівна; Безик, Ксенія Ігорівна; Katynska, Iryna V.; Bezyk, Kseniia I.
Зелені водорості (Chlorophyta) є одними з найчутливіших індикаторів стану водних екосистем, які відображають зміни якості води, ступінь евтрофікації, мінералізації та антропогенного навантаження. У світовій практиці біоіндикаційного моніторингу саме представники Chlorophyta застосовуються для оцінки трофічного статусу водойм, контролю стану прибережних екосистем і виявлення ранніх ознак екологічної деградації.
На основі відкритих біогеографічних даних GBIF проведено узагальнення спостережень щодо різноманіття зелених водоростей у водоймах України за 2015–2025 роки. У вибірку ввійшло понад 1100 реєстрацій із 24 адміністративних регіонів країни. Проаналізовано динаміку таксономічного складу, просторовий розподіл основних класів (Chlorophyceae, Ulvophyceae, Trebouxiophyceae) та часові тренди біорізноманіття.
Стратегічні підходи вирішення управлінських завдань з використанням інструментів психології управління
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Чумак, Катерина Віталіївна
Сучасне управління підприємствами в умовах нестабільного економічного середовища, посилення конкуренції та постійних змін в організаційній динаміці потребує не лише ефективного стратегічного планування, а й урахування психологічних чинників, які безпосередньо впливають на ухвалення управлінських рішень, мотивацію персоналу, адаптивність до змін і загальну результативність діяльності. Традиційні підходи до управління дедалі частіше виявляються недостатніми для досягнення високої ефективності, особливо у випадках, коли мова йде про взаємодію з людьми, формування команд, подолання опору до змін, розвиток корпоративної культури тощо. У цьому контексті психологія управління як наука та прикладна галузь набуває особливої значущості, оскільки дозволяє розширити межі управлінського впливу за рахунок застосування інструментів мотиваційного, комунікативного, емоційного та поведінкового впливу. Поєднання стратегічного мислення з інструментами психології управління відкриває нові можливості для підвищення гнучкості управлінських рішень, оптимізації ресурсів, формування лідерських команд та забезпечення стійкої адаптації підприємства до викликів зовнішнього середовища. Отже, дослідження стратегічних підходів до вирішення управлінських завдань з використанням інструментів психології управління є своєчасним, теоретично важливим і практично значущим завданням, що відповідає сучасним потребам менеджменту в епоху соціальних трансформацій і високої невизначеності.