Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Постколоніальна критика в Україні: стан справ та перспективи
(Український державний університет науки і технологій, 2026) Джиджора, Євген Володимирович; Dzhydzhora, Yevhen V.
В українській гуманітаристиці постколоніальні студії з’явилися в кінці ХХ ст., а в перші десятиліття ХХІ ст. стали мейнстрімом через неоколоніальну російсько-українську війну, яка почалася в 2014 р. Українські гуманітарії прагнуть ретельно (пере)осмислити комплекс заходів, які застосовувала Російсько-Радянська імперія по відношенню до колонізованих культур. Відтак в центрі дослідницької уваги лежить категорія культурного колоніалізму в розумінні Антоніо Грамші. Йдеться про вивчення культурних установок та ідеології, спрямованої на підтримку імперської влади. З іншого боку, постколоніальна критика – це розмова про культурну експансію та культурне поневолення, яких зазнала Україна за останні декілька століть.
Герменевтичне коло фарисея в новозавітних Євангеліях
(Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2026) Джиджора, Євген Володимирович; Dzydzhora, Yevhen V.
Герменевтичне коло – базове поняття герменевтики, яке позначає особливий спосіб інтерпретації тексту. У спробах зрозуміти твір саме частини дозволяють пізнати ціле; і тоді ціле, навпаки, дозволяє краще зрозуміти частини. Застосовуючи принцип герменевтичного кола, можна інтерпретувати різні біблійні cюжети, наприклад, розкрити загальний сенс статусу фарисеїв в очах Ісуса Христа, який у всіх досліджених фрагментах відгукується про них відверто негативно. З усіх Євангелій обрано вісім показових епізодів, у яких Христос говорить про фарисеїв. Зокрема, притчу про фарисея і митаря у Лк. 18: 10–14, притчу про злих виноградарів у Мт. 21: 33–45 та викривальну антифарисейську промову у Мт. 23: 2–36. Аналіз кожної частини окремо й усіх восьми епізодів разом дозволяє побудувати ціле. У вказаних євангельських фрагментах фарисеї – духовні злочинці, які гублять власні душі і душі своїх послідовників. Установлене значення образу фарисеїв надає можливість глибше розібрати кожен сюжет, збагнути внутрішню логіку негативного ставлення до них з боку Христа. У статті припускається, що отримане герменевтичне коло фарисея варто вважати ймовірнісним, тобто таким, яке з високою ймовірністю буде підтверджене іншими згадками про фарисеїв у решті євангельських фрагментів.
Просодичні маркери переконування в діалогічному дискурсі (на матеріалі англомовних ток-шоу)
(Астропринт, 2025) Григорян, Нектар Размиківна; Дьоміна, Наталя Юхимівна; Grygorian, Nektar R.; Domina, Natalia Yu.
Стаття присвячена комплексному аналізу просодичних маркерів переконування в англомовному діалогічному дискурсі, зокрема в контексті сучасних глобалізаційних процесів і зростання ролі англійської мови як засобу міжкультурної комунікації. У фокусі дослідження перебувають просодичні характеристики мовлення — висотний рівень, темп, паузація та гучність — які істотно впливають на сприйняття, інтерпретацію й ефективність переконувального впливу в різних комунікативних ситуаціях. Висвітлено значення просодичних засобів для формування емоційно-експресивного тла висловлювань, фокусування уваги адресата та забезпечення атмосфери довіри в діалогічній взаємодії.
Особливу увагу приділено аргументації як ключовому інструменту переконування, що передбачає логічне структурування тверджень, добір доказової бази та демонстрацію способів обґрунтування. На основі праць І. Козинця, О. Загудаєвої та інших дослідників розкрито закономірності процесу переконування, зокрема важливість урахування когнітивних, емоційних та соціальних чинників, а також підготовленості адресата до сприйняття інформації. Наголошено, що переконувальний вплив буде успішним лише за умов послідовності, логічності, відповідності аргументів контексту й внутрішньої впевненості мовця у висловлюваному змісті.
У дослідженні порівнюються просодичні особливості двох форматів діалогічного мовлення — розважальних та інформаційних ток-шоу. Акустичний аналіз експериментального матеріалу показав, що ведучі розважальних шоу частіше використовують високі тональні рівні, швидкий темп і підвищену гучність, формуючи емоційно насичений та динамічний характер комунікації. Натомість інформаційні ток-шоу характеризуються середнім тональним діапазоном, повільнішим темпом, зниженою гучністю та широким використанням середніх і довгих пауз, що забезпечує нейтральність, аналітичність і чіткість подачі інформації. Зіставлення цих форматів демонструє, що просодичні параметри є не лише стилістичними маркерами жанру, а й важливими інструментами реалізації переконувального впливу.
Результати дослідження підтверджують, що просодія, взаємодіючи з аргументаційною структурою, визначає ефективність комунікативної взаємодії та сприяє формуванню переконливої дискурсивної стратегії в різних типах діалогічного мовлення.
Метафоричне моделювання концепту «Sünde» в медійному дискурсі
(Астропринт, 2025) В’ялець, Валерія Сергіївна; Vialets, Valeriia S.
Стаття присвячена дослідженню особливостей метафоричного моделювання концепту «Sünde» (Гріх) у сучасному німецькому медійному дискурсі. У межах когнітивно-дискурсивної парадигми було розглянуто трансформацію релігійної семантики та її адаптацію до потреб світської комунікації. Методологічним фундаментом роботи обрано синтез модально-диктумної теорії висловлення Ш. Баллі та теорії концептуальної метафори Дж. Лакоффа і М. Джонсона, що дозволяє дослідити гріх не як статичну лексичну одиницю, а як динамічний оцінний оператор.
У ході дослідження на матеріалі німецьких лексикографічних джерел та текстів якісної преси (Der Spiegel, Die Zeit, Die Welt) встановлено ядерно-периферійну ієрархію концепту, де сакральне ядро протиставляється секуляризованій периферії. Особлива увага приділена виявленню та аналізу домінантних метафоричних моделей. Зокрема, описано модель «професійної відповідальності» на прикладі лексеми «Bausünde», де архітектурні помилки концептуалізуються як моральний злочин проти суспільного простору. Проаналізовано стратегію «психологічної тривіалізації» через поняття «Jugendsünde» та «Gedankensünde», що свідчить про зниження регістру серйозності концепту та його іронічне переосмислення.
Окремий розділ присвячено метафоричним інтенсифікаторам «Erbsünde», «Todsünde» та «Hauptsünde», які в економічному та політичному контекстах маркують системні кризи та фатальні помилки. Доведено, що еволюція концепту відбувається через зміну модальної рамки: від зовнішнього божественного контролю до внутрішніх раціональних та соціальних регуляторів. Стаття підтверджує, що в сучасному німецькому медіадискурсі концепт «Sünde» перетворився на універсальний інструмент маркування будь-яких відхилень від норми, зберігаючи при цьому свій високий аксіологічний потенціал.
Merkmale der Sprachvariation in der bundesdeutschen Standardaussprachevarietät: eine Analyse der gesprochenen Mediensprache
(Астропринт, 2025) Verbytska, Tetiana D.; Maltseva, Maryna I.; Вербицька, Тетяна Діомідівна; Мальцева, Марина Ігорівна
Der Artikel befasst sich mit der Analyse phonologisch-phonetischer Variationsprozesse innerhalb der bundesdeutschen Standardaussprache und untersucht dabei, in welchem Verhältnis normativ festgelegte Ausspracheempfehlungen zur tatsächlichen Sprachverwendung stehen. Die Relevanz der Untersuchung ergibt sich aus der Tatsache, dass die gesprochene Sprache der Massenmedien gegenwärtig einen erheblichen Einfluss auf die Herausbildung und Wahrnehmung des sprachlichen Standards ausübt und traditionelle normorientierte Konzepte zunehmend relativiert.
Ziel der vorliegenden Arbeit ist es, die charakteristischen Merkmale der lautlichen Variation in der bundesdeutschen Standardvarietät zu beschreiben und ihre Bedeutung für die moderne kommunikative Linguistik sowie für den Unterricht Deutsch als Fremdsprache zu bestimmen. Als Untersuchungsobjekt dient die bundesdeutsche Standardaussprachevarietät, während der Untersuchungsgegenstand in den dokumentierten Realisierungsvarianten einzelner phonologischer Einheiten besteht, die in maßgeblichen Kodifizierungswerken verzeichnet sind.
Die Untersuchung basiert auf einer vergleichenden Analyse ausgewählter phonetisch-phonologischer Erscheinungen, die sowohl segmentale als auch prosodische Aspekte umfassen. Im Mittelpunkt stehen biphonemische Vokalverbindungen, unterschiedliche Realisierungsformen des Phonems /r/ sowie Akzentuierungsvarianten. Die empirische Grundlage bilden Daten aus anerkannten Aussprachewörterbüchern. Die Analyse zeigt, dass innerhalb der bundesdeutschen Standardaussprache eine ausgeprägte Variabilität besteht, die sowohl die Normsetzung als auch die mediale Sprachpraxis widerspiegelt.
Diese Ergebnisse unterstreichen die Notwendigkeit, Standardaussprache als dynamisches und kontextabhängiges Phänomen zu betrachten.
Tendenzen im Bereich der Graphem-Phonem-Zuordnung im Plurizentrischen Deutsch
(Астропринт, 2025) Verbytska, Tetiana D.; Maltseva, Maryna I.; Вербицька, Тетяна Діомідівна; Мальцева, Марина Ігорівна
Der vorliegende Beitrag widmet sich der systematischen Untersuchung aktueller Tendenzen im Bereich der Graphem-Phonem-Zuordnung im plurizentrischen Deutsch unter besonderer Berücksichtigung der bundesdeutschen, österreichischen und schweizerischen Standardvarietäten. Ausgangspunkt der Analyse ist die in den letzten Jahrzehnten gespannter gewordene Beziehung zwischen gesprochener und geschriebener Sprache, sowie die wachsende Bedeutung der gesprochenen Snandardsprache in der Massenkommunikation. Die gesprochene Standardsprache gewinnt dabei im normativen Verständnis an Bedeutung, da sie zunehmend als Referenz für die Festlegung von Laut-Buchstaben-Korrespondenzen herangezogen wird.
Im Mittelpunkt der Untersuchung stehen Gemeinsamkeiten und Unterschiede der Laut-Buchstaben-Zuordnung in Erbwörtern, integrierten Entlehnungen sowie nicht vollständig eingedeutschten Fremdwörtern. Besonderes Augenmerk gilt dem Einfluss von Anglizismenflut, deren graphematische und phonologische Integration im Deutschen häufig uneinheitlich verläuft. Die Analyse zeigt, dass Fremdwörter vielfach ihre ursprüngliche Schreibung beibehalten, während ihre Aussprache gemäß den deutschen Lautierungsregeln angepasst wird. Dadurch entstehen Abweichungen zwischen Graphem und Phonem sowie eine erhöhte Aussprachevariantion innerhalb der nationalen Standardvarietäten. Methodisch basiert die Untersuchung auf einem vergleichenden und kontrastiven Ansatz. Herangezogen werden kodifizierte Daten aus maßgeblichen Aussprachewörterbüchern, Fremdwörterbüchern und orthographischen Regelwerken verschiedener Erscheinungsjahre. Diese diachrone Betrachtung ermöglicht es, Veränderungen und Stabilisierungstendenzen im Bereich der Graphem-Phonem-Korrelation aufzuzeigen. Die Ergebnisse verdeutlichen, dass in den letzten Jahrzehnten keine Annäherung zwischen Lautung und Schreibung zu beobachten ist. Vielmehr lässt sich insbesondere bei Fremd- und Lehnwörtern eine Divergenz feststellen.
Die gewonnenen Erkenntnisse besitzen eine hohe Relevanz für Deutsch als Fremdsprache, da die normativ fixierte lautliche Variation die rezeptive und produktive Sprechkompetenz von Lernenden maßgeblich beeinflusst. Daraus ergibt sich die Notwendigkeit einer systematischen Vermittlung der Graphem Phonem Beziehungen sowie der nationalen Standardvarietäten im fremdsprachlichen Unterricht.
Терміни-словосполучення в англомовній термінології маркетингу
(Астропринт, 2025) Бондаренко, Ірина Г.; Віт, Юлія Валеріївна; Bondarenko, Iryna H.; Vit, Yuliia V.
Стаття присвячена вивченню структурно-семантичних особливостей англомовних термінів галузі маркетингу, а саме термінів-словосполучень. За способами термінотворення в аналізованій терміносистемі було виділено наступні групи термінів: терміни-словосполучення (ТС), прості терміни, скорочення; складні терміни. Найчисельніша група представлена термінами-словосполученнями. Частіше за все основою створення терміна-словосполучення є однослівний термін, який виражає вихідне поняття на змістовому рівні. Для конкретизації значення цього вихідного слова-терміна відбувається послідовне приєднання до нього слів-уточнювачів. Базові терміни передають основні поняття, що характерні для конкретної галузі знань, та служать структурно-семантичною опорою для створення термінів-словосполучень.
Терміни-сполучення маркетингу були досліджені нами щодо числа компонентів і моделей утворення. Найбільш поширеним видом є двокомпонентні ТС. Методом моделювання були виділені моделі, за якими утворюються двокомпонентні термінологічні сполучення: N+N, Adj. + N, Part.I + N, Part.II + N, Pronoun+N. Найпродуктивнішою моделлю утворення двокомпонентних термінологічних поєднань є модель N+N. Роль атрибутивного іменника може виконувати як простий, так і складний терміни. Другою за продуктивністю термінотворення двокомпонентних терміносполучень є модель Adj.+N. Третьою за продуктивністю є модель Part.II + N. Малопродуктивними способами утворення двокомпонентних термінів виявилися моделі Рart.ІI + N, Part.I + N, Proper N + N, Numeral + N, що представляють різні семантичні можливості. Другим видом термінологічних сполучень за ступенем поширеності є трикомпонентні термінологічні сполучення, що утворені на основі базових моделей двокомпонентних поєднань. Дослідження показало, що трикомпонентні ТС утворюються за такими моделями Adj.+N+N, N + N + N, N + prep.+ N, Pronoun+N+N, Prep.+N+N, N+conj.+N, N+Part.I+N. Утворення чотирьох-компонентних термінологічних сполучень не є продуктивним. Нами була виявлені тільки дві терміноодиниці, що побудовані за моделями N + N + N + N та (V+prep.+N) + N.
Дискурсивні аспекти мови моди
(Астропринт, 2025) Бондаренко, Ірина Г.; Bondarenko, Iryna H.
Стаття присвячена феномену моди як дискурсоутворюючому фактору, що лежить в основі процесу та результату тематично-, прагматично- та ідеологічно-обумовленої комунікації. Наразі дискурсивні дослідження мови моди викликають все більший інтерес сучасної лінгвістики, що породжує багатовимірність теорій та інтерпретацій дискурсу.
Актуальність пропонованої розвідки зумовлена зацікавленістю сучасних лінгвістичних досліджень у виявленні конститутивних елементів дискурсу моди, а також в окресленні наукових підходів до досліджень лінгвістичної специфіки сучасного дискурсу моди. Дискурс моди витлумачується як мовленнєва діяльність людей, залучених до комунікації про моду, репрезентація якої здійснюється у вигляді системи вербальних на невербальних засобів. В статті визначено конститутивні ознаки дискурсу моди, до яких уналежнено учасників комунікації: дизайнерів, стилістів, редакторів модних журналів, модних блогерів, а також непрофесіоналів: читачів, глядачів, підписників (реципієнтів модного дискурсу). Встановлено, що дискурсу моди притаманні інтерсуб’єктивність, інтенціональність, інформативність, модальність, інтертекстуальність, авторитетність і прецедентність.
Виокремлено низку наукових підходів до вивчення специфіки сучасного дискурсу моди. По-перше, це культурологічний підхід, що передбачає урахування культурно-соціальної специфіки модного дискурсу. Лексичне наповнення дискурсу моди визначається такими культурологічними процесами, таких як глобалізація, міжкультурна взаємодія та ін. Дискурс моди також вивчається з позицій лінгвосеміотичного підходу, який дозволяє встановити механізми формування відносин між модою та її реципієнтами. Дискурс моди вивчається і з позицій структурно-функціонального підходу, що дозволяє встановити лексико-семантичні та стилістичні особливості мови індустрії моди.
Нарешті, когнітивний підхід передбачає розгляд комунікації про моду як результат розумової та категоризуючої діяльності людини, пов’язаної з втіленням певних структур знання в комунікації. Вивчення концептів, що втілюються у дискурсі моди, дозволяють відобразити одиниці колективної та професійної свідомості, закріпленої в системі мови моди.
Дефініційний параметр концепту «Werbung» в німецькій мові
(Астропринт, 2025) Бондаренко, Валерія Олександрівна; Bondarenko, Valeriia O.
Стаття присвячена комплексному когнітивно-лексикографічному аналізу дефініційного параметра концепту «реклама», який у німецькій мові вербалізується лексемою Werbung. Актуальність дослідження зумовлена зростаючим інтересом сучасної лінгвістики до вивчення механізмів концептуалізації соціально значущих комунікативних явищ та необхідністю уточнення когнітивного змісту рекламної діяльності, зафіксованого в мовній картині світу. У дослідженні розглянуто словникові дефініції, які репрезентують інституціоналізовану форму колективного мовного знання.
Матеріалом дослідження слугували дефініції лексеми Werbung, зафіксовані в авторитетних сучасних лексикографічних джерелах німецької мови, зокрема Duden Online, Digitales Wörterbuch der deutschen Sprache (DWDS) та Wahrig Deutsches Wörterbuch. Методологічну основу становлять положення когнітивної семантики, фреймової теорії Ч. Філлмора, а також компонентний і когнітивно-дискурсивний аналіз, що дозволяють реконструювати інваріантні семантичні компоненти концепту.
У результаті аналізу встановлено, що дефініційний параметр концепту «реклама» характеризується стабільним набором когнітивних ознак, серед яких домінують цілеспрямованість дії, персуазивність, інформативність, прагнення до зміни поведінки адресата та орієнтація на економічний результат. Показано, що в німецькій мовній картині світу реклама концептуалізується як інституціоналізований тип публічної комунікації з прогнозованим соціальним і прагматичним ефектом. Дефініції лексеми Werbung відображають фреймову структуру цілеспрямованої дії, у межах якої активуються ролі ініціатора комунікації, адресата, об’єкта просування та очікуваного результату.
Отримані результати підтверджують релевантність дефініційного аналізу для дослідження концептів і відкривають перспективи подальших студій, пов’язаних із залученням корпусних даних та міжмовного зіставлення концепту «реклама».
Лютеранська німецькомовна проповідь як жанр публічної та масової комунікації: лінгвістична структура та діахронна динаміка
(Астропринт, 2025) Богуславський, Сергій Сергійович; Bohuslavskyi, Serhii S.
У статті розглянуто еволюцію лютеранської німецькомовної проповіді як інституційного жанру публічної та масової комунікації крізь призму діахронного аналізу. Дослідження охоплює три ключові етапи — реформаційний, модерний і сучасний — та аналізує зміни у синтаксичній структурі, модальності, адресатних стратегіях, дейктичних механізмах і наративній організації текстів проповідей. Автор доводить, що трансформації жанрової структури лютеранської проповіді відбуваються у відповідь на соціокультурні зміни, зокрема трансформацію моделей адресата, зміну режимів публічності та вплив медіалізованого комунікативного середовища.
Реформаційна проповідь базується на екзегетичній домінанті, характеризується домінуванням гіпотаксичних конструкцій і нормативною аргументацією. Модерний етап демонструє зрушення до індивідуалізації адресата, ритмізації синтаксису та зростання ролі інклюзивних мовних форм. Сучасна проповідь адаптується до умов цифрової масової комунікації через синтаксичну сегментацію, емпатійну модальність і наративізацію, зберігаючи при цьому сакральну рамку та інституційну легітимацію.
Особлива увага приділяється функціональній переорієнтації жанру: від жорстко контрольованої нормативності до моделі діалогічного осмислення та співучасті. Синтаксис поступово стає більш адаптивним, модальність — рефлексивною, а стратегія адресації — багаторівневою, що відповідає вимогам сучасної гетерогенної аудиторії. Проповідь перетворюється на засіб комунікативної інтеграції сакрального тексту в контекст сучасних соціальних і культурних викликів.
Таким чином, лютеранська проповідь постає як приклад динамічно стабільного інституційного жанру, здатного до збереження жанрової ідентичності завдяки гнучкому використанню мовних ресурсів у змінених умовах комунікації.