Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Трансформація зовнішньоекономічних позицій країн Перської затоки в умовах невизначеності
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Герасименко, Юлія Олегівна
Актуальність дослідження зовнішньоекономічних позицій країн Перської затоки в умовах невизначеності обумовлена їхнім значним впливом на глобальну економіку, зокрема через домінуючу роль у світовій торгівлі енергоресурсами, фінансові потоки та інвестиційну активність.
Сучасна геополітична та економічна ситуація, включно з війною в Україні, глобальною енергетичною кризою та перехідним етапом у світовій економіці, зумовлює невизначеність, яка впливає на економіки регіону та їхні зовнішньоекономічні стратегії.
Трансформація платіжних балансів країн Північної Європи в умовах війни Росії проти України
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Вердієв, Самір Полад Огли
Тема дослідження є надзвичайно актуальною через численні виклики та зміни у глобальній економіці, спричинені війною Росії проти України. Повномасштабна агресія Росії змінила структуру світової торгівлі, енергетичних потоків і міжнародних фінансових зв’язків. Для країн Північної Європи, таких як Данія, Ірландія та Норвегія, ці зміни є особливо значущими, оскільки вони грають важливу роль у глобальній економіці та безпековій системі.
Трансформація зовнішньоекономічних позицій Угорщини та Чехії в умовах війни Росії проти України
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Бєляєва, Єлизавета Вікторівна
Тема дослідження є надзвичайно актуальною з огляду на сучасні геополітичні та економічні виклики, що впливають на регіон Центральної Європи, бо війна Росії проти України суттєво змінила економічну карту Європи. Як сусідні держави, Угорщина та Чехія зіткнулися з наслідками, які включають порушення ланцюгів постачання, зростання цін на енергоносії та необхідність адаптації до нових геоекономічних реалій. Аналіз їх зовнішньоекономічних позицій дозволяє зрозуміти, як ці країни адаптуються до умов кризи.
Позиція Бразилії у російсько-українській війні
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Шулікін, Данило Вікторович
The topic of this master’s thesis is Position of Brazil in Russian-Ukrainian war. The choice of the topic is determined by it’s relevance due to the ongoing war in Ukraine, the growing influence of Brazil in Latin America and author’s personal interest in the topic
Геодемографічний аналіз Одеського регіону в умовах зміни адміністративно-територіального устрою
(2025) Буяновська, Леся Юріївна; Buianovska, Lesia Yu.
Буяновська Л.Ю. Геодемографічний аналіз Одеського регіону в умовах зміни адміністративно-територіального устрою. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 106 «Географія» – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова – Одеса, 2025.
У роботі розглядаються теоретичні засади суспільно-географічного дослідження геодемографічних процесів, аналізуються адміністративно-територіальний устрій, чинники та передумови формування Одеського регіону, оцінюється геодемографічна ситуація в Одеському регіоні. Особлива увага приділяється просторовому аналізу геодемографічного районування Одеського регіону на засадах нового адміністративно-територіального устрою.
У першому розділі дисертації представлено теоретичні засади суспільно-географічного дослідження геодемографічних процесів. Висвітлено особливості дослідження геодемографічних процесів у світовій практиці. Проаналізовано вплив адміністративно-територіального устрою на формування геодемографічних процесів на регіональному рівні.
Другий розділ роботи присвячено історії заселення Одеського регіону як передумову формування сучасної демографічної ситуації, проаналізовано ретроспективу змін адміністративно-територіального устрою Одеського регіону, вивчено системи розселення та щільність населення, проаналізовані геодемографічні процеси і структурно-вікові деформації населення Одеського регіону.
У третьому розділі проаналізовано динаміку чисельності населення, етно-національний склад населення Одеського регіону, проведено оцінку геодемографічної ситуації в регіоні, висвітлено стан та тенденції геодемографічного розвитку регіону.
Четвертий розділ присвячено просторовому аналізу геодемографічних показників та геодемографічному районуванню Одеського регіону на засадах нового адміністративно-територіального устрою, виявленню взаємозв’язку категорій геодемографічного процесу та геодемографічної ситуації у структурі геодемографічного районування. За результатами дослідження обґрунтовано загальні методологічні і методичні положення геодемографічного районування, проаналізовано часткове геодемографічне районування та проведено комплексне інтегральне геодемографічне районування в Одеському регіоні на новій адміністративно-територіальній основі.
Для вирішення основних завдань дослідження використано загальнонаукові (аналіз, порівняння, історичний підхід) та спеціально-географічні (історико-географічний, порівняльно-географічний, картографічний, районування) методи дослідження.
При виконанні дисертаційного дослідження були використані статистичні дані та матеріали Державної служби статистики України, різні нормативно-правові документи, вітчизняні та міжнародні наукові праці, тощо.
Наукова новизна одержаних результатів
вперше:
здійснено комплексний геодемографічний аналіз та геодемографічне районування Одеського регіону на засадах нового адміністративно-територіального устрою із урахуванням просторових відмінностей геодемографічного процесу та геодемографічної ситуації Одеського регіону;
розроблено методику виділення геодемографічних кластерів, геодемографічних груп та геодемографічних осередків в геодемографічному районуванні регіону, що дозволяє використовувати їх як просторову основу для формування регіональної демографічної політики;
виявлено просторові розбіжності у формуванні геодемографічних кластерів, районів та осередків в межах Одеського регіону, що виникають внаслідок невідповідності між сучасними адміністративними межами районів і фактичними ареалами поширення демографічно однорідних територій;
вдосконалено:
теоретико-методологічні підходи до аналізу геодемографічних процесів та геодемографічної ситуації в умовах адміністративно-територіальних трансформацій;
наукове розуміння впливу адміністративно-територіального устрою на просторову організацію та динаміку геодемографічних процесів регіону;
отримали подальший розвиток:
підходи до аналізу взаємозв’язку між адміністративно-територіальним устроєм та геодемографічними процесами;
підходи до вивчення регіональної та мікрорегіональної геодемографічної ситуації, що базуютсья на врахуванні динаміки чисельності населення, його етно-національної та статево-вікової структури, щільності та структури розселення;
концептуальні засади використання категорій «геодемографічна ситуація», «геодемографічний процес» та «геодемографічне районування» як аналітичного інструментарію для просторової диференціації демографічного розвитку територій.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів
Теоретичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні закономірностей трансформації геодемографічних процесів Одеського регіону в умовах зміни адміністративно-територіального устрою. Уточнено понятійно-категоріальний апарат дослідження та поглиблено уявлення про вплив геодемографічних процесів в контексті змін адміністративно-територіального устрою. Розкрито механізми взаємозв’язку між адміністративно-територіальними змінами та динамікою геодемографічної ситуації на регіональному рівні. Отримані положення можуть бути використані для подальшого теоретичного узагальнення геодемографічних процесів в умовах трансформації адміністративно-територіального устрою. Теоретичні та практичні положення роботи знайшли впровадження в наукових звітах кафедри економічної та соціальної географії і туризму Одеського національного університету імені І. І. Мечникова за кафедральною науковою тематикою. Результати дисертаційного дослідження впроваджені в навчальний процес кафедри економічної та соціальної географії і туризму ОНУ імені І.І. Мечникова при викладанні навчальних дисциплін «Основи суспільної географії», «Основи регіоналістики» та «Основи просторового планування».
Результати дослідження можуть бути використані органами державної влади та місцевого самоврядування при формуванні та реалізації демографічної, соціальної та регіональної політики, зокрема в аспектах територіального планування, оптимізації мережі соціальної інфраструктури та управління міграційними процесами; виділені геодемографічні кластери, геодемографічні райони та геодемографічні осередки можуть бути використані як аналітична основа для виявлення регіональних диспропорцій у демографічному розвитку, прогнозування трансформацій у структурі розселення та підвищення ефективності управління демографічним потенціалом територій (громад і регіону загалом); результати дослідження можуть бути використані у процесі вдосконалення адміністративно-територіального устрою, зокрема для обґрунтування меж територіальних громад та адміністративних районів на основі реальних демографічних і просторових відмінностей. Практичне застосування результатів дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, приватних підприємств в частині просторового планування, розробки регіональних стратегій розбудови і відновлення територій, програм соціально-економічного розвитку, соціального забезпечення, охорони здоров’я, тощо.
Особистий внесок дисертантки
Дисертаційне дослідження виконане авторкою самостійно та містить наукові положення, розроблені особисто здобувачкою. У роботі використані авторські розрахунки, аналітичні узагальнення, а також ілюстративний матеріал у вигляді картограм, схем, графіків і таблиць, створених під час проведення досліджень самостійно. Авторка самостійно виконала збір та обробку статистичних і картографічних матеріалів, узагальнення літературних та інтернет-джерел, визначила концептуальні підходи та сформулювала висновки. Запозичені з різних джерел поняття, положення та заключення подані з відповідними посиланнями на авторів.
Формування СЗПБ ЄС у контексті трансатлантичних відносин
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Швець, Дар'я Євгенівна
У першому десятилітті ХХІ століття Європейський Союз є найбільшим інтеграційним об'єднанням у світі. Протягом «холодної війни» країни Західної Європи активно взаємодіяли зі США в різних сферах, зокрема в питаннях безпеки. Проте з розпадом СРСР ситуація почала змінюватися, держави-члени ЄС прагнули реалізувати узгоджену політику, тоді як США залишалися надійним партнером. Зростаюча роль ЄС у врегулюванні конфліктів в Європі підкреслює необхідність нових підходів до аналізу розвитку СЗПБ і трансатлантичних відносин. Практична актуальність дослідження обумовлена тим, що сьогодні зміна геополітичної ситуації, посилення агресивних дій Росії, вимагає від ЄС більш зваженої та узгодженої зовнішньої політики. У цьому контексті трансатлантичні відносини з США стають критично важливими для забезпечення європейської безпеки та підтримки загальних цінностей. Наукова актуальність пояснюється недостатнім вивченням цього питання в умовах нових глобальних викликів та змін геополітичного ландшафту.
Політика України у Чорноморському регіоні: виклики національній безпеці
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Федоровський, Кирило Віталійович
Проблема розвитку регіонального співробітництва є надзвичайно актуальною на сучасному етапі еволюції міжнародних відносин та практичної реалізації зовнішньої політики України. У міжнародних відносинах ХХІ ст. домінуючими є дві тенденції, це регіоналізація та глобалізація. З першого погляду вони є взаємовиключними але поєднуються у сучасних умовах розвитку людської цивілізації. Саме тому більш глибокий їх аналіз відповідає актуальним завданням науки про міжнародні відносини.
Роль кордонів у формуванні зовнішньої політики КНР
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Сунь Цянь,
The People's Republic of China, as the world's second largest economy and one of the permanent members of the UN Security Council, occupies a pivotal position in international relations (Wang & Hoo, 2019). Its foreign policy not only has a profound impact on the domestic development environment, but also has a broad and far-reaching impact on the global political and economic pattern.
Фактор світових війн у трансформації світ-системи
(2025) Хамід, Фуад Халіль; Khamid, Fouad Khalil
Хамід Фуад Халіль. Фактор світових війн у трансформації світ-системи. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки» за спеціальністю 052 «Політологія». – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Одеса, 2025.
Дисертацію присвячено розгляду проблеми впливу світових війн, на процес політичної трансформації світ-системи в масштабі її історичного циклу та осмисленню сучасних воєнно-політичних потрясінь в контексті світ-системних змін.
Актуальність. Безпосереднім приводом та спонукальним мотивом для написання даного дисертаційного дослідження є прагнення осмислити найбільш гостру і актуальну проблему сучасності – російсько-українську війну, її сутність, передумови, та політичні наслідки. І хоча з даної проблеми написано вже велику кількість аналітичних досліджень, проте дане дисертаційне дослідження пропонує нове бачення цієї проблеми в новому ракурсі, – в контексті теорії світ-системного аналізу. Крім того, в науковий дискурс вводиться принципово нове трактування ролі війн і, насамперед, світових війн у процесі розвитку та трансформації світ-системи напротязі усього її історичного циклу.
Дисертація виконана в межах науково-дослідної теми кафедри політології Одеського національного університету імені І.І. Мечникова «Динаміка локальних політичних процесів в умовах глобальної світ-системної трансформації» (державна реєстрація № 0123U102703 від 28.05.23)
Метою дисертації є розкриття взаємозв'язку між світовими війнами та процесом трансформації світ-системи.
Об'єктом дисертаційного дослідження є процес політичної трансформації світ-системи (ХVІ-XXI cт.)
Предметом дослідження є алгоритм впливу світових війн на процес політичної трансформації світ-системи і зміни світопорядків.
Методологія світ-системного аналізу є осьовою у даному дослідженні, але дисертаційна робота ґрунтується на набагато більшому методологічному фундаменті. У плані загально-наукового підходу автор керувався діалектичною методологією, спираючись на методи індукції та дедукції, принцип нелінійності, синергетичний підхід, тощо. Це дало змогу багатосторонньо висвітлити вплив фактору світових війн на світ-системні трансформації, а також розкрити біфуркаційний характер впливу російсько-української війни на хід світових процесів.
Поєднання методів аналізу та синтезу дозволило відокремити специфіку світових війн як факторів зміни світопорядків від решти «пересічних» війн, одночасно формуючи цілісну картину світ-системної динаміки, що стрясається світовими війнами.
За допомогою методів абстрагування та сходження, абстрактні категорії, такі як «світ-система», «світопорядок», «світ-імперія», «світова війна», тощо на прикладі аналізу конкретних воєнно-політичних подій набувають своє конкретно-історичне наповнення. В той же час вони призводять до нових теоретичних концептів. Ці методи корелюють із принципом поєднання історичного та логічного, дотримання історичної хронології. Історико-хронологічний метод у поєднанні з методом порівняльного аналізу дозволив розкрити послідовність світових воєн як щаблів світ-системних змін.
У роботі також застосований принцип поєднання дедуктивних методів з практикою теоретичного моделювання, особливо у тих аспектах, які належать до опрацювання ймовірних політичних альтернатив світ-системного процесу з урахуванням наслідків російсько-української війни та супутніх військово-політичних конфліктів в інших зонах планети.
Застосований в роботі інституційний метод дозволяє побачити світ-системні перетворення зсередини, у ході спостереження зміни соціально-політичних інститутів, їхньої централізації та децентралізації. Структурно-функціональний метод при застосуванні категорій «ядро», «периферія», «напівпериферія», «гегемон» тощо дозволяє розкрити внутрішній механізм функціонування світ-системи.
Контент-аналіз новітніх публікацій з проблематики світ-системних досліджень зарубіжних та вітчизняних авторів дозволяє більш кваліфіковано та змістовно розглянути ключові проблеми даного дисертаційного дослідження. У науковий обіг залучені теоретичні розробки корифеїв світ-системного аналізу та політичної глобалістики І. Валлерстайна, А. Франка, С. Аміна, Дж. Аррігі, Чейз-Данн та інші. Задіяні також новітні матеріали Інституту досліджень світових систем (IROWS The Institute for Research on World-Systems) при Каліфорнійському університеті м. Ріверсайд (США), а також матеріали Інституту Гувера (США), публікації у виданнях «Foreign Affairs», «Wall Street Journal», «Washington Post», «Project Syndicate», «Женьмінь Жібао» та інші.
Проаналізовані також результати досліджень вітчизняних авторів, що так чи інакше, стосуються проблематики світ-системних трансформацій і глобальних політичних перетворень (М. Андрущенко, В. Бондар, С. І. Вегеш, Д. Вишневськи, В. Газін, О. Гурбич, Л. В. Калінін, C. Карелін, С.Климовський, О. Ковтун, В. Козаков, О. Коппель, Г. Коцюрубенко, С. Коч, В. Кремень, О. Крисенко, А. Кройтор, І. Милосердна, Т. Г. Музиченко, Д. Неліпа, М. Є.Ніколаєв, І. Панафiдiн, М. Польовий, В. Попков, В. Рубанов, В. Ткаченко, Ю. Узун, І. Усатенко, О. Фісун, О. Хорошилов, Д. Хуткий, М. Шевелєв, В. Шелухін, І. Шкурат, та ін.).
На цій основі були розглянуті теоретико-методологічні аспекти дослідження феномену світової війни як чинника трансформації світової системи, задіяна методологія дослідження механізмів та наслідків впливу світових війн на процес трансформації світ-системи та зміни світопорядків, що докорінно змінює міжнародний політичний простір.
Показано, що світ-система на відміну від загальної системи міжнародних відносин є хронотопічним явищем, локалізованим у просторі і часі. Це (згідно з версією І. Валлерстайну) приблизно від ХVI століття (локація – регіон Західна Європа) – до нашого часу (локація – глобальний світ). В роботі зазначено, що світ-система протягом історії видозмінюється відповідно до дії закону «виклика та відповіді» (А. Тойнбі), циклів М. Кондратьєва, а також «столітніх циклів» Ф. Броделя, і проходить фази ґенези, розвитку та занепаду, подібно всім історичним циклам.
Рушієм розвитку світ-системи є світ-економіка яка має стійку тенденцію до накопичення та експансії капіталу (І. Валлерстайн), структуруючи політичну систему світових відносин у вигляді ієрархії: центр – напівпериферія – периферія, тим самим формуючи глобальну «піраміду нерівності» з відповідними міжнародними правилами та інститутами.
Історична динаміка світ-системи є перманентним гостроконфліктним процесом боротьби за гегемонію та політичне реструктурування світових відносин. Саме це приводить до світових війн, які докорінно ламають існуючий політичний порядок та встановлюють новий, з новим центром, новим гегемоном та новими правилами міжнародних відносин, які забезпечуються новими міжнародними інститутами.
Це підтверджує аналіз хроноскопії світових війн: Тридцятирічної (1618 – 1648 рр.), серії Наполеонівських війн (1803 – 1815 рр.), «Великої» війни (1914 – 1918 рр.), Другої світової війни (1939 – 1945 рр), «Холодної» війни (1946 – 1991 рр.) аж до Російсько-Української війни (с залучених до неї широкого кола глобальних акторів та технологій дезінформації і маніпулювання суспільною свідомістю). В даному контексті перша чверть ХХІ століття характеризується різкою активізацією військових конфліктів, пов'язаних з поглибленням антагонізму між домінуючою американоцентричною світ-системою і системою китаєцентричною, що тільки формується, але прагне будь-якими шляхами зайняти монопольне становище.
Тому вивчення феномену світових війн як факторів зміни світопорядків і трансформації світ-системи набуває особливого значення. В рамках вирішення цього питання було здійснене дослідження співвідношення категорій «світ-система», «світопорядок» та «світова війна», особливостей їх взаємодії, а також встановлено алгоритм зміни світопорядків в контексті глобальної світ-системної трансформації.
Були проаналізовані структурні компоненти світ-системи: «ядро», ближня «напівпериферія», віддалена «периферія», проблеми централізму та децентралізації, зони та інститути «антисистемних» викликів, роль світ-економіки, як рушія світ-системних змін. Встановлено, що розвиток, експансія, криза та реструктурування світ-системи та її інститутів відбувається, як правило, через світові війни, які нерідко поєднуються з революціями. Після кожного такого катастрофічного «апгрейду» и виникнення нового світопорядку світ-система регенерується, змінює свою структуру і переходить на новий щабель. Формується новий політичний простір, нові правила міжнародного життя, нові інститути, що їх забезпечують. Всі світопорядки, які існували всередині світ-системи, були сформовані в результаті світових воєн («Тридцятирічної», Наполеонівських війн, Першої світової, Другої світової, і, нарешті, «Холодної» світової війни).
Світ-імперія протягом всього історичного часу завжди програвала світ-економіці. Прикладом може служити перемога британської світ-економіки над наполеонівською світ-імперією, або американської світ-економіки над світ-імперією СРСР. Світопорядки, створювані світ-імперіями, носять локальний та штучний характер, і, навпаки, світопорядки, що пов'язані із світ-економікою, мають глобальну перспективу. Крім того світ-система має здатність до «шокового» самооновлення, де роль «шокера», що руйнує застарілий світопорядок, застаріли міжнародні політичні інститути, та відкриває новий етап світ-системної трансформації, виконує світова війна.
За таких обставин цілком закономірне питання про те, чи можливе в принципі досягнення міцного міжнародного миру в найближчому чи віддаленому майбутньому; чи можлива в реалізація ідеї І. Канта про «вічний мир», яка була сформульована ним ще на початку XVIII століття. В роботі підкреслюється, що міжнародний мир являється найбільш актуальною і найбільш болючою проблемою першої чверті ХХІ століття. Тому, перш за все, у фокусі дисертаційного дослідження є пошук шляхів подолання геополітичних небезпек як наслідків пострадянського світопорядку.
Російсько-українська війна розглядається як наслідок різкого загострення цих небезпек і як тригер подальших світ-системних змін та формування нового світопорядку. Показано, що причиною російської агресії проти України стали не лише реваншистські настанови В. Путіна та його найближчого оточення, не лише імперські настрої певної частини російської політичної еліти, але головним чином фундаментальні світ-системні протиріччя, що викликали різку поляризацію двох груп країн: «західної» та «незахідної», «оксидентальної» та «орієнтальної».
У першій чверті ХХІ ст. відбулася гальванізація контрсистемного «ядра» у вигляді китайсько-російського альянсу, де кожен із членів «ядра» претендує на гегемонію (що, вірогідно, може стати джерелом майбутнього зіткнення). Зрештою, завдяки сукупності економічних, демографічних та геополітичних факторів центральну роль у «ядрі» зайняв Китай. Крах початкових планів Росії щодо повного захоплення України остаточно визначили розташування сил у контр-системному «ядрі». Росія перемістилася до рівня «молодшого партнера» Китаю.
Певні трансформації відбуваються також і у «оксидентальному» світ-системному «ядрі» Заходу. «Американоцентризм», який посилився на хвилі згуртування країн Заходу проти російського вторгнення в Україну, через два роки переходить у низхідну фазу. Це особливо виявилося нині, коли загострилися відносини між Сполученими Штатами та Європейським Союзом. Ситуація ускладняється тим, що навколо «палаючого багаття» російсько-української війни розширюється «вогняний» політичний простір додаткових різноманітних військових конфліктів у різних частинах світу. Все це, на думку ряду експертів, говорить про невипадковий характер агресії Росії проти України і розглядається як ланка у ланцюзі нарощування військово-силового тиску з боку «орієнтальної» (китаєцентричної) світ-системи на «оксидентальну» (американоцентричну).
Саме в такому дуже складному вимірі розглядається кантівська ідея «вічного миру». Авторська позиція полягає в тому, що проблема встановлення міцного миру має розглядатися не тільки у загально-філософській, а й в конкретно-політичній площині з урахуванням реального стану поточного політичного процесу, реального співвідношення світових політичних сил, рівня і якості мислення сучасної політичної еліти та суспільної свідомості у цілому.
Взято за основу гіпотезу І. Валлерстайна про, як мінімум, три варіанти світового порядку, який може виникнути внаслідок до корінної ломки існуючого світу та встановити інші міжнародні інститути і міжнародні стандарти. Це, по-перше, щось подібне до модернізованого «електронного феодалізму» з усіма його особливостями інституційної ієрархії та контролю, дотримання жорстких правил в особистісних відносинах та у розподілі праці. На даному етапі це нагадує політичну культуру сучасного Китаю.
Другий варіант, це своєрідний «еко-фашизм» з його відкритим встановленням диктатури «касти панів» у розподілі та присвоєнні природних ресурсів. Цю тенденцію ми спостерігаємо у практиці найбільших аристократичних еліт які прагнуть відокремитися від народних мас та використовувати політичну владу для нероздільного володіння ресурсами планети.
По-третє, це встановлення інститутів децентралізованої самоврядної соціальної демократії (акцент на терміні «соціальний» на протилежність елітарному терміну «ліберальний») у глобальному масштабі, (як це було продеклароване на Всесвітньому соціальному форумі, заснованому у 2001 р. у Бразилії). Симпатії розробників світ системної теорії на боці саме цієї моделі.
Ця гіпотеза доповнена авторським аналізом додаткових моделей світопорядку з урахуванням по-перше, китаєцентричної глобалістської моделі всесвітньої «спільноти єдиної долі» і по-друге, євроцентричної моделі (ЄС) глобального «вестфальського миру» у ХХІ столітті, де суб'єктами міжнародних відносин виступають не національні держави, а цивілізації, які мають своє політичне оформлення, свій структурований інституційний дизайн і будують свої відносини на основі «горизонтальний» рівноправної кооперації. За таких умов з'являється можливість упорядкування глобального політичного простору та попередження не тільки світових війн, а й локальних військових конфліктів.
Проте, є суттєвий фактор загострення небезпеки виникнення нової світової війни, яка (на кшталт «Тридцятирічної» війни) може мати тривалий характер, комбінуючи Soft Power (методи дезінформація, маніпулювання) і Hard Power (пряме насильство, війна). Це є поглиблення антагонізму між світ-системами. Якщо слідувати методології школи І. Валлерстайна, це – зіткнення між панівною (американоцентричною) системою і тією, що знаходиться лише у стадії формування, але вже намагається всілякими засобами досягти глобального домінування (китаєцентричною). В даному аспекті російська агресія проти України відіграє роль детонатора для підриву позицій існуючої світ-системи. Ця версія підтверджується версією З. Бжезинського про збільшення ризиків світової війни, що пов'язане зі зростанням напруженості у відносинах між західною та незахідною групою держав, де незахідна сукупність претендує на глобальний перерозподіл.
Однак це не знімає з порядку денного формулу І. Канта про «Вічний мир», Вона, навіть за нинішніх суворих умов, має достатні шанси для реалізації. Це можливо при вирішенні головного завдання – глибокої реконструкції існуючого світопорядку на засадах більш збалансованої, справедливої та раціональної кооперації, раціонального співвідношення централізму та децентралізації, на виробленні нових правил рівноправного економічного та політичного співіснування. Сьогодні це стосується не лише відносин між окремими країнами а й між цивілізаціями загалом.
Результати дослідження можуть бути задіяні фахівцями у галузі політології, теорії міжнародних відносин, проблем національної безпеки; можуть зацікавити представників різних гілок та рівнів влади, дипломатичних працівників, партійних функціонерів, громадських діячів та представників засобів масової інформації. Проблематика світових воєн як чинника світ-системних трансформацій органічно вписується у проблематику дисциплін політологічного циклу, що викладаються у вищій школі. Такі предмети як «Політологія», «Політична глобалістика», «Філософія політики» «Теорія міжнародних відносин», «Зарубіжна політологія» тощо, можуть включити у свій контекст основні положення цього дослідження. На цій теоретичній основі можуть розроблятися відповідні методичні рекомендації та навчальні посібники. Все це сприяє підвищенню якості української політичної теорії та політичної практики.
Методологічні концепції культурологічних досліджень
(Назарчук С. Л., 2024) Готинян-Журавльова, Віталія Віталіївна; Hotynian-Zhuravlova, Vitaliia V.
Методичні вказівки призначені для здобувачів як денної, так і заочної форм навчання, які вивчають курс «Методологічні концепції культурологічних досліджень». В методичних вказівках міститься опис навчальної дисципліни, зазначається її мета і завдання. Також представлена розширена програма курсу, теми практичних занять. Автором надана рекомендована для курсу література та зазначені інформаційні ресурси. Для перевірки отриманих знань, запропоновано короткий тест.
Методичні вказівки до курсу «Методологічні концепції культурологічних досліджень» підготовлені згідно з вимогами до методичної літератури.