Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Метафори в оригіналі та перекладі художнього тексту
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Демченко, Злата Дмитрівна
Метафора ще від доби античності привертала увагу мислителів різних галузей – від філософії та психології до мовознавства. Як мовний механізм, що відображає закономірності людського мислення, особливості сприйняття світу та закріплює значний масив культурно-історичного досвіду певної спільноти, вона стала одним із центральних об’єктів лінгвокультурологічних студій. Аналізуючи художні тексти, неможливо оминути той факт, що авторська індивідуальність значною мірою виявляється через метафоричні образи. Саме тому протягом століть лінгвісти послідовно досліджують метафору – її стилістичний потенціал, семантику, функції та механізми метафоризації.
Перекладацькі трансформації в романі Сергія Жадана "Інтернат"
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Бердик, Антоніна Володимирівна
У сучасному перекладознавстві питання перекладацьких трансформацій є особливо значущим, оскільки саме ці процеси забезпечують адекватне відтворення змісту, форми та комунікативної спрямованості вихідного тексту. На тлі активного розвитку української літератури та її інтеграції у світовий культурний простір важливою стає оцінка перекладів сучасних українських авторів англійською мовою. Роман Сергія Жадана «Інтернат», виданий у 2017 році, представляє одну з найяскравіших праць прози воєнного часу, де соціально-політична реальність конфлікту на Донбасі гармонійно поєднується з гуманістичним поглядом на людину в умовах страху, морального вибору та відповідальності.
Авторська інтерпретація повісті-казки Льюіса Керрола "Аліса в країні чудес" у фільмі Тіма Бертона
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Голотова, Яна Денисівна
Екранізація літературних творів посідає важливе місце в сучасному кінематографі, оскільки становить собою творче переосмислення художнього першоджерела засобами аудіовізуальної мови. Кіноадаптація не лише транслює сюжет літературного тексту, але й створює нову інтерпретацію, обумовлену світоглядом режисера, специфікою кіномови та культурним контекстом епохи. Одним із ключових питань теорії кіноадаптації є співвідношення між первинним текстом і його переосмисленням на екрані: що саме зберігається, що трансформується, а що доповнюється авторським баченням режисера.
Лексико-граматичні особливості рекламних повідомлень у англомовних чоловічих та жіночих журналах
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Бомко, Владислав Вікторович
Наша робота присвячена аналізу лінгвальних особливостей гендерно орієнтованих рекламних текстів, що функціонують в англомовних періодичних виданнях. Основна увага зосереджена на визначенні ключових морфолого-синтаксичних та стилістичних характеристик рекламних повідомлень у чоловічих і жіночих журналах США та Великої Британії. Для цього було обрано чотири популярні журнали, які мають широкий читацький сегмент та суттєво впливають на формування мовних моделей у сфері масової комунікації: «Men's Health Magazine (UK) April 2025» (Велика Британія), «Men’s Health Magazine (USA) May–June 2025» (США), «Women’s Health Magazine (UK) May 2025» (Велика Британія) та «Women’s Health Magazine (USA) Summer 2025» (США).
Функціонально-прагматичні характеристики оптативної модальності в сучасній англійській мові
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Біціллі, Анна Геннадіївна
Кваліфікаційну роботу присвячено дослідженню функціонально-прагматичним характеристикам оптативної модальності в сучасній англійській мові.
Наразі в лінгвістичних розвідках спостерігається підвищений інтерес до проблем функціонування модальності в англійській мові. Модальність є невід'ємною частиною процесу обміну інформацією у будь-якому типі дискурсу, адже вона становить систему предикації, яка властива кожному реченню та відображує його зміст в об'єктивній реальності. Передусім модальність поділяється на об'єктивну та суб'єктивну. Суб'єктивна модальність є широко досліджуваною в лінгвістиці, бо відіграє ключову роль у вираженні власного ставлення до дійсного. Одним із найпоширеніших типів суб'єктивної модальності є модальність, що виражає бажання – оптативна модальність.
Сучасна англомовна хрононімія
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Биковець, Володимир Олександрович
Ономастика як одна з провідних галузей сучасного мовознавства забезпечує комплексне вивчення власних назв, їхньої структури, семантики та функціонування в мовному, культурному й соціальному просторі. У межах цієї дисципліни аналізуються різні типи онімів — антропоніми, топоніми, космоніми, теоніми, зооніми, ергоніми, хрематоніми та хрононіми, що дозволяє простежити механізми номінації та комунікативні, стилістичні й культурні функції власних назв. Власні найменування відображають історичний досвід народу, його культурну пам’ять, етнолінгвістичні особливості та символічні уявлення про світ, а тому їхнє дослідження є важливим для розуміння мовної картини світу.
Способи відтворення адвербіальних дієслів руху в українському перекладі
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Аліханіді, Васіліка Яннісівна
Ця дипломна робота присвячена дослідженню семантики дієслів руху з адвербіальним компонентом в оригіналі та аналізу способів їх передачі в українському перекладі.
Лексико-стилістичні особливості фразеологічних одиниць в англомовній прозі ХІХ століття
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Алєксєєнко, Ольга Олегівна
Сучасні дослідження у лінгвістиці приділяють значну увагу вивченню фразеологічного фонду мови. Важливою є проблема вивчення фразеологічних одиниць у художніх творах XIX століття - періоду становлення класичної англійської прози, коли мова активно збагачується засобами емоційної образності. Творчість письменниць цього періоду, зокрема Дж. Остін та Е. Бронте, відзначається індивідуальним використанням фразеологізмів, що відображають соціально-культурні реалії англійського суспільства, етичні норми та світоглядні цінності.
Переклад метафори українською мовою в телесеріалі "Бріджертоні"
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Ткачук, Вікторія Олександрівна
Метафора посідає особливе місце у сучасній лінгвістиці та перекладознавстві, оскільки вона не лише збагачує мову, а й відображає когнітивні та культурні особливості мовця. У художніх творах метафора виступає потужним інструментом створення образності, розвитку сюжету та розкриття характерів персонажів, допомагаючи автору передати емоційний стан героїв, їхні внутрішні переживання та соціальні взаємодії.
Психологічна стабільність особистості в умовах невизначеності
(2026) Земляна, Юлія Анатоліївна; Zemliana, Yuliia A.
Земляна Ю.А. невизначеності Психологічна стабільність особистості в умовах Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 053 «Психологія». Одеський національний університет імені І.І. Мечникова МОН України. Одеса, 2026 Дисертацію присвячено дослідженню особливостей психологічної стабільності особистості в умовах невизначеності.
Здійснено теоретико-методологічний аналіз особливостей психологічної стабільності особистості в умовах невизначеності. Вивчення психологічної стабільності особистості в умовах невизначеності зумовлена потребою з’ясувати, яким чином особистість зберігає внутрішню рівновагу, адаптується до змін, ефективно використовує внутрішні та зовнішні ресурси та демонструє конструктивні копінг-стратегії у стресових ситуаціях.
Узагальнено, що особливе значення дослідження психологічної стабільності набуває в умовах воєнного стану, соціальних криз і пандемій, які створюють багаторівневі стресові умови. В таких ситуаціях особистість постійно зазнає психологічного та емоційного навантаження, що може призводити до дезадаптації, зниження продуктивності, посилення тривожності та ризику розвитку психосоматичних розладів. Своєчасне виявлення, аналіз і розвиток ресурсів психологічної стабільності є необхідними для підтримки ментального здоров’я та ефективної адаптації особистості.
У роботі запропоновано цілісне бачення того, як психологічна стабільність формується, підтримується та трансформується під впливом багатофакторних ситуацій невизначеності, що дозволяє розширити теоретичний дискурс щодо природи адаптивності в сучасних соціокультурних умовах. Визначено й теоретично обґрунтовано ключові внутрішні детермінанти функціонування психологічної стабільності, серед яких провідну роль відіграють особистісні ресурси, смислові орієнтації, стратегія інтерпретації невизначених подій, рівень саморегуляції та здатність до гнучкої перебудови поведінкових реакцій.
Поглиблено розуміння того, що психологічна стабільність не є статичною властивістю, а динамічним процесом, у якому поєднуються стійкі індивідуальні риси та варіативні реакції на змінні зовнішні впливи. Теоретичний внесок дисертації полягає також у уточненні понятійного апарату, пов’язаного з вивченням психологічної стабільності, резильєнтності, життєстійкості та толерантності до невизначеності, що сприяє уніфікації термінології та формуванню спільного наукового поля для подальших досліджень. Запропонований концептуальний підхід забезпечує більш глибоке осмислення природи адаптаційних процесів і дозволяє інтегрувати різні наукові традиції когнітивну, гуманістичну, стресово-копінгову та ресурсну.
Було проаналізовано, що у сучасній психологічній науці поняття стабільності до стресу розглядається як складна інтегративна характеристика особистості, що охоплює низку суміжних категорій, як-от: психологічна стійкість, життєстійкість (hardiness), резильєнтність (resilience), стресостійкість та копінг-стратегії (coping strategies). Визначенні терміни відображають здатність особистості адаптуватися до складних обставин, зберігати внутрішню рівновагу та ефективне функціонування в умовах тривалого стресу.
Так, психологічна стабільність відрізняється від психологічної стійкості (resilience / hardiness), яка частіше акцентує на адаптації та особистісному зростанні після травматичних подій. Стабільність, у більш вузькому розумінні, фокусується на здатності психіки зберігати динамічну рівновагу, запобігати дезорганізації процесів та швидко відновлювати функціонування до оптимального рівня.
Поняття психологічної стабільності, емоційної стійкості та резистентності об’єднує спільний семантичний смисл, що відображає здатність особистості протидіяти дестабілізуючим впливам середовища, зберігати внутрішню рівновагу в умовах інтенсивного психоемоційного навантаження та ефективно справлятися з негативними емоційними станами. Йдеться не лише про пасивне «витримування» стресу, а про активне залучення внутрішніх ресурсів, які дозволяють особистості адаптуватися до складних та непередбачуваних обставин без суттєвого порушення цілісності її психічного функціонування. Формування та прояв цих характеристик мають багатокомпонентну природу. Їхнім підґрунтям виступають як психофізіологічні механізми (особливості функціонування нервової системи, тип вищої нервової діяльності, рівень збудливості та гальмування), так і індивідуально психологічні властивості особистості, зокрема темперамент, рівень емоційної регуляції, тривожності, самоконтролю та стресостійкості.
Охарактеризовано, що поняття життєстійкість, резильєнтність і копінг, охоплюють як індивідуально-особистісний, так і психосоціальний вимір здатності людини долати життєві труднощі та стресові ситуації. Вони ґрунтуються не лише на вроджених психофізіологічних особливостях, а й на здобутому життєвому досвіді, сформованих навичках саморегуляції та результатах цілеспрямованого психологічного навчання й виховання. Таким чином, стійкість до стресу слід розглядати як інтегративну характеристику, що включає сукупність природжених і набутих психофізіологічних та психологічних властивостей, а також соціально зумовлених компетентностей, які формуються у процесі розвитку особистості та сприяють її ефективній адаптації до мінливих умов середовища.
Аналіз структури цього феномену дозволяє виокремити два взаємопов’язані аспекти стійкості до стресу умовно «психофізіологічний» та «психосоціальний». Перший аспект відображає вроджені або відносно стійкі індивідуальні характеристики, пов’язані з особливостями функціонування нервової системи, темпераментом, емоційною реактивністю та рівнем збудливості. Другий аспект охоплює соціально сформовані якості, навички та механізми, зокрема здатність до когнітивної переробки стресового досвіду, використання адаптивних копінг-стратегій, ефективну емоційну регуляцію, соціальну підтримку та ресурси міжособистісної взаємодії. Саме кваліфікація цих аспектів дозволяє змістовно розмежувати поняття, які використовуються для опису стійкості людини до стресу.
Представлено семантичний аналіз психологічних термінів у контексті психологічної стабільності. Аналіз структури цього феномену дозволяє виокремити два взаємопов’язані аспекти стійкості до стресу умовно «психофізіологічний» та «психосоціальний». Перший аспект відображає вроджені або відносно стійкі індивідуальні характеристики, пов’язані з особливостями функціонування нервової системи, темпераментом, емоційною реактивністю та рівнем збудливості. Другий аспект охоплює соціально сформовані якості, навички та механізми, зокрема здатність до когнітивної переробки стресового досвіду, використання адаптивних копінг-стратегій, ефективну емоційну регуляцію, соціальну підтримку та ресурси міжособистісної взаємодії. Саме кваліфікація цих аспектів дозволяє змістовно розмежувати поняття, які використовуються для опису стійкості людини до стресу.
Так, узагальнення наукових підходів дозволило виокремити чотири центральні компоненти, кожен з яких виконує власні функції, але при цьому взаємодіє з іншими, формуючи цілісну структуру психологічної стабільності. В роботі представлено у вигляді схеми. Зокрема, були виділені такі компоненти як когнітивно-смислові, емоційно-регуляторні, мотиваційно-вольові та поведінково-адаптивні компоненти утворюють цілісну структуру, що забезпечує життєстійкість та здатність особистості конструктивно функціонувати в умовах невизначеності. Порушення одного з компонентів може призвести до дисбалансу всієї системи (наприклад, низька емоційна регуляція дестабілізує поведінкові реакції), тоді як високий розвиток інших (зокрема смислової сфери чи толерантності до невизначеності) здатен компенсувати слабші елементи та утримувати внутрішню цілісність особистості.
Було проведено емпіричне дослідження та проаналізовано результати психологічної діагностики компонентів психологічної стабільності в умовах невизначеності за обраними методиками. В результаті проведеного кількісного аналізу та описової статистики було з’ясовано, що респондентам в більшості притаманний середній рівень. Також було встановлено, що результати за всіма шкалами відповідають нормальному закону розподілу в достатній мірі. Для порівняння даних було обрано t-критерій Стьюдента. Після проведеного порівняння було показано, що за шкалами «Емоційна стабільність», «Життєздатність», «Резильєнтність» різниця у результатах респондентів Групи 1 і Групи 2 є статистично значущою, отже показники залежать від віку опитуваних. За шкалами «Психологічне благополуччя», «Психологічна стійкість», «Стресостійкість» і «Витривалість» різниця у результатах між двома групами не є статистично значимою, тому показники досліджуваних за даними шкалами не залежатимуть від віку.
Так, після проведеного кореляційного аналізу були виявлені наступні взаємозв’язки між значеннями рівню психологічної стабільності респондентів та значеннями вищезазначених шкал. Прямо-пропорційний середній і високий зв’язок був виявлений між значеннями рівню психологічної стабільності і значеннями шкал «Емоційна стабільність», «Психологічне благополуччя». Прямо-пропорційний слабкий зв’язок був виявлений між значеннями рівня психологічної стабільності і значеннями шкал «Резильєнтність» (Загальний результат рівня ментального здоров'я) і «Витривалість» (Загальний результат рівня суб'єктивного благополуччя). Майже відсутній зв’язок між значеннями рівню психологічної стабільності і значеннями шкали «Психологічна стійкість» (Загальний рівень копінгу, сфокусованому на проблемі). Зворотньо пропорційний середній зв’язок спостерігався між значеннями рівня психологічної стабільності і значеннями шкал «Життєздатність» (Загальний результат інтолерантності до невизначеності) і «Стресостійкість» (Загальний результат рівня сприйнятого стресу).
Проведено регресійний аналіз за результатами якого була побудована модель. За її допомогою можна обчислювати рівень психологічної стабільності в залежності від показників чотирьох шкал: «Емоційна стабільність», «Психологічне благополуччя», «Загальний результат рівня ментального здоров'я» та «Загальний результат рівня сприйнятого стресу».
Шкали «Загальний результат інтолерантності до невизначеності», «Загальний рівень копінгу, сфокусованному на проблемі» і «Загальний результат рівня суб'єктивного благополуччя» за результатами регресійного аналізу не впливають на достатньому рівні значущості на рівень психологічної стабільності особистості (що також непрямим чином підтверджують результати кореляційного аналізу), тому їх значення не використовуються у побудованій моделі.
Після проведеного регресійного аналізу були обґрунтовані розглянуті вище 4 компоненти психологічної стабільності та відповідно було розроблено програму розвитку психологічної стабільності особистості в умовах невизначеності, яка ґрунтується на теоретично обґрунтованій та емпірично підтвердженій структурі цього феномену. Перспективою подальших наукових досліджень є розширення та апробація програми розвитку психологічної стабільності українців на сучасному етапі.