Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Методи оцінки надходження поверхневих вод до замкнених лиманів Одеської області
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Шакірзанова, Жаннетта Рашидівна; Shakirzanova, Zhannetta R.
В межах м. Одеси розташовані лимани закритого типу, тобто не маючих зв’язку з морем – Хаджибейський і Куяльницький. Як унікальні природні системи, вони утворилися в результаті затоплення морем гирлових ділянок річок Малий Куяльник (Хаджибей) і Великий Куяльник (Куяльницький лиман) при опусканні приморської смуги суші, відділені від моря пересипом довжиною 7 км. Внаслідок цього лимани практично не мають зв’язку з морем, характеризуються повільним водообміном, отримують мінімальний приплив прісних вод з малих річок, що їх живлять. Куяльницький лиман відомий як важливий рекреаційний і бальнеологічний об’єкт державного та світового значення. Високі лікувальні властивості мають ропа і грязі лиману.
Зміна кліматичних чинників та водних ресурсів Дністра на початку XXI сторіччя
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Лобода, Наталія Степанівна; Розвод, Микита Р.; Loboda, Nataliia S.; Rozvod, Mykyta R.
Кліматичними чинниками формування стоку річок є опади та температури повітря. Опади визначають зволоженість водозбору, а температури – випаровування з водної поверхні і поверхні суші та умови накопичення твердих опадів на поверхні водозбору на початку весняного водопілля. Зростання втрат на випаровування з водної поверхні насамперед пов’язано із збільшенням температур теплого періоду. Зростання температур холодного періоду і, особливо, зимового сезону сприяє появі відлиг і зменшенню запасів води у сніговому покриві перед початком весняного водопілля. Ця обставина призводить до зменшення максимумів та шарів стоку підчас формування та проходження весняного водопілля.
Використання інтерактивних веб-сервісів в гідрологічних дослідженнях при оцінці впливу зміни клімату на річковий стік
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Овчарук, Валерія Анатоліївна; Ovcharuk, Valeriya A.
В сучасних гідрологічних дослідженнях виникає необхідність врахування зміни клімату з використанням даних глобального та регіонального моделювання. В цьому випадку важливим є доступність результатів кліматичних проєкцій метеорологічних величин на різні проміжки часу – в довгостроковій та короткостроковій перспективі, в іноді й в минулому (палеокліматичне моделювання). Розглянемо один з сучасних інструментів запропонований IPCC на базі шостої оціночної доповіді.
Підсумки наукової діяльності та виконання планів науково-дослідної роботи кафедри гідрології суші за 2025 рік
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Лобода, Наталія Степанівна; Овчарук, Валерія Анатоліївна; Шакірзанова, Жаннетта Рашидівна; Loboda, Nataliia S.; Ovcharuk, Valeriya A.; Shakirzanova, Zhannetta R.
Науково-дослідна робота викладачів, аспірантів і студентів кафедри гідрології суші виконується в рамках Одеської наукової школи теоретичної та прикладної гідрології. Керівником школи є Лобода Наталія Степанівна, доктор географічних наук, професор, професор кафедри гідрології суші Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. У 2025 році оформлений паспорт наукової школи для включення її в перелік Наукових шкіл університету. Пріоритетні напрями Одеської наукової школи теоретичної і прикладної гідрології у фаховій вищій освіті висвітлені у монографічному виданні університету «Науково-методичний альманах Ідеї. Практики. Перспективи сучасної освіти» (автори Лобода Н. С., Овчарук В. А., Шакірзанова Ж. Р.).
Оцінка впливу кліматичних змін на водні екосистеми України та адаптаційні стратегії їх збереження
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Сербов, Микола Георгійович; Шумарін, Д. П.; Харчевніков, М. І.; Serbov, Mykola G.; Shumarin, D. P.; Kharchevnikov, M. I.
Сучасні кліматичні зміни оказують максимально негативний вплив на водні екосистеми. Внаслідок кліматичних змін в Україні спостерігається зниження водності річок та суттєво зниження рівнів води у водоймах, порушення водного балансу та погіршення якості води, що призводить до порушення балансу аквабіоценозів, спричиняє втрату біорізноманіття, зміни водного режиму ґрунтів і зниження їх родючості. Зазначені проблеми особливо гостро відчуваються в регіонах з обмеженими та просторово нерівномірно розподіленими водними ресурсами, до яких на сьогодні можна віднести більшу частину території України.
Інтеграція генетичних і селекційних знань у системі навчання спеціальності H5 «Водні біоресурси та аквакультура»
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Катинська, Ірина Вікторівна; Лічна, Анастасія Іванівна; Katynska, Iryna V.; Lichna, Anastasiia I.
У роботі розглянуто методичні підходи до інтеграції дисциплін «Генетика риб» та «Розведення і селекція риб» у процес професійної підготовки майбутніх фахівців спеціальності Н5 «Водні біоресурси та аквакультура». Визначено дидактичні зв’язки між фундаментальними генетичними знаннями та їх практичним застосуванням у селекційній роботі в аквакультурі. Проаналізовано досвід кафедри водних біоресурсів та аквакультури Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також наведено приклади ефективної інтеграції генетичних і селекційних модулів у навчальні програми провідних університетів світу.
Ефективність міждисциплінарної інтеграції курсів «Гідробіологія», «Іхтіологія (загальна та спеціальна)» та «Аквакультура природних водойм» у професійній підготовці
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Матвієнко, Тетяна Іванівна; Соборова, Ольга Михайлівна; Сидорак, Раїса Володимирівна; Matviienko, Tetiana I.; Soborova, Olha M.; Sydorak, Raisa V.
Розглянуті особливості міждисциплінарної інтеграції базових курсів біологічного та рибогосподарського циклів − «Гідробіологія», «Іхтіологія (загальна та спеціальна)» та «Аквакультура природних водойм» − у процесі професійної підготовки студентів спеціальності Н5 «Водні біоресурси та аквакультура». Показано, що поєднання цих навчальних дисциплін сприяє формуванню комплексного наукового світогляду, розвитку аналітичних навичок і практичної компетентності майбутніх фахівців. Обґрунтовано дидактичні та методичні засади інтеграції, проаналізовано її вплив на результати навчання та наведено приклади реалізації на кафедрі водних біоресурсів та аквакультури ОНУ імені І. І. Мечникова.
Інтеграція результатів наукових досліджень кафедри у навчальний процес спеціальності H5 «Водні біоресурси та аквакультура»
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Бургаз, Марина Іванівна; Шекк, Павло Володимирович; Сербов, Микола Георгійович; Burhaz, Maryna I.; Shekk, Pavlo V.; Serbov, Mykola G.
У роботі розглядається досвід поєднання результатів наукових досліджень кафедри водних біоресурсів та аквакультури Одеського національного університету імені І.І. Мечникова з освітнім процесом підготовки здобувачів спеціальності Н5 «Водні біоресурси та аквакультура». Визначено напрями, у яких наукові здобутки кафедри трансформуються в навчальні курси, лабораторні роботи, польові практики й кваліфікаційні дослідження здобувачів. Узагальнено міжнародний досвід інтеграції науки та освіти у водогосподарській сфері та наведено порівняльний аналіз сучасних підходів до цього процесу.
Розробка та впровадження інтегрованих навчальних кейсів з охорони водних екосистем
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Бургаз, Марина Іванівна; Бургаз, Олексій Анатолійович; Burhaz, Maryna I.; Burhaz, Oleksii A.
У роботі висвітлено досвід розроблення та впровадження інтегрованих навчальних кейсів у процесі викладання дисциплін освітньо-професійної програми «Охорона, відтворення та раціональне використання гідробіоресурсів». Обґрунтовано ефективність кейс-методу як інструменту формування екологічної та професійної компетентності майбутніх фахівців аквакультурного напряму. Зазначено можливості інтеграції реальних гідроекологічних даних, регіональних прикладів з Одеської області та цифрових технологій у зміст кейсів. Наведено міжнародний досвід використання кейсів у підготовці спеціалістів водного господарства.
Застосування сучасних методів дистанційного зондування для оцінки деформаційних змін в зонах бойових дій
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Сербов, Микола Георгійович; Данілова, Наталія Василівна; Пилип'юк, Віктор Вікторович; Serbov, Mykola G.; Danilova, Nataliia V.; Pylypiuk, Viktor V.
Збройні конфлікти та бойові дії спричиняють масштабні, в деяких випадках критичні, деформаційні порушення земної поверхні, руйнування ґрунтового покриву та природних ландшафтів, знищення інфраструктурних об’єктів. Основними наслідками військових конфліктів є руйнування різноманітних об’єктів господарського та соціального призначення, житлових будівель, порушення структури ґрунтів, зміна гідрологічного режиму водойм, у т. ч. горизонтів підземних вод та ін.
У зв’язку з цим постає необхідність у високоточному, систематичному та масштабному моніторингу та оцінки деформаційних змін земної поверхні в зонах активних бойових дій. Враховуючи особливий характер територій, небезпеку під час проведення топографо-геодезичних вимірювань, традиційні методи моніторингу частіше за не можуть бути застосовані фізично. В цьому випадку найбільш доцільним та ефективним інструментом проведення моніторингу земної поверхні стає супутникова інтерферометрія SAR (Synthetic Aperture Radar), технологія яка базується дистанційному зондуванні Землі, що дозволяє вимірювати дуже малі зміни відстані від супутника до земної поверхні з високою точністю на великих територіях.